1. Проблеми та недоліки системи оподаткування юридичних осіб в Україні.

Нині в Україні діє система оподаткування, яка за своїм складом та структурою подібна до систем розвинутих європейських країн. Питання оподаткування розроблено з урахування норм європейського податкового законодавства, а також аспектів податкової політики ГАТТ/СОТ та інших міжнародних економічних організацій.

    Проте, на відміну від країн Європейського Співтовариства, система оподаткування України не є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави, не сприяє зростанню економічної активності суб’єктів господарювання. Існуюча система формування державних доходів відображає недосконалість перехідної економіки та має переважно фіскальний характер.

Система оподаткування України характеризується низкою негативних рис. Незважаючи на визначені в ПКУ принципи та засади формування вона є непрозорою, з дуже неефективним адмініструванням. По суті, сьогодні система блокує ефективний конкурентоспроможний розвиток нашої держави. Як підтверджують міжнародні експерти, серед 183 держав, які були досліджені за такими показниками: кількість платежів, кількість задіяних працівників та витрачений час податкова система України має антирейтинг за номером 181. Рівень податкового навантаження в Україні оцінюється по-різному. Майже всі експерти, які займаються оцінкою інвестиційного клімату, вважають, що він є несприятливим, оскільки оподаткування реального сектора економіки надто обтяжливе. Воно пригнічує процеси економічного відтворення, а підприємство може працювати рентабельно, як правило, лише за умов приховування своїх доходів від оподаткування. Більшість підприємців також вважають, що сучасна економічна ситуація в нашій країні не сприяє розвитку підприємницької діяльності, що важкий тягар податків призводить до таких негативних наслідків, як зниження ділової активності суб’єктів підприємницької діяльності, “тінізація” економіки, відтік національних капіталів за кордон. Унаслідок цього знижуються надходження в бюджет, зростає соціальна напруженість у суспільстві.

До однієї з найнегативніших рис системи оподаткування на даному етапі потрібно віднести воєнні дії на сході країни та загроза введення воєнного стану. Введення останнього і взагалі зупинить будь який прояв ефективності економіки. Економічний занепад до якого призвели події в 2014 році дав збій діючої системи. Це негативно вплинуло на роботу юридичних осіб – платників податків. За минулий рік система оподаткування зазнала нищівної поразки: знецінення національної грошової одиниці, закриття по даним аналітиків великої кількості банків. Стрімка девальвація гривні просто на очах руйнує і без того далеко не ідеальну систему. Ці та інші аспекти стали поштовхом для проведення низки реформ у тому числі і в секторі системи оподаткування. Згідно зі змінами та доповненнями до ПКУ країна перейшла в режим економії. Зважаючи на той факт що найбільший тягар системи оподаткування припадав на плечі юридичних осіб із внесенням правок та доповнень до чинного законодавства він заміть полегшення став ще тяжчим. Це гальмує його розвиток що є великою помилкою, бо малий та середній бізнес у країнах ЄС становлять основу соціально-економічного розвитку. В цих країнах знаходиться більше ніж 20 млн. підприємств малого та середнього бізнесу, що дають більше половини загального обороту та доданої вартості, а кількість зайнятого населення на цих підприємствах сягає 70%. До негативних рис системи оподаткування можна віднести:

1. Економічна ситуація в країні. Коли країна знаходить на грані дефолту та війни, всі її сили і засоби покладені саме на боротьбу з цим сектором і економіка зазнає величезного краху.

2.Часта зміна законодавства. Через велику кількість змін до законопроектів серед платників податків виникають суперечки у сплаті та нарахуванні, що призводить до виникнення штрафів у подальшому.

3. Податкова система нині є чинником зниження рівня економічного зростання та інвестиційної активності, стимулювання ухилення від сплати податків та відтоку капіталів за кордон;

4. Неузгодженість та протиріччя окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання пільг та перекручування суті окремих видів податків;

5. Податкова заборгованість платників перед бюджетом. Ця проблема породжена низкою причин, а саме, відсутністю ефективних механізмів, що забезпечують відповідальність суб’єктів господарювання за виконання своїх фінансових зобов’язань; практикою щодо списання та реструктуризації державою податкової заборгованості перед бюджетом; проведення масових бюджетних взаємозаліків, які роблять невигідною своєчасну і в повному обсязі сплату податків, сприяють укоріненню у суспільній свідомості зневажливого ставлення до податкових зобов’язань. Основними причинами, що ускладнюють виконання держаного зобов’язань перед платниками податку на додану вартість, є недоліки законодавчих норм, якими регулюється процедура відшкодування та пред’явлення необґрунтованих вимог на відшкодування податку на додану вартість та заниження сум податкових зобов’язань.

6. Тотальний контроль з боку державних органів влади та камеральних перевірок для середнього та великого бізнесу без повідомлення і без дозволу начальника податкової інспекції. Через те, що податковий інспектор має право за документами проводити оперативну камеральну перевірку і нараховувати штрафні санкції, це призводить до безлічі необґрунтованих нарікань на підприємство з боку держави.

