10 Клас

Тема дитинства у творах Ч. Діккенса 594

Сучасна Стендалю Франція в романі «Червоне і чорне» 595

Жіночі образи роману Стендаля «Червоне і чорне» 599

Хто винен у трагедії Жульєна Сореля? 601

«Людська комедія» Оноре Бальзака — грандіозна енциклопедія

життя Франції І половини ХІХ століття 602

Оноре Бальзак — знавець людських пристрастей і рушійних сил

суспільного розвитку 604

Неоднозначність образу Гобсека в однойменній повісті Оноре Бальзака 605

Роль авантюрної інтриги у романі Ч. Діккенса

«Пригоди Олівера Твіста» 607

Гуманістичний смисл роману Ч. Діккенса

«Пригоди Олівера Твіста» 608

Проблема виховання у романі Ч. Діккенса

«Пригоди Олівера Твіста» 609

Інтелектуальне і моральне перетворення Елізи Дулітл

(За п’єсою Б. Шоу «Пігмаліон») 610

«Він так і залишився холодним уламком біля гарячого серця дівчини…»

(За п’єсою Б. Шоу «Пігмаліон») 612

Мовне питання — проблема Англії… і України 614

Викриття індивідуалістичного свавілля

в романі Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара» 616

Теорія Раскольникова, її антигуманістичний смисл

(За романом Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара») 617

Гуманістичний пафос, етика добра і любові до людей у романі

Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара» 619

Духовні пошуки головних героїв роману Л. М. Толстого «Війна і мир» 620

Л. Толстой — майстер зображення внутрішнього стану героїв 621

Народ і влада в романі Л. М. Толстого «Війна і мир» 623

Трагізм протистояння особистості суспільству в романі

Л. М. Толстого «Анна Кареніна» 624

Суперечливий образ Анни Кареніної 626

Новаторство Чехова-драматурга (За п’єсою «Чайка») 627

Проблема життєвої мети і призначення людини у п’єсі А. П. Чехова «Чайка» 629

Людина і природа у поезії Ф. Тютчева 631

Новаторство поезії Волта Вітмена 633

«Я блукаю і кличу душу свою…» (В. Вітмен) 635

Поетичне новаторство символістів 636

Тема недосяжної мрії у вірші Ш. Бодлера «Плавання» 637

Протиставлення дійсності та ідеалу у поезії Бодлера 638

Поет — бездомний корабель в океані життя (Вірш «П’яний корабель»

Артюра Рембо) 640

Проблематика роману О. Вайльда «Портрет Доріана Грея» 641

Тема пошуку у п’єсі М. Метерлінка «Синій птах» 642

«Одухотворення» світу у п’єсі Моріса Метерлінка «Синій птах» 643

Новаторство драматургії Г. Ібсена 644

Аналітична композиція У п’єсах Г. Ібсена 646

Нора Хельмер — особистість чи «лялька»? (На матеріалі

«реалістичної драми» Г. Ібсена «Ляльковий дім») 647

Зміст назви драматичного твору Г. Ібсена «Ляльковий дім» 649

11 Клас

Гуманістична позиція автора в розкритті образу героя в оповіданні

О. І. Купріна «Гранатовий браслет» 651

Реальність і міфотворчість як стильові особливості новели

Ф. Кафки «Перевтілення» 652

Тема вічної пам’яті у віршах Гійома Аполлінера «Міст Мірабо»

та «Зарізана голубка і водограй» 654

Духовна і образна сила поезії Рільке 655

«Пісня над піснями» Шолом-Алейхема — ліричний

і символічний роман про кохання 657

Художні особливості поезії поетів-символістів ХХ століття 658

Поетична символіка лірики О. Блока 661

Ліризм прози і поезії І. О. Буніна 662

Основні мотиви лірики А. Ахматової 664

Пізня поезія Анни Ахматової — відображення трагедії часу 666

Своєрідність поетичного бачення Б. Пастернака 667

Взаємини Ієшуа й Пілата в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита» 669

