- •Українська мова 5 клас
- •Українська література
- •10 Клас
- •11 Клас
- •Зарубіжна література
- •10 Клас
- •11 Клас
- •Олівець
- •Подарунок до школи
- •Незабудка
- •Незабудка
- •Кошенятко
- •Білочка
- •Горобці
- •Твір-опис за картиною я. Паладія «коні на вигоні»
- •Витинанки
- •Боровичок
- •Несподівана зустріч
- •Зрозумійте мене
- •Ким я хотіла б стати і чому?
- •Поїздка до києва
- •Ранок сонця
- •Улюблена пора року
- •Світанок
- •Золотава осінь
- •Наш клас
- •Наш шкільний музей
- •Моя кімната
- •Твір-опис за картиною в. Навроцького «натюрморт»
- •Про тата
- •Випадок на зупинці
- •Сумний урок веселого дня
- •Нічна пригода
- •Дякувати за чистоту?
- •Шануймо хліб
- •Моя бабуся
- •Мій товариш
- •Вишиванка
- •Професія мого тата
- •Як іванко став хоробрим
- •Незнайоме свято
- •Чистота — запорука здоров’я чи предмет суперечок?
- •Дорога до спортивних вершин
- •Моя вулиця
- •Пам’ятник кобзареві
- •Харківська святиня
- •Хліб — найбільше багатство
- •Брати наші менші
- •«Полонез» огінського
- •Фронтова сестра
- •Традиції в моєму житті
- •«Рідна мати моя…»
- •Як я розумію дружбу
- •Мої ідеали
- •Бути людиною
- •Як я розумію мораль
- •Проблеми екології і ми
- •Незалежність моєї вітчизни
- •День захисників вітчизни
- •Молодь і сучасність
- •Роде мій красний…
- •Роль жінки в суспільстві
- •Дороги, які ми вибираємо
- •Словосполучення та речення
- •Вірування українців
- •Відгук про прочитану книжку
- •Дозвілля молоді
- •Чи потрібна вища освіта?
- •Шкільна форма. За і проти
- •Поезія кохання
- •Культура поведінки
- •Що для мене значить земля
- •Мої захоплення
- •Одяг і суспільство
- •Молодіжний лідер
- •Чим багатий мій народ
- •Мій перший урок
- •Роль книги в житті людини
- •Моя улюблена казка
- •Народні перекази
- •Про улюблену казку
- •Як з’явилися проліски?
- •Про олеся
- •Моя улюблена народна пісня
- •«Щука» леоніда глібова
- •Зустріч із письменником
- •Розмаїття українських пісень
- •Відгук на пісню «заповіт»
- •Заповіт нащадкам
- •«Широко долиною між двома рядами розложистих верб...»
- •Захар беркут
- •Образ мирослави
- •Учителю присвячується
- •Моє враження від оповідання о. Довженка «воля до життя»
- •Лагідний світ дитинства
- •Роздуми над поезією
- •Матері присвячується...
- •Дитинство, опалене війною
- •«Ой у лузі червона калина»
- •Поет — друг і захисник народу
- •«Велесова книга» — найдавніша літературно-історична пам’ятка прадавніх українців
- •Зачерпнімо мудрості зі світової давньої скарбниці
- •Моральні уроки біблії
- •Іван вишенський Доповідь про письменника
- •Григорій сковорода Доповідь про письменника
- •Іван котляревський Доповідь про письменника
- •Тарас шевченко Доповідь про письменника
- •Пантелеймон куліш Доповідь про письменника
- •Марко вовчок Доповідь про письменницю
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Іван нечуй-левицький Доповідь про письменника
- •Зображення народного життя, побуту I звичаїв та обрядiв українцiв у повiстi
- •I. Нечуя-левицького «кайдашева сiм’я»
- •10 Клас
- •Кайдашi— типовi представники українського селянства пореформеного перiоду, носiї нацiонального характеру
- •10 Клас
- •Сім’я як осередок суспільства
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Панас мирний Доповідь про письменника
- •Чiпка — не бунтар, а злодiй?
