123. Видатки бюджету на фізичну культуру і спорт та їх хар-ка.

З держ і місцевих бюджетів держава спрямов. кошти на будівництво спорт споруд, придб. спорт інвентарю і обладн. Згідно з бюджетною класифікацією до фіз. культури та спорту належать: 1)Здійсн. заходів з фіз. культури і спорту: утрим. національних збірних команд; провед. навчально-тренувальних зборів і змагань; підготовка і участь нац збірних команд Укр. в Олімпійських іграх; видатки на утрим. центрів з “інвалідного спорту” і реабілітаційних шкіл; провед. навч-тренувальних зборів і змагань та заходів з “інвалідного” спорту; провед. заходів з нетрадиційних видів спорту і масових заходів з фізкультури; утрим. та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спорт шкіл; утрим. апарату управл. фізкультурно-спортивних організацій; кап ремонт, оснащ., придб. обладн. та інвентарю для баз Олімпійської підготовки; фін. підтримка спортивних споруд. 2)Державне підтримка громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості. Планув. видатків на фіз культуру і спорт здійсн. згідно з планом провед. спортивних заходів. Якщо захід проводиться на рівні держави або на місцевому рівні, той фінансув. видатків здійсн. з відповідного бюджету.

Обсяг видатків за єдиним кошторисом доходів і видатків визнач. на підставі показників, які хар-ть спорт захід: з якого виду спорту він провадиться; місце і тривалість змагань чи зборів; кількість учасників тощо.

Значну питому вагу становлять видатки на харчув. учасників і суддів спорт змагань. Норми харчув. встановл. в залежності від рівня змагань, їх тривалості та виду спорту. Видатки на придб. спец обладн. та інвентарю, на обмундирув. учасників план. на підставі відповідного табеля забезпеч.

У кошторисі передбачено оплата вартості проїзду, добових і квартирних учасникам змагань і суддям, тренерам і представникам команд; оплата оренди спорт споруд, оформл. і обслуговув. змагань; видатки на нагородж. команд і спортсменів тощо.

124. Склад видатків бюджету на оборону і засади їх планув.

Видатки на оборону та безпеку держави зумовлені необхідністю захисту її інтересів у міжнародному співтоваристві. Об’єм видатків на оборону залежать від воєнної доктрини, т/т побудови військ. Існує 3 типи воєнної доктрини: 1)повна або практично повна відмова від армії і оборонних видатків; 2)доктрина за принципом мінімальної достатності; 3)створ. супер-держави з могутнім військовим потенціалом. Законом Укр “Про оборону Укр” визначено воєнну доктрину держави, що грунт. на принципі мінімальної достатності. З політичного боку Укр не визнає війну як засіб розв’яз. міжнарод. проблем, прагне до нейтралітету та дотрим. неядерних принципів, Укр не має територіальної претензії до жодної країни, Укр ніколи першою не розпочне бойових дій. Виходячи зі спрямованості воєнної доктрини особливістю видатків на оборону є те, що вони не пов'язані з провед.м агресії, війн. Видатки на оборону включ. 2 групи: 1)утрим. армії; 2) придб. військової техніки та озброєння. Видатки на придб. військової техніки і озброєння план. виходячи зі встановлених нормативів забезпеченості; факт наявності та стану техніки і озброєння. Потреби в придб. визнач. за схемою: норматив забезпеченості – фактична наявність + потреба в заміні і оновл. Поточне утрим. армії встановл. з кошторису Міноборони. В основі склад. кошторису – чисельність армії. До складу на поточне утрим. відносяться: грошове утрим. військовослужбовців; з/п найманих службовців; витрати на обмундирув., харчув., провадж. заходів щодо дієздатності військ (навч., маневри); видатки на оплату комунал. послуг.