Особливості сатири в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита» 669

Тема добра і зла в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита» 670

«Рукописи не горять» (М. Булгаков про роль і долю митця) 672

Новаторство «епічного театру» Б. Брехта 673

Мотиви перестороги в романі А. Камю «Чума» 674

Тема людської пам’яті в оповіданні Г. Белля

«Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» 676

Апокаліптичне бачення подій Другої світової війни

у вірші «Фуга смерті» Пауля Целана 677

Вираження трагедії Голокосту в поезії «Фуга смерті» Пауля Целана 678

Чи врятує людину кохання? (За романом К. Гамсуна «Пан») 680

Життєподібний сюжет і філософсько-символічний зміст

повісті-притчі Е. Хемінгуея «Старий і море» 681

Особливість творчої манери Е. Хемінгуея 682

«Війна руйнує наші душі» (Е. Хемінгуей) 684

Коли повернеться ангел? (За новелою Г. Маркеса «Стариган з крилами») 685

Сутність протистояння Пелегріна і Барона

(За п’єсою М. Фріша «Санта-Крус») 686

Проблема цінності життя у конформістському суспільстві

(За п’єсою Ф. Дюрренматта «Гостина старої дами») 686

Сенс центральної метафори у п’єсі Е. Йонеско «Носороги» 687

«Театр абсурду» Ежена Йонеско 687

Гра з читачем у романі У. Еко «Ім’я троянди» 688

Діалог автора і читача у постмодерністському романі У. Еко «Ім’я троянди» 688

Особливості матеріалізації Овідієвих метаморфоз у романі

К. Рансмайра «Останній світ» 690

Проблема влади митця над натовпом у романі П. Зюскінда «Запахи» 691

Мотиви перестороги у творах визначних письменників ХХ століття 691

Антивоєнний пафос у творчості визначних письменників ХХ століття 692

Своєрідність сатири ХХ століття 693

Єднання життя і мистецтва в епоху постмодернізму 695

УКРАЇНСЬКА МОВА

5 КЛАС

П’ятикласникам програма пропонує навчитися виконувати такі види творчих робіт:

• твір-розповідь на основі власного досвіду;

• твір-опис предметів і тварин (у тому числі твори-описи за картиною);

• твір-роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів;

• замітка в газету інформаційного характеру. Твір-розповідь на основі власного досвіду являє собою зв’язний

текст, що містить повідомлення про якусь подію, випадок із життя. Тому слід дотримуватися послідовності викладу думок, застосовуючи форми минулого (рідше — теперішнього) часу.

Залежно від джерел матеріалу твори-розповіді поділяються на такі групи:

1. твори на основі власного досвіду, почерпнутого з книг, фільмів, вистав, теле- і радіопередач, сімейних стосунків або суспільних відносин;

2. твори на основі особистих спостережень і вражень, набутих у процесі власної діяльності: під час праці, походів, екскурсій;

3. твори змішаного типу, в яких поєднується власний досвід із спо­стереженнями, враженнями і переживаннями дітей.

Твір-розповідь може складатися з трьох частин: початку; основної ча­стини, яка містить послідовний виклад подій; завершення.

Твір-опис являє собою зв’язний текст, який дає словесне зображення основних ознак предмета, явища, особи.

Такий твір складається з трьох частин: загальне враження від побаче­ного; опис найважливіших деталей (у повній послідовності); висновок.

Твори-описи можуть бути виконані в науковому або художньому стилі. В описах, виконаних у науковому стилі, точно, логічно і послідовно подається характеристика предмета. Описи, виконані в художньому стилі, містять ав­торське ставлення до об’єкта і відзначаються вживанням образних засобів.

Складаючи твір-опис предмета, необхідно дотримуватися такої по­слідовності:

1. назва предмета і його призначення;

2. матеріал, з якого він виготовлений;

3. з яких частин складається;

ТВІР-ОПИС ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