- •Українська мова 5 клас
- •Українська література
- •10 Клас
- •11 Клас
- •Зарубіжна література
- •10 Клас
- •11 Клас
- •Олівець
- •Подарунок до школи
- •Незабудка
- •Незабудка
- •Кошенятко
- •Білочка
- •Горобці
- •Твір-опис за картиною я. Паладія «коні на вигоні»
- •Витинанки
- •Боровичок
- •Несподівана зустріч
- •Зрозумійте мене
- •Ким я хотіла б стати і чому?
- •Поїздка до києва
- •Ранок сонця
- •Улюблена пора року
- •Світанок
- •Золотава осінь
- •Наш клас
- •Наш шкільний музей
- •Моя кімната
- •Твір-опис за картиною в. Навроцького «натюрморт»
- •Про тата
- •Випадок на зупинці
- •Сумний урок веселого дня
- •Нічна пригода
- •Дякувати за чистоту?
- •Шануймо хліб
- •Моя бабуся
- •Мій товариш
- •Вишиванка
- •Професія мого тата
- •Як іванко став хоробрим
- •Незнайоме свято
- •Чистота — запорука здоров’я чи предмет суперечок?
- •Дорога до спортивних вершин
- •Моя вулиця
- •Пам’ятник кобзареві
- •Харківська святиня
- •Хліб — найбільше багатство
- •Брати наші менші
- •«Полонез» огінського
- •Фронтова сестра
- •Традиції в моєму житті
- •«Рідна мати моя…»
- •Як я розумію дружбу
- •Мої ідеали
- •Бути людиною
- •Як я розумію мораль
- •Проблеми екології і ми
- •Незалежність моєї вітчизни
- •День захисників вітчизни
- •Молодь і сучасність
- •Роде мій красний…
- •Роль жінки в суспільстві
- •Дороги, які ми вибираємо
- •Словосполучення та речення
- •Вірування українців
- •Відгук про прочитану книжку
- •Дозвілля молоді
- •Чи потрібна вища освіта?
- •Шкільна форма. За і проти
- •Поезія кохання
- •Культура поведінки
- •Що для мене значить земля
- •Мої захоплення
- •Одяг і суспільство
- •Молодіжний лідер
- •Чим багатий мій народ
- •Мій перший урок
- •Роль книги в житті людини
- •Моя улюблена казка
- •Народні перекази
- •Про улюблену казку
- •Як з’явилися проліски?
- •Про олеся
- •Моя улюблена народна пісня
- •«Щука» леоніда глібова
- •Зустріч із письменником
- •Розмаїття українських пісень
- •Відгук на пісню «заповіт»
- •Заповіт нащадкам
- •«Широко долиною між двома рядами розложистих верб...»
- •Захар беркут
- •Образ мирослави
- •Учителю присвячується
- •Моє враження від оповідання о. Довженка «воля до життя»
- •Лагідний світ дитинства
- •Роздуми над поезією
- •Матері присвячується...
- •Дитинство, опалене війною
- •«Ой у лузі червона калина»
- •Поет — друг і захисник народу
- •«Велесова книга» — найдавніша літературно-історична пам’ятка прадавніх українців
- •Зачерпнімо мудрості зі світової давньої скарбниці
- •Моральні уроки біблії
- •Іван вишенський Доповідь про письменника
- •Григорій сковорода Доповідь про письменника
- •Іван котляревський Доповідь про письменника
- •Тарас шевченко Доповідь про письменника
- •Пантелеймон куліш Доповідь про письменника
- •Марко вовчок Доповідь про письменницю
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Іван нечуй-левицький Доповідь про письменника
- •Зображення народного життя, побуту I звичаїв та обрядiв українцiв у повiстi
- •I. Нечуя-левицького «кайдашева сiм’я»
- •10 Клас
- •Кайдашi— типовi представники українського селянства пореформеного перiоду, носiї нацiонального характеру
- •10 Клас
- •Сім’я як осередок суспільства
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Панас мирний Доповідь про письменника
- •Чiпка — не бунтар, а злодiй?
