43. Порядок погаш. Зобов'язань платника податків перед бюджетом.

Порядок погаш. зобов’язань платника перед бюджетом визнач. відповідним законом. Обчисл. суми податкового зобов’яз., яку має сплатити платник до бюджету здійсн. або самим платником у відповідній податковій декларації або податковим органом (про що платнику повідомляється податковим повідомл.м, яке складає і надсилає податковий орган).

В залежності від звітного податкового періоду, який встановл. для того чи іншого податку, податкові декларації под. в такі строки:

а) якщо звітний період = місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за ост.м календарним днем звітного місяця;

б) якщо звітний період = кварталу або півріччю, - протягом 40 календарних днів, наступних за ост.м календарним днем звітного кварталу (півріччя);

в) якщо звітний період = року, - протягом 60 календарних днів за ост.м календарним днем звітного року;

г) до 1 квітня року, наступного за звітним фізичними особами, платниками прибуткового податку з громадян.

Платник податків зобов’яз. самостійно сплатити суму податкового зобов'яз., зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за ост.м днем відповідного граничного строку, передбаченого для под. податкової декларації. Якщо ж платник не сплачує податкового зобов’яз. у вищевказані строки, ця сума визн. його податковим боргом. На суму податкового боргу податкові органи надсил. платнику податкові вимоги.

Податкові вимоги надсил. у такі строки:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінч. граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'яз. Перша податкова вимога містить повідомл. про факт узгодж. податкового зобов'яз. (узгодженою, наприклад, вваж. сума, обчислена платником у податковій декларації) та виникн. права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогаш. його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направл. (вруч.) першої податкової вимоги, у разі непогаш. платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомл. про дату та час провед. опису активів платника податків, що перебув. у податковій заставі, а також про дату та час провед. публічних торгів з їх продажу.

Податкова застава вводиться на активи платника для гарантув. надходж. відповідних сум до бюджету в тому випадку, якщо платник своєчасно не подає податкові декларації або не сплачує у встановлені строки платежі до бюджету. Зміст податкової застави полягає в тому, що платник має обмежені можливості щодо розпорядж. власними активами, наприклад, продаж нерухомого майна він може здійснити тільки за умови письмового узгодж. з податковим органом тощо.

У випадку, якщо банк-резидент поруч. за платника податків, податковий орган зобов’яз. відмовитись від податкової застави.

Адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпеч. можливості погаш. його податкового боргу.

 Арешт активів може бути застосовано у випадках, визначених у законі, наприклад, якщо фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон або платник податків відмовляється від провед. документальної перевірки за наявності законних підстав для її провед. або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеж. приміщень, що використов. для одерж. доходів тощо.

Арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підляг. такому арешту, крім дій з їх охорони, зберіг. та підтрим. у належному функціональному та якісному стані. Арешт активів може бути повним або умовним. Повним арештом активів визн. виключна заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядж. або користув. його активами з їх тимчасовим вилуч.м або без такого. Умовним арештом активів визн. обмеж. платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отрим. дозволу керівника відповідного податкового органу на здійсн. будь-якої операції платника податків з такими активами.

Податкові зобов’яз. платника можуть бути розстроч. або відстрочені за заявою платника за відповідним ріш.м податкового органу. Розстроч.м податкових зобов'язань є над. платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань під проценти. Відстроч.м податкових зобов'язань є перенес. сплати основної суми податкових зобов'язань платника податків під проценти на пізніший термін.

Ріш. про розстроч. або відстроч. податкових зобов'язань у межах 1 бюджетного року прийм. у такому порядку:

стосовно загальнодерж. податків, зборів (обов'язкових платежів) - керівником податкового органу та має бути затверджене керівником податкового органу (його заступником) вищого рівня;

стосовно місцевих податків і зборів - керівником податкового органу (його заступником) та має бути затверджене фін. органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зарахов. такі місцеві податки чи збори.

Ріш. про розстроч. або відстроч. податкових зобов'язань на термін, що виходить за межі 1 бюджетного року, щодо загальнодерж. податків і зборів (обов'язкових платежів) прийм. керівником (заступником) центрального податкового органу за узгодж.м з Міністерством фінансів Укр.