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Іван карпенко-карий Доповідь про письменника
- •Комедія і. Карпенка-карого «хазяїн» — видатне досягнення української драматургії хіх століття
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Іван франко Доповідь про письменника
- •10 Клас
- •Співзвучність поезії і. Франка з народнопісенною творчістю
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі у поемі і. Франка «мойсей»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Боротьба справедливості з жорстокістю і насильством у повісті і. Франка «перехресні стежки»
- •10 Клас
- •Хто в кого украв щастя?
- •10 Клас
- •Павло грабовський Доповідь про поета
- •10 Клас
- •Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії п. Грабовського
- •Образи борців за волю народу в поезії п. Грабовського
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Єдність природи і людини
- •10 Клас
- •Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті м. Коцюбинського «тіні забутих предків»
- •10 Клас
- •Карпатськi ромео I джульєтта
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Леся українка Доповідь про поетесу
- •10 Клас
- •Iдея служiння митця народовi у творчостi лесi українки
- •10 Клас
- •Сила духу лесі українки
- •Iдея гармонiї людини й природи
- •10 Клас
- •Образ лукаша в драмі-феєрії лесі українки «лісова пісня»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •У чому трагізм життя степана?
- •Безсмертна леся українка
- •10 Клас
- •Василь стефаник Доповідь про письменника
- •10 Клас
- •Тема патріотизму в новелі в. Стефаника «сини»
- •Гуманізм новел в. Стефаника
- •10 Клас
- •Роздуми над сенсом життя у творах василя стефаника
- •Герої новел василя стефаника
- •10 Клас
- •10 Клас
- •«...Україні потрібні її діти...»
- •Ольга кобилянська Доповідь про письменницю
- •10 Клас
- •Мої враження від повісті о. Кобилянської «людина»
- •10 Клас
- •Образ олени ляуфер
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті о. Кобилянської «людина»
- •10 Клас
- •Духовні орієнтири в повісті ольги кобилянської «земля»
- •Олександр олесь Доповідь про письменника
- •10 Клас
- •«З журбою радість обнялась…»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Степан васильченко Доповідь про письменника
- •Загублений талант
- •10 Клас
- •Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті с. Васильченка «талант»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Щастя як проблема буття
- •«Нема, пропав, помер гріх»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Павло тичина Доповідь про поета
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Інтимна лірика п. Тичини
- •10 Клас
- •Максим рильський Доповідь про поета
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Володимир сосюра Доповідь про поета
- •10 Клас
- •Інтимна лірика в. Сосюри
- •10 Клас
- •10 Клас
- •11 Клас
- •Микола хвильовий Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •Трагізм життєвої долі м. Хвильового та його героїв
- •11 Клас
- •Особа автора у новелі м. Хвильового «я (романтика)»
- •11 Клас
- •Остап вишня Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •Василь барка Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •Осмислення історичної долі українського народу в період голодомору 1932—1933 рр. У романі в. Барки «жовтий князь»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Проблема молоді в романі в. Барки «жовтий князь»
- •Юрій яновський Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Українські звичаї і обряди, побут у романі ю. Яновського «вершники»
- •11 Клас
- •Валер’ян пiдмогильний Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •Микола куліш Доповідь про драматурга
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Іван кочерга Доповідь про драматурга
- •11 Клас
- •11 Клас
- •«Ярослав мудрий» і. Кочерги — художнє втілення ідеї незламності народного духу, любові й відданості своїй вітчизні
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Образ ярослава мудрого в однойменній п’єсі і. Кочерги
- •11 Клас
- •Олександр довженко Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Художня майстерність автора у кіноповісті «україна в огні»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Проблеми людської гідності та національної самосвідомості у статті уласа самчука «нарід чи чернь»
- •Феодосiй осьмачка Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •Іван багряний Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Жанр пригодницького роману в інтерпретації і. Багряного
- •11 Клас
- •Природа і людина в романі і. Багряного «тигролови»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Андрій малишко Доповідь про поета
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •1 Серцем чую силу наливну.
- •11 Клас
- •Олесь гончар Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Володька лобода в наші дні
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Павло загребельний Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •Василь симоненко Доповідь про поета
- •Уроки справжньої любові
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •«Ти знаєш, що ти — людина?»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Дмитро павличко Доповідь про поета
- •11 Клас
- •Інтимна лірика дмитра павличка
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Олексій коломієць Доповідь про драматурга
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Юрій мушкетик Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Ліна костенко Доповідь про поетесу
- •11 Клас
- •Втілення в образі марусі чурай моральної краси і таланту українського народу в однойменному романі л. Костенко
- •11 Клас
- •Образ україни у романі л. Костенко «маруся чурай»
- •11 Клас
- •Образи матерів у романі л. Костенко «маруся чурай»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Григір тютюнник Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •Вічна загадка любові
- •11 Клас
- •Проблеми українського села середини хх століття крізь призму оповідання григора тютюнника «оддавали катрю»
- •11 Клас
- •Василь стус Доповідь про поета
- •11 Клас
- •Шлях на ґолгофу
- •11 Клас
- •Особливості поетичної мови василя стуса
- •11 Клас
- •Іван драч Доповідь про поета
- •11 Клас
- •Художній світ івана драча
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •«Я землі належу. Весь. До дна»
- •11 Клас
- •Борис олійник Доповідь про поета
- •11 Клас
- •Євген маланюк Доповідь про поета
- •11 Клас
- •Своєрідність художньої антитези у збірці євгена маланюка «стилет і стилос»
- •11 Клас
- •«Розтоптані пелюстки» євгена маланюка
- •Народної мудрості джерело
- •Навіщо відьмі помело...
- •Друзі мауглі
- •Мауглі— вихованець джунглів
- •Радісний світ дитинства
- •Засудження людських вад у байках і. Крилова
- •Гімн звичайній людині-трудівнику, силі її характеру і витримці у романі д. Дефо «життя й незвичайні та дивовижні пригоди робінзона крузо»
- •Чи хотів би я, щоб моїм другом став дік сенд із роману жуля верна «п’ятнадцятирічний капітан»?
- •Порівняльна характеристика айвенго і річарда левове серце
- •Тарас бульба — народний герой
- •Порівняльна характеристика остапа та андрія
- •Своєрідність романтизму е. По
- •Краса і щирість людських почуттів у ліриці петрарки
- •Трагедія і торжество кохання
- •Природа у хоку японського поета мацуо басьо
- •Конфлікт ліричного героя з реальністю в ліриці г. Гайне
- •Тема кохання у поезіях гайне
- •Чим мене приваблюють танка ісікави такубоку?
- •Священні книги народів світу як пам’ятки світової культури
- •Над чим сміється мольєр у комедії «міщанин-шляхтич»?
- •Художня своєрідність класицистичної драми
- •Що висміює мольєр?
- •Мотиви свободи і самотності лірики м. Ю. Лермонтова
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Сучасна стендалю франція в романі «червоне і чорне»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Жіночі образи роману стендаля «червоне і чорне»
- •10 Клас
- •«Людська комедія» оноре бальзака — грандіозна енциклопедія життя франції і половини хіх століття
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Теорія раскольникова, її антигуманістичний смисл
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Народ і влада в романі л. М. Толстого «війна і мир»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Тема недосяжної мрії у вірші ш. Бодлера «плавання»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Тема пошуку у п’єсі м. Метерлінка «синій птах»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Реальність і міфотворчість як стильові особливості новели ф. Кафки «перевтілення»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Художні особливості поезії поетів-символістів хх століття
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Пізня поезія анни ахматової — відображення трагедії часу
- •11 Клас
- •Своєрідність поетичного бачення б. Пастернака
- •11 Клас
- •11 Клас
- •«Рукописи не горять»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Апокаліптичне бачення подій другої світової війни у вірші «фуга смерті» пауля целана
- •11 Клас
- •Чи врятує людину кохання?
- •11 Клас
- •Життєподібний сюжет і філософсько-символічний зміст повісті-притчі е. Хемінгуея «старий і море»
- •11 Клас
- •«Війна руйнує наші душі»
- •11 Клас
- •Коли повернеться ангел?
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Особливості матеріалізації овідієвих метаморфоз у романі к. Рансмайра «останній світ»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
«Рукописи не горять»
(М. Булгаков про роль і долю митця)
Доля Михайла Булгакова як доля інтелігента і громадянина приваблює мене і моїх сучасників своїм трагізмом.
Людина високих моральних якостей, він чимало зробив для своєї батьківщини як лікар, провівши найкращі роки свого життя у боротьбі з най-жахливішими венеричними захворюваннями. Вже один цей факт міг би поставити його на належний рівень у державі. Але цій державі не потрібні були освічені люди, не потрібні були фахівці. Безумовно, не потрібні їй були і літератори. Та ще такі літератори, як Булгаков, літератори, які мають власну думку, власний погляд на життя.
Згадаймо літературу двадцятих-тридцятих років: «Широка страна моя родная…», «Улица моя, дома мои…», «А моя страна — подросток…», де займенник «моя» уособлює думку всіх громадян. У такій країні — спільні досягнення, і мали б бути спільні проблеми. Насправді ж, спільними для політичних в’язнів були лише концтабори, спільним для помираючих був голодомор. А решта належала країні, крім відповідальності. І на рідкість чесна людина могла сказати: «мої твори», «мої досягнення», «мої невдачі». Такою людиною був Михайло Булгаков, твори якого побачили світ лише в середині шістдесятих, більше як через чверть століття після смерті автора.
Трагедія Булгакова полягала саме в тому, що він жив і творив у країні, де митець, не визнаний за життя, не визнавався і після смерті. Творчість його була противагою стадності, яка склалась в суспільстві. Можливо, саме тому один із романів письменника, створений у 1928—1929 роках, носив назву «Копито інженера». Слово інженер несло в собі ворожі значення, і цих значень було кілька. По-перше, це буржуазні інженери, що допомагали на радянських новобудовах, а значить — шкідники і шпигуни, по-друге, це буржуазні спеціалісти дореволюційного часу — «специ», по-третє, це жертви «шахтинської справи», сфальсифікованої проти ряду радянських інженерів.
Звертаючись до листа, адресованого Михайлом Панасовичем урядові СРСР, читаєш не покаяння, а спробу відстояти свої громадянські права, адже письменник не може кривити душею навіть перед тими, хто прирікає його на гоніння, злидні і загибель. Булгаков проаналізував рецензії літературної критики на його твори: позитивних — три, ворожих — двісті дев’яносто вісім. Зганьблено найкращі твори про інтелігенцію: «Дні Тур-біних», «Біг», «Біла гвардія». А хіба не знищено і саму інтелігенцію?
«Мой литературный портрет закончен, и он же есть политический портрет. Я не могу сказать, какой глубины криминал можно отыскать в нем, но я прошу об одном: за пределами его не искать ничего. Он исполнен совершенно добросовестно»,— так написав Михайло Булгаков про свою особисту творчість. І хоча він сам не розповсюджував цю думку на інших письменників, ми можемо з впевненістю сказати, що генії в Країні
11 Клас
673
Рад визнавались лише після смерті. Адже вся післяжовтнева епоха виховувала громадян сірими й однаковими.
Тема ролі і долі митця цікавила Михайла Булгакова все життя. Але перлиною всієї його творчості став останній твір — роман «Майстер і Маргарита». Яскравий образ Майстра більшістю сучасників сприймався як образ самого Булгакова, а іноді як образ Ієшуа. Можна по-різному трактувати вираз Воланда «Рукописи не горять». Можна порівнювати з легендами, в яких полум’я не могло торкнутися святого письма, а можна провести паралель з листом Михайла Булгакова «Уряду СРСР»: «Погибли не только мои прошлые произведения, но и настоящие, и все будущие. И лично я, своими руками бросил в печку черновик романа о дьяволе, черновик комедии и начало второго романа «Театр». У вузькому розумінні, зрозумілому читачеві, роман «Майстер і Маргарита» був новим листом, який мав відродити у пам’яті Сталіна і цей, і інші листи, робив спробу ототожнити автора листів із героєм роману. Автор намагався дати зрозуміти адресатові, що Майстер відбуває туди, де правитель бажатиме зустрічі з тим, з ким колись недоговорив, адже, за словами Воланда, «ваш роман принесет еще сюрпризы… Ничего страшного уже не будет».
Свої думки щодо ролі митця в суспільстві Михайло Булгаков не зберігав «про запас», не приховував, він намагався висловлювати їх на сторінках творів або на сцені театру, тому його слова уряду, написані в 1930 році, звучать гордо: «Я не шепотом в углу выражал свои мысли».
НОВАТОРСТВО «ЕПІЧНОГО ТЕАТРУ» Б. БРЕХТА
Кожний визначний драматург ХХ століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Йонеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й «пояснювати» свої твори.
Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик «епічного театру». Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному «аристо-телівському» театру протиставляв театр «епічний». У чому ж полягає відмінність «епічного театру» Брехта від театру традиційного? Насамперед Брехт прагнув підкреслити умовність самого сценічного дійства: глядач повинен пам’ятати, що сценічна дія — це не життя, а саме театр. Дуже важливим фактором, до якого прагнув Брехт, була відсутність емоційної реакції у глядачів. П’єса не повинна хвилювати, викликати сльози чи якісь інші емоції, вона повинна примусити глядача розмірковувати. Глядач не повинен перейматися долею героя, він повинен оцінювати вчинки героя, бути йому суддею. У такому театрі немає позитивних і негативних героїв — це кожен глядач визначає сам для себе. Головне для Брехта, щоб цей глядач почав розмірковувати над тим, що відбувається на сцені. У такому театрі провідною є роль автора, для якого вся дія — лише привід для початку
674
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
дискусії із глядачем. Твори Брехта мають доволі відвертий ідеалогічний підтекст. Так, славнозвісна п’єса «Матінка Кураж та її діти» створювалась у той час, коли Гітлер розпочав Другу світову війну. І хоч історичною основою цієї історії є події Тридцятилітньої війни, сама п’єса, а особливо образ її головної героїні, набувають позачасового звучання. По суті це твір про життя і смерть, про вплив історичних подій на життя людини.
У центрі п’єсі — маркитанка Анна Фірлінг, котра більше відома як матінка Кураж. Для матінки Кураж війна — це спосіб існування: вона тягне слідом за армією свій фургон, де кожний може купити її нехитрий товар. Війна принесла їй трьох дітей, котрі народилися від солдатів різних армій; війна стала для неї нормою. Їй байдуже, що є причиною цієї війни, хто буде переможцем, за які ідеї воюють армії. Ця ж війна і все віднімає у матінки Кураж: один за одним гинуть її троє дітей, і вона залишається сама-самотою.
П’єса Брехта завершується такою сценою: матінка Кураж вже сама тягне свій фургон слідом за армією, що відходить. Навіть у самому фіналі матінка Кураж не змінила свої думки про війну. Для Брехта важливо, щоб прозріння прийшло не до героя, а до глядача. У цьому й полягає смисл «епічного театру»: глядач сам повинен засудити чи підтримати героя. Так, у п’єсі «Матінка Кураж та її діти» автор усе підводить до того, щоб головна героїня засудила війну, зрозуміла нарешті, що війна згубна і нещадна до всіх і всього. Але «прозріння» матінки Кураж не відбувається. Більше до того, сама «професія» матінки Кураж передбачає існування за рахунок війни. І у фіналі п’єси вона залишається вірною своїй «професії». Незважаючи на те що війна забрала її дітей, матінці Кураж потрібна війна, війна — це єдиний спосіб її існування.
«Епічний театр» Брехта дав можливість змусити глядача аналізувати те, що відбувається на сцені, зробив його активним учасником дії. І це одне із головних досягнень «епічного театру».
МОТИВИ ПЕРЕСТОРОГИ В РОМАНІ А. КАМЮ «ЧУМА»
Тема Чуми вже давно і широко використовується світовими письменниками. І вже давно вона переступила своє енциклопедичне визначення «гострої інфекційної хвороби». Ми вживаємо вислів «СНІД — чума ХХ століття», ми кажемо: «Та ти чумний, чи що?». І мало хто при цьому згадує справжнє значення одного з компонентів цих висловів. Але в 1947 році А. Камю вирішив звернутися до цієї теми в найбільш конкретному її значенні. Він переніс дію із дикого Середньовіччя в сучасне місто, туди, де «вже давно вона зникла». Та чи зникла?
Уявімо 1947 рік. Тільки-но закінчилася Друга світова війна, але спогади про неї ще надто живі, спогади про «коричневу чуму» — фашизм. Але чому тоді не було просто написати роман про війну, про її жертви? Навіщо така алегорія? Але роман Камю навіть глибший, ніж роман про «коричневу чуму». Чума — це не тільки жорстокість. Чума — це бездуховність, це безглуздість, це сліпий фанатизм. Та найстрашніше те, що Чума заразна. Будь-яка людина, що торкається її, відчуває її дихання,