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Іван карпенко-карий Доповідь про письменника
- •Комедія і. Карпенка-карого «хазяїн» — видатне досягнення української драматургії хіх століття
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Іван франко Доповідь про письменника
- •10 Клас
- •Співзвучність поезії і. Франка з народнопісенною творчістю
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі у поемі і. Франка «мойсей»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Боротьба справедливості з жорстокістю і насильством у повісті і. Франка «перехресні стежки»
- •10 Клас
- •Хто в кого украв щастя?
- •10 Клас
- •Павло грабовський Доповідь про поета
- •10 Клас
- •Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії п. Грабовського
- •Образи борців за волю народу в поезії п. Грабовського
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Єдність природи і людини
- •10 Клас
- •Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті м. Коцюбинського «тіні забутих предків»
- •10 Клас
- •Карпатськi ромео I джульєтта
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Леся українка Доповідь про поетесу
- •10 Клас
- •Iдея служiння митця народовi у творчостi лесi українки
- •10 Клас
- •Сила духу лесі українки
- •Iдея гармонiї людини й природи
- •10 Клас
- •Образ лукаша в драмі-феєрії лесі українки «лісова пісня»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •У чому трагізм життя степана?
- •Безсмертна леся українка
- •10 Клас
- •Василь стефаник Доповідь про письменника
- •10 Клас
- •Тема патріотизму в новелі в. Стефаника «сини»
- •Гуманізм новел в. Стефаника
- •10 Клас
- •Роздуми над сенсом життя у творах василя стефаника
- •Герої новел василя стефаника
- •10 Клас
- •10 Клас
- •«...Україні потрібні її діти...»
- •Ольга кобилянська Доповідь про письменницю
- •10 Клас
- •Мої враження від повісті о. Кобилянської «людина»
- •10 Клас
- •Образ олени ляуфер
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті о. Кобилянської «людина»
- •10 Клас
- •Духовні орієнтири в повісті ольги кобилянської «земля»
- •Олександр олесь Доповідь про письменника
- •10 Клас
- •«З журбою радість обнялась…»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Степан васильченко Доповідь про письменника
- •Загублений талант
- •10 Клас
- •Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті с. Васильченка «талант»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Щастя як проблема буття
- •«Нема, пропав, помер гріх»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Павло тичина Доповідь про поета
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Інтимна лірика п. Тичини
- •10 Клас
- •Максим рильський Доповідь про поета
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Володимир сосюра Доповідь про поета
- •10 Клас
- •Інтимна лірика в. Сосюри
- •10 Клас
- •10 Клас
- •11 Клас
- •Микола хвильовий Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •Трагізм життєвої долі м. Хвильового та його героїв
- •11 Клас
- •Особа автора у новелі м. Хвильового «я (романтика)»
- •11 Клас
- •Остап вишня Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •Василь барка Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •Осмислення історичної долі українського народу в період голодомору 1932—1933 рр. У романі в. Барки «жовтий князь»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Проблема молоді в романі в. Барки «жовтий князь»
- •Юрій яновський Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Українські звичаї і обряди, побут у романі ю. Яновського «вершники»
- •11 Клас
- •Валер’ян пiдмогильний Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •Микола куліш Доповідь про драматурга
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Іван кочерга Доповідь про драматурга
- •11 Клас
- •11 Клас
- •«Ярослав мудрий» і. Кочерги — художнє втілення ідеї незламності народного духу, любові й відданості своїй вітчизні
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Образ ярослава мудрого в однойменній п’єсі і. Кочерги
- •11 Клас
- •Олександр довженко Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Художня майстерність автора у кіноповісті «україна в огні»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Проблеми людської гідності та національної самосвідомості у статті уласа самчука «нарід чи чернь»
- •Феодосiй осьмачка Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •Іван багряний Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Жанр пригодницького роману в інтерпретації і. Багряного
- •11 Клас
- •Природа і людина в романі і. Багряного «тигролови»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Андрій малишко Доповідь про поета
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •1 Серцем чую силу наливну.