7. Нерівномірне податкове навантаження, внаслідок чого найбільше податкове навантаження покладено на законослухняних платників, позбавлених податкових пільг. В Україні на масштаби ухилення від податків впливають не стільки розміри податкових ставок, скільки викривлення умов конкурентної боротьби внаслідок нерівномірного розподілу податкового тягаря; корупція; недосконалість законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, у тому числі податкового; загальне недотримання норм законів платниками податків. Щодо теми податкового навантаження можна виділити недоліки чотирьох основних податків та внесків, які наповнюють бюджет, визначених як міжнародними, так і вітчизняними експертами. Податок на додану вартість (ПДВ), податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб та єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Перший – (ПДВ) – є одним із найбільш корумпованих податків, має розгалужену систему відмивання бюджетних коштів та тиску на суб’єктів господарювання. Він є найскладнішим в адмініструванні, системі обрахунку та відшкодуванні. Непрозорість цього податку ставить під сумнів його доцільність та обґрунтованість застосування. Та й кількість працівників контролюючих органів, яка займається його адмініструванням, досить велика. Незважаючи на негативні характеристики ПДВ, країни-члени ЄС ще все застосовують цей непрямий податок через ряд його позитивних сторін.

Другий – податок з прибутку. Загалом на сьогодні досить прийнятний, якщо не враховувати практику його застосування та практику контролюючих органів щодо претензій щодо документального відображення доходів і витрат, а відтак і визначення самого об’єкта оподаткування прибутку. На сьогодні переважна більшість перевірок з обрахунку цього податку закінчується донарахуванням податку та штрафними санкціями. Також за податком на прибуток серйозним недоліком в Україні є незрозуміла і непрозора практика надання пільг. Наприклад, у фінансовій сфері сума пільг перевищує навіть суму сплаченого податку. Внаслідок цього податкове навантаження за податком на прибуток нерівномірне.

На сучасному етапі економічного розвитку нашої країни найактуальнішими проблемами у сфері оподаткування доходів фізичних осіб можна вважати: застосування пропорційної ставки в оподаткуванні доходів фізичних осіб; недоцільне використання податкової соціальної пільги; заробітна плата «у конвертах»; надмірне податкове навантаження; недосконалість податкового законодавства; масове ухилення населення від сплати податку на доходи фізичних осіб. Основним оподатковуваним місячним доходом фізичних осіб є їх заробітна плата. У сукупності з відрахуваннями, які сплачуються роботодавцем із заробітної плати працівника, а саме – згаданим ПДФО, ставка якого наразі становить 15% (20%), та єдиним соціальним внеском у розмірі 3,6%, фактично до бюджетів та фондів соціального страхування сплачується 57,6% від номінального розміру заробітної плати (в окремих випадках – 70,3%). Але, на жаль, серед працюючого населення України розмір середньої заробітної плати становить приблизно дворазовий прожитковий мінімум.

8. Проблема з регламентацією податкових пільг. Суть у тім, що цивілізована податкова система повинна припускати наявність мінімальної кількості економічно обґрунтованих податкових пільг. Визначити оптимальний перелік таких пільг на практиці досить складно. Найчастіше пільги створюють стимули для розвитку всякого роду посередницьких напівкримінальних структур, що надають послуги по легальним (з формальної точки зору) схемам заниження податкових платежів у бюджет. Дохідна частина бюджету через це несе колосальні втрати. Податкове законодавство намагається спростити податковий облік у платників податків та надто часті зміни у законодавстві навпаки призводять до ускладнення адміністрування податкової системи. Необхідно визначити систему регістрів для обробки і систематизації даних первинного обліку, без чого за наявності досить великого масиву даних неможливо обійтись.

9. Проблема першої події. Так як в податковому законодавстві дохід визнається при передачі прав власності за товар покупцю, тобто при реалізації, а по факту кошти на розрахунковий рахунок можуть прийти в невідомий термін, податок все одно потрібно сплачувати до держави. Це негативно впливає на фінансовий стан підприємства, де разом із кредиторською заборгованістю ростуть зобов’язання перед державою.

10. Мало витрат можна визнати витратами. Проблема ця полягає в тому, що не все що купує підприємство можна віднести на витрати. Багато обмежень в законодавстві гальмує їх визнання, зокрема витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг, дивіденди, витрати, не підтверджені документально, тощо, багато з цього переліку має не аби яке відношення до операційної діяльності підприємства. При їх визнанні могли б зменшуватись зобов’язання.

11. Проблеми технічного забезпечення, які полягають в наступному:

- Сервери податкових дуже не стійкі, що призводить до проблем з прийняттям звітів, а в подальшому – нарахування штрафів. Нововведення, які не пройшли тестування зазнають краху, через їх недосконалість;

- Відсутність безкоштовного програмного забезпечення, що призводить до додаткових витрат підприємства. Так як є норми, згідно яких потрібно проводити свою підприємницьку діяльність, то в підприємства немає іншого виходу.

Підводячи підсумки проблем та недоліків системи оподаткування юридичних осіб в Україні, можна сказати що є над чим працювати. Основною проблемою все таки залишається податковий тягар і недосконалість податкового законодавства, що гальмує економічне зростання. Безумовно, підприємствам буде набагато легше працювати за умов меншого податкового тиску і скоріше за все це призведе до більш успішного їх функціонування. І держава, на мою думку, перш за все, повинна працювати саме в цьому напрямку, адже гармонізація оподаткування юридичних осіб просто необхідна для забезпечення підприємствам належних умов для здійснення своєї діяльності.