Соціологія політики

ст. викладач Васильєва Н.А.

Навчальний курс "Соціологія політики" викладається з метою формування у студентів соціологічного підходу до аналізу сучасних соціополітичних трансформацій, подальшого використання отриманих знань в майбутній професійній діяльності.

Тема 1. Соціологія політики як спеціальна соціологічна теорія

Визначення політики. як соціального феномену. Різноманітність інтерпретацій політики. Виділення соціології політики як окремої галузі соціологічного знання. Характерні риси соціології політики (предметна сфера, об’єкт) та їх співвідношення з іншими дисциплінами (політичною соціологією, політологією, політичною філософією, політичною психологією).

Визначення основних категорій соціології політики: політика, влада, соціально–політичні відносини, соціально–політичний процес, соціально–політична соціалізація, соціально–політична стратифікація, політична еліта.

Аналіз основних проблем соціології політики. Критерії об’єктивності соціологічного дослідження політики. Своєрідність пізнання політичних об’єктів та рівні методології і соціології політики. Використання соціологічних методів аналізу й методики конкретних соціологічних досліджень при вивченні соціально–політичної сфери.

Література

1. Агарков, О.А. Аналіз стану інтелектуального капіталу поля влади [Текст]/ О.А. Агарков //Грані,2006.–№ 2.– С.88–92

2. Алтухов, В. Политика и видение будущего [Текст]/ В. Алтухов // Общественные науки и современность. – 1992. – №4. – С.15–17.

3. Амелин, В.Н. Социология политики: Спецкурс. [Текст]/ В.Н. Амелин – М.: МГУ, 1992.

4. Андреев, С.С. Политика как социальное явление [Текст]/ С.С. Андреев // Социально–политические науки. – 1991.–№4. – С.5–9.

5. Богданова, Н. Бюрократичний апарат органів державної влади України: теоретико–методологічний аспект [Текст]/ Н. Богданова //Сучасна українська політика: політики і політологи про неї.–К.; Миколаїв,2008.–Вип. 14.– 356–362

6. Бойко, П.Е. "Путём зерна": абсолютный идеализм и основания идеологии правового государства в современной России [Текст]/ П.Е. Бойко //Вестник Московского университета. Серия 12. Политические науки,2006.–№ 6.– С.37–45

7. Бурдье, П. Социология политики: Пер. с фр. [Текст]/ П. Бурдье– М.: 1993. – 317с.

8. Вебер, М. Политика как призвание и профессия [Текст]/ М. Вебер // Избранные произведения. – М.: Прогресс, 1990.

9. Войтович, Р. "Корпоративна держава" та її роль в умовах глобалізації [Текст]/ Р. Войтович //Вісник Національної академії державного управління при Президентові України,2006.–4.– 24–35

10. Вятр, Е. Социология политических отношений: Пер. с польск. [Текст]/ Е. Вятр– М.: Прогресс, 1985. – 421с.

11. Гаджиев, К.С. Введение в политическую науку. [Текст]/ Гаджиев К.С. – М. – 1997. – 273с.

12. Зубченко, А.С., "Ситуация выборов": региональный аспект [Текст]/ А.С.Зубченко, Н.Ю.Пенькова //Грані,2008.–3.– 129–134

13. Ильин, М.В., Коваль Б.И. Что есть политика, и что наука о политике [Текст]/ М.В. Ильин, Б.И. Коваль // Полит. исслед.. – 1992. – №4. – С.7–9.

14. Кисарець, І.А. Вплив українських мас–медіа на політичну культуру суспільства [Текст]/ І.А. Кисарець //Актуальні проблеми міжнародних відносин.–К.,2006.–Вип. 59.–Ч. 2.– 149–152

15. Липсет, С. Политическая социология [Текст]/ С. Липсет // Американская социология. Проблемы. Перспективы: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1972. – 370с.