- •11 Клас
- •Олесь гончар Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Володька лобода в наші дні
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Павло загребельний Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •Василь симоненко Доповідь про поета
- •Уроки справжньої любові
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •«Ти знаєш, що ти — людина?»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Дмитро павличко Доповідь про поета
- •11 Клас
- •Інтимна лірика дмитра павличка
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Олексій коломієць Доповідь про драматурга
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Юрій мушкетик Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Ліна костенко Доповідь про поетесу
- •11 Клас
- •Втілення в образі марусі чурай моральної краси і таланту українського народу в однойменному романі л. Костенко
- •11 Клас
- •Образ україни у романі л. Костенко «маруся чурай»
- •11 Клас
- •Образи матерів у романі л. Костенко «маруся чурай»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Григір тютюнник Доповідь про письменника
- •11 Клас
- •Вічна загадка любові
- •11 Клас
- •Проблеми українського села середини хх століття крізь призму оповідання григора тютюнника «оддавали катрю»
- •11 Клас
- •Василь стус Доповідь про поета
- •11 Клас
- •Шлях на ґолгофу
- •11 Клас
- •Особливості поетичної мови василя стуса
- •11 Клас
- •Іван драч Доповідь про поета
- •11 Клас
- •Художній світ івана драча
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •«Я землі належу. Весь. До дна»
- •11 Клас
- •Борис олійник Доповідь про поета
- •11 Клас
- •Євген маланюк Доповідь про поета
- •11 Клас
- •Своєрідність художньої антитези у збірці євгена маланюка «стилет і стилос»
- •11 Клас
- •«Розтоптані пелюстки» євгена маланюка
- •Народної мудрості джерело
- •Навіщо відьмі помело...
- •Друзі мауглі
- •Мауглі— вихованець джунглів
- •Радісний світ дитинства
- •Засудження людських вад у байках і. Крилова
- •Гімн звичайній людині-трудівнику, силі її характеру і витримці у романі д. Дефо «життя й незвичайні та дивовижні пригоди робінзона крузо»
- •Чи хотів би я, щоб моїм другом став дік сенд із роману жуля верна «п’ятнадцятирічний капітан»?
- •Порівняльна характеристика айвенго і річарда левове серце
- •Тарас бульба — народний герой
- •Порівняльна характеристика остапа та андрія
- •Своєрідність романтизму е. По
- •Краса і щирість людських почуттів у ліриці петрарки
- •Трагедія і торжество кохання
- •Природа у хоку японського поета мацуо басьо
- •Конфлікт ліричного героя з реальністю в ліриці г. Гайне
- •Тема кохання у поезіях гайне
- •Чим мене приваблюють танка ісікави такубоку?
- •Священні книги народів світу як пам’ятки світової культури
- •Над чим сміється мольєр у комедії «міщанин-шляхтич»?
- •Художня своєрідність класицистичної драми
- •Що висміює мольєр?
- •Мотиви свободи і самотності лірики м. Ю. Лермонтова
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Сучасна стендалю франція в романі «червоне і чорне»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Жіночі образи роману стендаля «червоне і чорне»
- •10 Клас
- •«Людська комедія» оноре бальзака — грандіозна енциклопедія життя франції і половини хіх століття
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Теорія раскольникова, її антигуманістичний смисл
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Народ і влада в романі л. М. Толстого «війна і мир»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Тема недосяжної мрії у вірші ш. Бодлера «плавання»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Тема пошуку у п’єсі м. Метерлінка «синій птах»
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •10 Клас
- •Реальність і міфотворчість як стильові особливості новели ф. Кафки «перевтілення»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Художні особливості поезії поетів-символістів хх століття
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Пізня поезія анни ахматової — відображення трагедії часу
- •11 Клас
- •Своєрідність поетичного бачення б. Пастернака
- •11 Клас
- •11 Клас
- •«Рукописи не горять»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Апокаліптичне бачення подій другої світової війни у вірші «фуга смерті» пауля целана
- •11 Клас
- •Чи врятує людину кохання?
- •11 Клас
- •Життєподібний сюжет і філософсько-символічний зміст повісті-притчі е. Хемінгуея «старий і море»
- •11 Клас
- •«Війна руйнує наші душі»
- •11 Клас
- •Коли повернеться ангел?
- •11 Клас
- •11 Клас
- •Особливості матеріалізації овідієвих метаморфоз у романі к. Рансмайра «останній світ»
- •11 Клас
- •11 Клас
- •11 Клас
Мотиви свободи і самотності лірики м. Ю. Лермонтова
Ще за життя ліричні твори М. Лермонтова принесли йому славу другого поета після Пушкіна, але справжнє значення його ліричної спадщини відкрилося вже після його смерті. А поетична чарівність його віршів приваблює читача і сьогодні.
У віршах поета відбилися всі його творчі інтереси, моральні і художні пошуки, особисті переживання, навіть суспільні явища його часу. З цих творів можна зрозуміти, які друзі і вороги його оточували, які події хвилювали світ, які проблеми вирішувались.
І все ж провідний мотив його лірики — це мотив самотності, на яку приречена людина. Для ліричного героя Лермонтова виходу з цього стану немає. Ні кохання, ні дружба не дають йому позбавитися відчуття самотності: Пусть я кого-нибудь люблю: Любовь не красит жизнь мою… Живу — как неба властелин — В прекрасном мире — но один.
У вірші «Нет, я не Байрон, я другой…» Лермонтов звертається до образу Байрона, щоб показати витоки цього почуття. Байронівська «світова скорбота» знаходить відгук у серці ліричного героя. Але Лермонтов живе і творить за інших історичних обставин. Байрон відобразив пробудження самосвідомості людини, а покоління Лермонтова несе тягар розчарувань у можливостях людини, її прогресивної ролі в історії. Тому в «душе моей, как в океане, надежд разбитых груз лежит», тому почуття песимізму охоплює його ліричного героя.
Своєрідне рішення знаходить цей мотив у вірші «Выхожу один я на дорогу». Ліричний герой відчуває себе безмежно самотнім не тільки серед людей, але й у всесвіті. Дивно, але це почуття викликає у нього не бажання піти з життя, а бажання «свободы и покоя», бажання звільнитися від умовностей, що обмежують особистість, бажання відчути красу людських стосунків і світу.
588
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
Чтоб всю ночь, весь день мой слух лелея, Про любовь мне сладкий голос пел, Надо мной чтоб вечно зеленея Темный дуб склонялся и шумел.
Мотив самотності тісно пов’язаний із мотивом свободи. Можливо, людина тому самотня, що тільки у внутрішньому світі вона почувається вільною. Але Лермонтов відчуває, що закутість у межі внутрішнього світу збіднює людину. Наприклад, вірш «Не верь себе» розкриває традиційну для романтиків тему «поэт и толпа». Але його вирішення цієї теми протилежне традиції: у юрби значні переваги перед поетом, тому що в ній зосередився вистражданий досвід багатьох поколінь, а внутрішній світ однієї людини, який би багатий він не був, не може вмістити цього досвіду.
Найхарактерніше для Лермонтова — поєднання мотивів свободи і природи, природи і самотності. Природа уособлює стихію свободи, тому часто уживані образи океану, моря, неба, зірок, хмар. Саме вони переважають у віршах «І нудно, і сумно», «На дорогу йду я в самотині», «Ні, я не Байрон…».
Лірика Лермонтова відобразила головні проблеми його часу. І не випадково мотиви самотності і свободи — провідні в його творчості. Саме дійсність підказувала їх поету.
РОЛЬ КОМПОЗИЦІЇ РОМАНУ «ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ» У РОЗКРИТТІ ХАРАКТЕРУ ПЕЧОРІНА
Не відомо, що б міг створити видатний російський поет М. Ю. Лермонтов, якщо прожив би хоч трішечки більше, ніж відвела йому доля. Адже в двадцять п’ять років він зумів не лише створити образ героя свого часу, спираючись на життєві враження, а й зробив при цьому глибокий аналіз усієї російської дійсності.
Так з’явився у світовій літературі образ Печоріна — передової людини тридцятих років дев’ятнадцятого століття.
Цей образ виник не на порожньому місці. Йому передувало безліч ліричних творів поета, серед яких і ранні юнацькі твори, які стали підґрунтям роботи над образом.
Герой Лермонтова індивідуальний і неповторний. Це людина великого розуму і надзвичайної сили волі. Але при всій індивідуальності характеру Печорін узагальнює типові риси людей його часу.
Автор критично ставиться до свого героя. Це простежується в щоденнику Печоріна, де він не приховує протиріч свого характеру.
Хоча Печорін і не ідеальний герой, проте, знайомлячись із ним на сторінках твору, проймаєшся повагою і симпатією до нього. Що приваблює в образі Печоріна мене? Мабуть, розум і мужність. Хоча приходиш до розуміння цього не зразу, а лише по мірі знайомства з твором. Роман побудовано таким чином, що і сам Печорін, і його життя можна розглядати мовби з трьох точок зору.
9 КЛАС
589
Адже повість «Бела» є своєрідною розповіддю Максима Максимовича про те, як Печорін викрав Белу. Ця повість вийшла незадовго до висилки Лермонтова на Кавказ у журналі «Современник», де до нотаток подорожнього офіцера і було включено розповідь Максима Максимовича. Повість «Бела» перегукується з пушкінським «Кавказьким полонеником», але оповідь ведеться побутовою, зниженою мовою самим Максимом Максимовичем.
У повісті «Максим Максимович» оповідач перетворюється на дійову особу. Розповідь продовжується від імені автора роману. Саме тут, єдиний раз за всю книгу, автор зустрічається віч-на-віч із Печоріним. Зустріч автора з героєм була необхідною для реалістичного зображення героя. Повість «Максим Максимович» є своєрідною підготовкою для сприйняття другої частини роману. Адже з уст автора ми дізнаємося про смерть Печоріна, після чого автором обґрунтовується право на публікацію «Журналу Печоріна».
У трьох повістях «Журналу Печоріна» з’являється третій оповідач — сам Печорін, що постає перед читачами розумною і проникливою людиною, що вміє правдиво і відверто визначити і свій внутрішній стан, і стан усіх оточуючих його людей.
Сила і слабкість характеру Печоріна — у здатності до самоаналізу. У цьому ж полягає і причина його скептицизму і розчарувань.
Не дивлячись на всю єдність «Журналу Печоріна», повісті, що увійшли до нього, дуже різняться. «Тамань» можна розглядати як продовження традицій романтичних розбійницьких повістей. «Княжна Мері» являє собою роман із сучасного життя і перегукується з пушкін-ським «Євгенієм Онєгіним». А «Фаталіст» продовжує тему гравців. Отже, композиція роману М. Ю. Лермонтова «Герой нашого часу» не тільки по-новому розкриває образ головного героя, а й надає творові небувалої художньої довершеності.
ОБРАЗ УКРАЇНИ У ТВОРЧОСТІ М. В. ГОГОЛЯ
Микола Гоголь — геніальний російський письменник, але витоки його творчості — в українській культурі. Українець за походженням, він із дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні «Вечори на хуторі поблизу Ди-каньки», «Миргород».
Гоголь створює не просто народні характери, а саме образ України, своєрідний материк на карті всесвіту, де центром є Диканька. Він відкриває цей материк для усього людства. Як справжній дослідник, знайомить читача з мовою, якою говорять «поблизу Диканьки», навіть подає словничок найбільш уживаних слів. Описує природу, розповідає про людей, їхні звичаї, вірування, їхні радощі і скорботи. І все це пройняте такою великою любов’ю, таким захопленням, таким замилуванням, що неможливо лишитися байдужим: «…Полдень блещет в тишине и зное,
590
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
и голубой неизмеримый океан, сладострастным куполом нагнувшийся над землею, кажется, заснул, весь потонувши в неге, обнимая и сжимая прекрасную в воздушных объятьях своих» («Сорочинський ярмарок»).
Неможливо лишитися байдужим і до людей, про яких розповідає автор. Коваль Вакула з повісті «Ніч перед Різдвом» щиро і віддано кохає красуню Оксану і ладен на все заради неї, навіть дістати черевички, що носить цариця. І горда красуня розуміє, що немає кращого хлопця, ніж Вакула, і не треба їй вже царициних черевичків.
Гоголь ніби збирає голоси своїх героїв і говорить разом із ними мовою, що схожа на пісню. І разом зі своїми героями він створює чудову книгу, сповнену любові до людей, живих почуттів, яскравого світла і страшної темряви.
Т. Шевченко був палким шанувальником «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки». Саме він відзначив, що фантастичні, майже казкові повісті розкривають глибокий, самобутній розум автора і його ніжну любов до людей.
І все ж образ, що створює Гоголь, не ідеальний. Автор бачить одвічну боротьбу добра і зла в різних проявах. Людям протистоять темні сили, що псують людські стосунки, визначають протистояння людей.
У повісті «Тарас Бульба» Гоголь зображує гордих, сміливих людей, для яких свобода і честь — найдорожчий скарб. Сама природа породжує такі характери: безкраї степи, широкі ріки, небесний простір.
Образ України у Гоголя романтичний. Україна вражає читача своїми людьми, сильними і пристрасними, своєю природою, яскравою і барвистою. Це край, де можливо все, де боротьба добра і зла одвічна, але люди стають на бік добра і тому перемагають зло.
ПАНОРАМНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА У ПОЕМІ М. В. ГОГОЛЯ «МЕРТВІ ДУШІ»
Кожний митець прагне створити таку перлину, яка б знайшла гідне місце у його творчості. Вінцем творчості Миколи Васильовича Гоголя вважається поема «Мертві душі».
Темою твору стало зображення дійсності кріпосницької Росії, а дійсність ця неймовірна, бо з точки зору здорового глузду там можуть відбуватись найнеймовірніші події.
Миколаївська Росія показана автором через страшні образи її хазяїв. М. В. Гоголь створив портрет поміщицького класу, який складається з п’яних офіцерів, гравців, псарів або просто манілових, собакевичів, коробочок і плюшкіних.
Велике узагальнююче значення мають сатиричні образи Гоголя. Вони сягають далеко за межі викриття феодально-кріпосницького суспільства.
У Плюшкіна гниє хліб, пропадає даремно все те, що могло б забезпечити життя помираючим з голоду селянам.
Усі інші поміщики: і Манілов, і Коробочка, і Ноздрьов, і Собакевич — сприймаються начебто подвійним зором: по-перше, ми бачимо їх
9 КЛАС
591
такими, якими вони здаються собі, і, по-друге, такими, якими вони є насправді. Порівнювати образи поміщиків не варто. Адже вони суто індивідуальні, хоча є одна ознака, за якою ці образи поєднуються в ланцюжок: протягом твору згущається їх антилюдська сутність.
Але картина російського життя не може бути повною без показу життя кріпосного семейства під владою поміщиків. Це картина голоду, злиднів, гноблення: «Попадались вытянутые по снурку деревни, постройкою похожие на старые складенные дрова, покрытые серыми крышами с резными деревянными под ними украшениями в виде висячих шитых узорами утиральников». Зрозуміло, чому кріпаки мруть від лихоманки, адже: «…у Плюшкина для всей дворни, сколько ни было ее в доме, были одни только сапоги, которые должны были всегда находиться в сенях. Всякий призываемый в барские покои обыкновенно отплясывал через весь двор босиком, но, входя в сени, надевал сапоги и таким уже образом являлся в комнату». Зрозуміло, як жили дворові-селяни восени і взимку, не говорячи вже про голод. І хоча люди «низького походження» показані автором не крупним планом, а загалом, проте показ народного життя в творі є дуже важливим. Але все ж є у поемі образи селян, які вражають влучністю свого показу. Це і дівчинка Пелагея, яка не знає, де праворуч, де ліворуч, і хлопчик Прошка у великих чоботях, і ті трударі — стельмахи, плотники, мулярі, що увійшли до списків померлих селян.
Безумовно, образ Павла Івановича Чичикова уособлює внутрішній конфлікт між пристойною зовнішністю і внутрішньою підлістю, проте у творі він є лише засобом дослідження корінних проблем тогочасної дійсності. Адже у композиційному плані головне місце у поемі займає зображення поміщицького і чиновницького світу, без якого панорамне життя суспільства неможливе.
Навіть у протиставленні показу сонного життя поміщиків і жвавого побуту губернського міста є щось разюче. Спочатку здається, що потрапляєш в інший світ — світ пристрастей і життя, а виявляється, що місто так само мертвенно існує, як і маєтки. І хоча чиновників М. В. Гоголь зображує менш детально, ніж поміщиків, проте саме вони створюють колективний портрет губернської влади. Письменник розкриває ставлення представників цієї влади до своїх службових і державних обов’язків, які сприймаються як засіб для розбещеного ситого життя: «Он видел, какими щегольскими заграничными вещицами заводились таможенные чиновники, какие фарфоры и батисты пересылали кумушкам, тетушкам и сестрам. Не раз давно уже он говорил со вздохом: «Вот бы куда перебраться: и граница близко, и просвещенные люди, а какими тонкими голландскими рубашками можно обзавестись!». Надобно прибавить, что при этом он подумывал еще об особенном сорте французского мыла…» Ось він, ще один прояв мертвої душі!
Отже, тема мертвих душ у поемі М. В. Гоголя виникає у найважливішому і найглибшому значенні: суспільство миколаївської Росії не
592
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
сприймало живу людську душу і людські стосунки, підносячи мертву душу грошей і всіх проявів збагачення.
ЄДНІСТЬ САТИРИЧНОГО І ЛІРИЧНОГО У ПОЕМІ М. В. ГОГОЛЯ «МЕРТВІ ДУШІ»
Скарбниця творчості Миколи Васильовича Гоголя збиралася на народному підґрунті. Саме тому його твори сповнені водночас і гніву, і любові. Гніву — до тих, хто нівечить людські долі, любові — до народу.
Ці парадоксальні суперечності простежуються протягом усього твору. Адже суперечливим є вже те, що поема має назву «Мертві душі», те, що сатиричне і ліричне в ній виступає в єдності.
Проте з кожною главою твору наростає викривально-сатиричний пафос. Якщо звернутись до образів твору, то можна побачити низку сатиричних персонажів, серед яких і центральний образ, і декілька його оточуючих. Наприклад, Манілов разом із дружиною презентують Чичикову список померлих селян, перев’язаний рожевою стрічечкою. Яке ж огидне відчуття викликає цей штрих! А сам Чичиков? Авантюрист, зацікавлений у нещасті інших людей заради своєї вигоди: «А теперь же время удобное, недавно была эпидемия, народу вымерло, слава Богу, немало». Двуликий добродій дякує Богові за людське горе!
Та хіба тільки він… Герої гоголівської сатири — люди обмежені, не здатні на душевні пориви. А їх захоплення не виходять за межі супу та котлет. Отже, предмети домашнього побуту важать в їхньому житті значно більше, ніж високі почуття.
Блискуче, гостросатирично письменник розкриває ту істину, що у тогочасному суспільстві людина не здатна відчувати симпатію, дружбу, повагу, любов.
Із найглибшою сатирою звучить тема столиці у «Повісті про капітана Копєйкіна, де відверто протиставляються державні мужі простій людині. А символом державної влади якраз і виступає Петербург — пихатий, розкошуючий, розбещений і ситий.
Зображення ж простих людей пройняте поезією. Та й сама авторська оповідь містить безліч ліричних відступів, авторських монологів і роздумів про життя, мистецтво, про Батьківщину. А спогади про Батьківщину доводять автора до глибокого трепету: «Не так ли и ты, Русь, что бойкая необгонимая тройка несешься! Дымом дымится под тобою дорога, гремят мосты, все отстает и остается позади. Остановился пораженный божьим чудом созерцатель: не молния ли это, сброшенная с неба? что значит это наводящее ужас движение? и что за неведомая сила заключена в сих неведомых светом конях? эх, кони, кони, что за кони!».
І ще більш контрастним стає цей авторський ліризм сатиричному показові співаючого Чичикова. Здавалось би, що тут дивного? Адже з прадавніх часів пісня супроводжує людину протягом усього життя. Але ж то людину! А Чичиков? Нелюдь, що придбав майно у вигляді мертвих душ.
9 КЛАС
593
Читаючи цей епізод твору, намагаєшся зрозуміти і почуття автора, і прихований зміст слів, вкладених в уста візниці Селіфана: «Вишь ты, как барин поет!».
Геніальність самої теми «Мертвих душ» виявляється у багатстві різних значень і протиставлень понять мертвих і живих душ, коли починаєш розуміти глибину і важливість для поеми того ліричного відступу, де мова йде про те, що «…на свете дивно устроено: веселое мигом обратится в печальное, если только долго застоишься перед ним…».
Отже, М. В. Гоголь довів, що характер людини формується під впливом суспільного середовища. Тому можна стверджувати, що предметом сатири письменника були не окремі особистості, а громадські пороки суспільства.