10 Клас

263

вона нiчого не зробила, щоб покращити долю рiдного краю, вона втекла, сховалась, до того ж втекла не куди-небудь, а саме в Москву, тобто пере­йшла на бiк ворога. Оксана не уявляла, як пiсля того, що вона зробила, вона подивиться в очi українцям, якi захищали свою батькiвщину, ризи­куючи власним життям, її сумлiння не дозволило зробити їй те, про що вона мрiяла весь час, на що завжди таємно сподiвалась.

Леся Українка в драмi «Бояриня» закликає не залишати рiдної землi, рiдного народу, не цуратися рiдної мови та звичаїв, а робити все можли­ве, щоб бути справжнiм українцем, патрiотом рiдної землi. Поетеса за­кликає всiх до боротьби, яка б покращила долю України. Удрамi «Боя­риня» поетеса реально зображує вiдносини мiж Україною та Росiєю, тяжку й трагiчну долю України, глибокий патрiотизм i зраду.

У чому трагізм життя степана?

(За драмою Лесі Українки «Бояриня»)

Життя Степана, героя драми «Бояриня», не менш трагічне, ніж доля Оксани.

Степан — не історична особа, це український інтелігент другої поло­вини ХІХ століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу.

Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився нездатним за нього боротися. Оксані Сте­пан обіцяв, що в Москві вони виконуватимуть свої обряди й звичаї («нічо­го ж там чужого у нашій хатоньці не буде»). Але вже в перші дні прожи­вання в Москві Степан не дотримує свого слова. Він примушує Оксану одягти чуже московське вбрання і мовчки сприймати обряд із московсь­кими боярами, який супроводжувався поцілунком старого боярина. Дру­жині це було приниженням, але чоловік на це не звертає уваги. Він боїть­ся, що за відмову від обряду цар розгнівається на нього, і він буде покараний. Степан вислужується перед царем, цілує йому руку.

Боїться Степан і приймати в себе в домі гостя з України, позачиняв усі двері і вікна, щоб їх ніхто не підслухав. Степан, перебуваючи на службі у царя, став слабовольним, боязливим.

Він просить Оксану догоджати гостям тоді, коли йому це вкрай необхідно, а не для того, щоб дбати про свою кар’єру. Він перш за все пе­реживає за свою голову.

Від гостя з України Степан бере супліку, щоб передати цареві, бо все-таки хоче допомогти українцям. Але йому це не вдалося.

Оксана допомагає Степанові вирватися з рабства, радить тікати, але він боїться, що їх будуть переслідувати. Якби чоловік був сильним, та­ким, як Оксана, то він би погодився.

Степан по-іншому переживає події, які трапилися в Україні, він ніби трохи радіє, що «тепера на Вкраїні утихомирилося». Про це він спокійно говорить. Степан не думає, як він буде дивитися у вічі батькам Оксани після

264

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

того, що трапилося. Він любить свою дружину якоюсь дивною любов’ю, бо хоче їй, вже тяжко хворій, допомогти повернутися до рідних, та про це треба було думати раніше. Їй така допомога вже ні до чого. Оксана в тяжкі хвилини розвеселяла Степана і його родину. Але так було не завжди. Його душа, хоч і покрита іржею («як на старих шаблях буває»), проте все ж відживає у най­страшніший момент життя — у передсмертний час дружини. І ось монолог-сповідь Степана розкриває сутність трагізму його долі:

Нас доля так уже скарала тяжко, Що, певне, й Бог простить усі гріхи. Хтось кров із ран теряв, а ми із серця. Хто засланий, в тюрму замкнутий був, а ми несли кайдани невидимі. Хто мав хвилини щастя в боротьбі, а нас важка, страшна душила змора, і нам не вділено було снаги ту змору подолати.

ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ОБРАЗІВ ГЕРОЇВ ПОЕМИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «БОЯРИНЯ»

План

1. Суспільно-політична атмосфера України й Московщини XVII ст.

2. Трагедія головної героїні поеми — трагедія народу.

1. Боротьба активної інтелігенції за суверенітет української дер­жави (Іван, Оксана).

2. Двозначне становище козацької старшини (Степан, Олекса Перейбійний).

3. Зрада частини української інтелігенції заради «панства вели­кого, лакомства нещасного».

4. Виховання українських дівчат на демократичних засадах та підневільне становище московських жінок.

III. Які «кайдани невидимі» були у кожного з героїв поеми Лесі Ук­ раїнки «Бояриня»?