45. Порядок визнач. Суми пдв, що підлягає сплаті до бюджету. Хар-ка податкового зобов'яз. Та податкового кредиту. Строки сплати.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодув. з бюджету, визнач. як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду . Звітний податковий період - це період, за який платник податку зобов’яз. проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. В залежності від обсягу оподатковуваних операцій за попередній календарний рік, встановлено 2 звітних періоди: місячний і квартальний. Для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних операцій за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, звітний період = календарному місяцю. Декларацію до бюджету ці платники под. протягом 20 календарних днів після закінч. звітного місяця. Якщо ж обсяг операцій є меншим, платники податку можуть за своїм вибором застосовувати звітний період, що = календарному місяцю або кварталу ( в цьому випадку декларація под. протягом 40 днів після закінченя звітного кварталу).

Податкове зобов’яз. - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді у складі ціни реалізації товарів, робіт, послуг. Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’яз. звітного періоду. Податковий кредит склад. із сум податків, сплачених (нарахованих) у складі ціни платником податку своїм постачал.ам у звітному періоді у зв’язку з придб.м товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріал. активів, що підляг. амортизації. У разі коли платник має пільги щодо сплати ПДВ та придбані товари (роботи, послуги), частково використов. в оподатковуваних операціях, а частково – ні (це полож. не стос. операцій з нульовою ставкою), до суми податкового кредиту включ. та частка сплаченого податку при їх придб., яка відповідає частці використ. таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

З жовтня 1997 року була введена податкова накладна, яка є одночасно звітним податковим документом і розрахунковим документом. Платник податку зобов’яз. надати покупцю податкову накладну, що має містити наступну інформ.:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписув. податкової накладної;

в) назву юр. особи або прізвище, ім'я та по батькові фіз. особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташув. юр. особи або місце податкової адреси фіз. особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис товарів (робіт, послуг) та їх кількість;

є) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахув. податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому знач.;

и) загальну суму коштів, що підляг. сплаті з урахув.м податку.

Слід звернути увагу, що не дозволяється включ. до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (якщо товар імпорт.) або іншими розрахунковими документами (якщо обсяг разового продажу не більший 2дцяти гривень; у разі продажу транспортних квитків та при виписув. готельних рахунків).

Таким чином, одним із джерел, куди відносяться суми ПДВ, що сплачені постачал.ам за придбані товари, роботи, послуги є податковий кредит. Якщо платник не має права віднести суми відповідного ПДВ до податкового кредиту, джерелом погаш. цих сум в залежності від виду придбаних товарів та статусу платника виступ.:

- валові витрати – у випадку якщо куп. товари, роботи послуги виробнич. признач. особою, що не є платником ПДВ або виробляє товари, роботи, послуги, що звільнені від ПДВ;

- прибуток, якщо придбані товари (роботи, послуги) використов. для невиробничих цілей;

збільш. вартості основних фондів, якщо придбав. основні фонди,