Література

1. Бурдье, П. Оппозиции современной социологии [Текст] /П. Бурдье // Социол. исслед. – 1996. – № 5.– С. 36–50.

2. Волков, А.А. О концепции практик(и) в социальных науках [Текст] / А.А. Волков // Социол. исслед. – 1997. – № 6. – С. 9–24.

3. Дильтей, В. Введение в науки о духе [Текст] /В. Дильтей // Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ – ХХ в. – М., 1987.

4. Загрубский, С. А. В чем гуманистический потенциал социологических наук? [Текст] / С.А. Загрубский // Социол. исслед. – 2007. – № 12. – C.124–128

5. Кудрявцев, В. А. Гуманистическая парадигма социологии: классика и постмодерн [Текст] / В.А. Кудрявцев // Вестник Московского университета. – Серия 18. Социология и политология. – 2008. – № 1. – C.90–104

6. Куповых, С. Социальное знание в поисках самоопределения: очерк эволюции одной социально–философской традиции [Текст] /С. Куповых. // Вестник МГУ. – Сер. 18. Социология и политология. – 1997. – № 4.

7. Ньюман, П. Значение методологии: три основных подхода [Текст] / П. Ньюман // Социол. исслед. – 1998. – № 3. – С. 102–121.

8. Стер, Н. Об ограниченности силы научного знания [Текст] /Н. Стер // Вестник МГУ. – Сер. 18. Социология и политология. – 1995. – № 1. – С.98–118.

9. Судаков, В.И. Социологическое познание: современные тенденции и стимулы развития. [Текст] / В.И. Судаков.– Днепропетровск, 1995. – 324 с.

Тема 4. Теоретичне знання в соціології: основні етапи розвитку

Протосоціологія як накоплення і початкове осмислення закономірностей соціального буття. Рівень повсякденності: "профанне" знання про світ. Рівень державного управління: реалізація систем управління і реалії відносин влади. Рівень ідеології: трансляція "образу стабільності" – особливості засобів реалізації. Кодекси, умови і практика ієрархичних взаємин в соціумі. Рівень рефлексивного знання: шляхи теоретичного пошуку і конкретика пропонованих рішень. Від "століття класицизму" до сучасності: зміна базових епістем. Умови і сутність "ментальної революції" XVIII – XIX ст. Структура соціального знання в "класицистській" і "сучасній" свідомості. "Відкриття" людини і "растворіння" людини як вехи освоєння "новочасової" епістеми наукового розвитку. "Соціологія" як реалізація проекту позитивістського знання: О.Конт в контексті свого століття. "Европейська людина" і "позитивне знання" – особливості взаємодії феноменів. Перші десятиліття розвитку соціології в просторі "інтелектуальної гри" європейскої науки і філософії. Соціологія як галузь наукового знання: варіанти реалізації науковості. "Вивчення" versus "розуміння" як головна опозиція в соціології. "Час Дюркгейма" и "час Вебера" як інваріанти опозиції. Психологізація соціології на межі XIX – ХХ ст: успіхи і провали. Емпіризм і реванш позитивістського знання. Sociologia Americana чи "відповідь (виклик?) Європі". Блиск та ницисть позитивізму: зміна глобальних парадигм сприйняття науковості в післявоєнному світі. Атомізація соціологічного знання. 60–80–і – боротьба концепцій чи конкуренція концепцій? Постмодерністський виклик і варіації методології соціального пізнання на сучасний момент. "Радянська соціологія" і контекст політико–ідеологічної кризи: варіанти "спасіння".