10 Клас

У десятому класі учні мають удосконалити свої вміння та навички на­писання творів на літературну тему, по-новому осмислювати матеріал художнього твору, проблеми реальної дійсності. Вони повинні:

• глибоко розуміти тему;

• навчитися відбирати матеріал, організовувати його (логічно роз­міщувати, розрізняти вступні та заключні, висновкові тези і т. ін.);

• уміти висловлювати й аргументувати свою думку, не видаючи за неї загальновідоме, але й не впадаючи в інші крайнощі — заперечення художньої цінності й художньої правди твору, перегляд загальновизна­них точок зору на нього, безапеляційна оцінка автора та його героїв;

• уміти знаходити й використовувати виразне слово;

• формувати узагальнені судження й будувати докази та висновки;

• «бачити» автора, його позицію, його ідейно-художній замисел; си­стему виражально-зображальних засобів.

Десятикласники вже мають поняття про художній метод, національну специфіку твору; вони повинні вміти виявляти жанрові риси епосу, лірики, драми, а також індивідуальну своєрідність митця і майстерність його у зобра­женні внутрішнього світу героя; типові характери в типових обставинах, ху­дожнє узагальнення; конкретно-історичне та загальнолюдське у творі.

За вимогами програми обсяг творів повинен складати: — 2,5—3 сто­рінки (у класах з російською мовою навчання) та 3—3,5 сторінки (у кла­сах з українською мовою навчання).

Твори десятикласників мають відзначатися більшою, порівняно з по­передніми роками навчання, самостійністю суджень; мати зв’язок із жит­тєвою практикою, власним досвідом, а не лише з аналізованим літера­турним твором.

ЗВЕЛИЧЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПОСТАТІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО УФОЛЬКЛОРНИХ ТА ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРАХ

Богдан Хмельницький — гетьман України, видатний державний діяч і полководець. Хмельницький доклав багато зусиль для організації українського війська, встановлення дипломатичних зв’язків з іншими країнами, вів непримиренну боротьбу з польською шляхтою.

Про Богдана Хмельницького дуже багато написано у нашій літера­турі. Це один із найколоритніших образів в історії України, який зробив багато для того, щоб країна була вільною і сильною, бо у ті часи кримські татари забирали у полон багато українців. Більша частина України зале­жала від польських панів, і Хмельницький робив багато, щоб країна була незалежною. Народ дуже любив цього гетьмана й оспівав його подвиги у віршах, поемах. Важко знайти у літературі постать, про яку написано так багато. Про нього пишуть письменники, історики, бо ця людина зро­била дуже багато, залишила значущий слід в історії.

198

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Один із найвідоміших романів про Хмельницького — це роман Павла Загребельного «Я, Богдан». У цьому романі читач стає свідком того, як Хмельницький із рядового козака виріс до гетьмана, а народні маси стали вбачати в Богданові уособлення самих себе. Дуже багато важить у цьому рівнянні (Богдан — народ) потужно зображений інтелект, мегасвіт почу­вань і думок гетьмана. Це людина справді титанічного розуму й серця. Ве­лич Богдана у тому, що він першим побачив свій народ в історичному кон­тексті і водночас усвідомив себе вписаним у безсмертя народу. Своє покликання Богдан бачив не в тому, щоб тільки вигравати битви, а щоб «вигравати народну долю». «Стати отцем вольності не на мить, не на день, а на віки — ось над чим я думав тої червневої ночі…» — говорить Богдан у фіналі роману. У тих роздумах трапляються часові суперечливі крайнощі («Любив співати, хоч і знав, що співання є противенством мислення», «на­род ніколи не знає, де його свобода. Доріг багато, а свобода одна»); художнє навантаження, що несуть вони, можна трактувати як спробу показати трудність, а часом і суперечливість шляхів, якими йдуть народи та їхні ліде­ри до пізнання великих життєвих істин.

У думі «Хмельницький і Барабаш» розповідається про Хмельниць­кого — виразника інтересів народу і Барабаша — виразника інтересів вер­хівки і середньої української шляхти, яка виступала проти визвольної війни і всіма засобами підтримувала феодальний лад польської держави.

Хмельницький — патріот своєї держави, він закликає «козакам ко­зацькі порядки дати», «ляхів, мостивих панів, у пень рубати». Він на боці пригноблених народних мас і засуджує зрадницьку політику Барабаша, який продався польському королю Радиславу. Хмельницький намагається спочатку повернути Барабаша на свій бік. У Барабаша були королівські листи про надання козакам вольностей. Але ці листи він ховав і не хотів показувати козакам, намагаючись тримати їх у покорі. На заклик Богда­на «козакам козацькі порядки давати, за віру християнську одностайно стати» Барабаш відповідає:

Нащо нам козакам козацькі порядки давати?

Чи не лучче нам із ляхами,

Мостивими панами,

З упокоєм хліб-сіль по вік-вічний уживати?

Не погоджується Барабаш разом із Хмельницьким боротися проти польської шляхти. Тоді заради України, заради народу Хмельницький ви­рішує хитрістю забрати у Барабаша королівські листи і підняти коза­цтво на боротьбу з поневолювачами.

У романі Н. Рибака «Переяславська рада» головним образом є Бог­дан Хмельницький. Розв’язанню двох основних завдань присвятив вели­кий гетьман своє життя — визволенню України від чужоземного ярма і об’єднанню України з Росією. Про це співається й у народній думі, що являє собою епіграф до твору: