Коли повернеться ангел?

(За новелою Г. Маркеса «Стариган з крилами») За біблійними легендами, ангели уявляються людям прекрасними юнаками з чудовими, як у лебедів, білими крилами. Це зразки доскона­лості, добрі охоронці людської душі. Недаремно говорять «ангельський вид», «ангельський голосочок», «не людина, а ангел».

У новелі Г. Маркеса «Стариган з крилами» говориться про ангела — старенького діда, що впав обличчям у грязюку, борсається там, але не може підвестися, бо йому заважають великі крила. «Він був одягнений, як жеб­рак, череп його був лисий, як коліно, рот беззубий, як у старезного діда, великі пташині крила, обскубані та брудні», «говорив незрозумілою мо­вою». Тобто він зовсім не відповідав людським уявленням про ангелів небесних. Тому жителі так і поставилися до старигана з крилами — три­мали в курнику, кидали їжу, як тварині, й штрикали та штовхали, щоб краще роздивитися. Згодом господарі, які знайшли ангела, стали мати з цього ще й неабияку вигоду — обгородили двір парканом і пропускали бажаючих подивитися на диво за плату. Вони швидко розбагатіли.

686

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

Ангелові доводилося також терпіти жорстокі витівки сина Пелайо та Елісен-ди, який підріс і залазив до курника. Він навіть заразив старого вітрянкою.

Коли приміщення, де жив ангел, зруйнувалося від часу, стариган із крила­ми бродив по будинку туди-сюди. Його звідусіль гнали, а «Елісенда у відчаї кричала, що це справжня мука — жити в цьому пеклі, напханім ангелами». Жінка полегшено зітхнула «за себе і за нього», коли побачила, що ангел відлітає.

У цій новелі звичайне, буденне переплітається з фантастичним, ви­гаданим, а багато картин — символічні, містять глибокий підтекст. Море символізує бурхливе і суперечливе життя. Свіжий морський вітер — відчуття свободи, потяг до широкого, безмежного простору. Люди втра­тили здатність сприймати диво, красу, мрію, зосередилися на буденному, з усього хотіли мати користь, тому й не сприйняли старигана з крилами, як ангела, небесне послання. Тільки лікаря «найбільше здивували крила старого, які були такими природними в цьому організмі, що виникло ло­гічне питання, чому їх не мають інші люди». Ці крила — символ духовно­го злету. Вони є знаком того, що людству треба одужати морально, розправити крила й піднестися до духовних вершин.

Отже, образ ангела — це втілення прекрасного, прагнення до високого ідеалу. На жаль, у сучасному світі немає місця для ангелів. Люди не здатні сприйняти високі, благородні істини, вони перебувають у полоні байдужості, корисливості, розрахунку. Але автор має надію на краще, тому ангел не по­мирає, а одужує і відлітає в піднебесся. Але чи повернеться він? Мабуть, коли люди стануть досконалішими. І вигляд у нього буде набагато кращим, а за­раз він такий, якого заслуговують ці люди, він — відображення їхньої душі.

СУТНІСТЬ ПРОТИСТОЯННЯ ПЕЛЕГРІНА І БАРОНА

(За п’єсою М. Фріша «Санта-Крус») План

1. Драма-притча як відгук на сучасні історичні події та загальні про­блеми духовного життя.

2. Протистояння романтично-авантюрної та обивательсько-затиш­ної моделей існування у п’єсі.

1. Доля Пелегріна.

2. Доля Барона.

3. Символічне значення образу Санта-Крус.

III. Невідповідність норм сучасного життя внутрішнім можливостям людини у п’єсі «Санта-Крус».

ПРОБЛЕМА ЦІННОСТІ ЖИТТЯ У КОНФОРМІСТСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

(За п’єсою Ф. Дюрренматта «Гостина старої дами») План

1. Фрідріх Дюрренматт — класик швейцарської літератури.

2. Проблема цінності життя — рушійна сила сюжету п’єси «Гости­на старої дами».