16. Ляхевич, С.Б., Держава і суспільство в поглядах М.Драгоманова в контексті соціального і національного розвитку [Текст]/ С.Б. Ляхевич //Вісник Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка,2006.–76–79.– С.113–115

17. Макаренко, В.П. Политическая социология: нормативный подход [Текст]/ В.П. Макаренко // Государство и право. – 1992. – №7. – С.18–21.

18. Мацькевич, М. Державотворчі процеси в Україні на сучасному етапі її розвитку:проблеми і перспективи. [Текст]/ М. Мацькевич – 74–79

19. Морозова, Л.А. Влияние глобализации на функции государства [Текст]/ Л.А. Морозова //Государство и право,2006.–6.– С.101–108

20. Основи політичної науки: Курс лекцій [Текст]/ За ред. Кухти Б. – Львів: "Кальварія", 1997, Ч.1. – 270с.

21. Политическая социология: Учебное пособие для ВУЗов [Текст]/ Под ред. Самова Г.П. – Ростов–на–Дону: "Феникс", 1997. – 472с.

22. Трохимчук, С.В. Держава як основний об'єкт політичної географії [Текст]/ С.В.Трохимчук, В.Федунь О.;/Трохимчук С.В., Федунь О. В. Політична географія світу.– К.:Знання, 2007.– 85–135

Тема.2. Політична система: історико–соціологічний аналіз та структура.

Особливості поетапного розвитку соціології політики як науки. Специфіка періоду нероздільного соціально–політичного знання про суспільство (країни Давнього Світу). Перші теорії організації держави та суспільства. Гуманістичні ідеї конфуціанства. Легійська модель деспотичної держави. Основні риси давньоіндійської соціополітичної думки. Уяви про соціально розвинену державу в "Законах Ману". Політичні ідеали брахманізму в трактовці "Артхашастри". Характеристика ідеальної держави Платона. Соціальні основи політичного правління в роботах Аристотеля. Цикли політичного розвитку.

Соціально–політичні ідеї епохи Середньовіччя, Відродження та Нового часу. Причини соціальної нерівності в ідеях Аврелія Августина. Теологічні елементи в соціально–політичній думці Середньовіччя.

Гуманістичні принципи епохи Відродження. Відкриття політики як самостійної сфери суспільного життя (Н.Маккіавеллі). Розмежування релігійно–етичної та політичної сфер. Формування наукового підходу до вивчення політики.

Розвиток теорії влади, політики та держави в епоху Нового часу (основні ідеї Т.Гоббса, Ж.–Ж.Руссо та ін.). Формування доктрини буржуазного конституціоналізму, ідеї "не відчуджених прав" та "суспільного договору".

Соціально–політична думка в Росії кінця XVIII – XIX ст. (М.Сперанський, П.Пестель, М.Муравйов). Ідеї вдосконалення суспільно–політичного устрою в роботах українських мислителів (М.Костомаров, М.Драгоманов, М.Грушевський, В.Липинський).

Формування основ соціології політики в кінці ХІХ – початку ХХ ст. Інституціональний підхід до вивчення політики (Г.Спенсер). Політика і влада як соціальні відносини (М.Вебер). Теорія еліти (В.Парето, Г.Моска).

Вплив соціальних змін початку ХХ ст. на розвиток соціології політики. Акцентування уваги на емпіричних дослідженнях політичних явищ. У.Ліппман про роль стереотипів у формуванні політичної поведінки, Г.Лассуел про вплив масових комунікацій на формування політичних стереотипів. Проблема людини як суб’єкта політичного процесу.

Особливості розвитку соціології політики у другій половині ХХ ст. Проведення масштабних теоретичних та порівняльних систем емпіричних досліджень політичних систем та політичної участі (Г.Алмонд, У.Ліпсет). Дослідження процесів інституціоналізації політичного життя на сучасному етапі розвитку науки. Мультипарадигмальність та соціополітичні матриці як основні характеристики розвитку соціології політики кінця ХХ – початку ХХІ ст. (функціональна, елітна, ринкова, плюралістична, конфліктна моделі та модель політичної гри).