Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Civil low of Ukraine 2002, Kn. 2..doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
5.86 Mб
Скачать

Глава 62

Згідно з п. З ст. 1057 ЦК України у разі відсутності вказівки про те, що пи-ьмові правочини щодо майна, переданого в управління, вчинено управителем, істанній зобов'язується перед третіми особами особисто.

Положення ЦК України про довірче управління не містять норм про зобов'я-ання з правочинів, учинених довірчим управителем із перевищенням на-аних йому повноважень і встановлених для нього обмежень, на які поширюють-я загальні положення ЦК про вчинення лравочинів з перевищенням овноважень.

ЦК України містить положення про вчинення правочинів представником з еревищенням повноважень і відступлення вказівок комітента, згідно з якими равочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змі-ює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у азі подальшого схвалення правочину цією особою (ст. 242 ЦК України), або як-і,о цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати омітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит (ст. 1036 ЦК країни).

Закріплені в ЦК України терміни "перевищення наданих повноважень" і іеревищення встановлених обмежень" вимагають їх визначення та розме-ування.

Довірчому управителеві надаються невизначено широкі повноваження, з шахуванням мети довірчого управління та особливостей майна, переданого у вірче управління, визначені договором та законом. Тому перевищенням наших довірчому управителеві повноважень вважатиметься здійснення цих пов-зважень всупереч меті та цільовому призначенню майна, яке перебуває у до-рчому управлінні. Перевищення встановлених довірчому управителеві жежень передбачає виникнення останніх на підставі договору або за законом і вчинення правочинів за відсутності у довірчого управителя достатніх повно-іжень.

Юридичне значення розмежування "встановлених обмежень" і "наданих івноважень" полягає в різних підставах правочинності їх перевищення. Для ви-'ання правочинним правочину, вчиненого з перевищенням встановлених обме-&нь, необхідно подальше схвалення такого правочину довірителем. Довірена оба має право перевищувати надані їй повноваження, якщо цього вимагають гереси довірителя і довірена особа не могла попередньо запитати довірителя о не одержала у розумний строк відповіді на свій запит.

Таким чином, зобов'язання з правочинів, учинених довірчим управителем із ревищенням наданих йому повноважень і встановлених для нього обмежень, се довірчий управитель особисто, крім випадків подальшого схвалення уста-вником правочину, або якщо перевищення наданих йому повноважень вимага-"ь інтереси установника та вигодонабувача і довірчий управитель не міг попе-дньо запитати установника або не одержав у розумний строк відповіді на свій пит, або коли треті особи, які беруть участь у правочині, доведуть, що вони не али і не повинні були знати про перевищення довірчим управителем повнова-:нь або встановлених обмежень.

Отже, довірчий управитель, який є ніби гарантом доходів від довіреної йому асності (майна), несе відповідальність за неналежну дбайливість стосовно йна, а, отже, і за інтересами установника управління (вигодонабувача). Якщо вірчий управитель забув покласти цінні папери до сейфа, де вони повинні збе-

Договір довірчого управління майном 469

рігатися, або, наприклад, отримати відсотки за облігаціями, то він повинен відповідати за це. Проте, якщо, наприклад, довірчий управитель уклав розумну частку довірчого майна у цінні папери, які вважалися на той момент доброю інвестицією, а через кілька років ці цінні папери несподівано втратили цінність, довірчий управитель не буде відповідати. Якщо він мав свободу дій і знав нарівні з іншими, що дана інвестиція невдала, але не намагався це виправити, він буде нести відповідальність.

Крім невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків, підставою для відповідальності може бути порушення довірчим управителем норм закону: обман (наприклад, неправильне використання основного майна або доходу в інтересах інших осіб, а не установника чи вигодонабувача, що тягне за собою відшкодування збитків і кримінальне покарання), несплата податків, несанкціоноване використання коштів зі шкодою для доходу довіреного майна тощо.

Правозастосовна практика управління майном на основі довірчої власності у країнах англосаконського права і довірчого управління майном у країнах континентального права сформувала відповідні умови відповідальності фідуціарних власників та довірчих управителів.

Наприклад, у США на управителях лежить два основні види обов'язків:

залишатись лояльними (тобто відданими) інтересам корпорації і виявляти належну дбайливість і турботу (сІие саге), перший з яких полягає у неотриманні особистих вигід від ведення справ корпорації;

обов'язок провести "розумний збір інформації перед прийняттям рішень".

За Правилами ділових рішень (ТНе Визіпезь .ІисІтепі Киїе), суд не має права заднім числом обговорювати рішення управителя і покладати на нього вину, якщо той не мав особистого інтересу, був добросовісним, виявляв належну дбайливість і (у деяких штатах) якщо при цьому не було збитків для активів корпорації. Щоб зрозуміти, як діяла б "обережна і розумна людина у схожій ситуації" (ршсІепі тап гиіе), дедалі частіше судді намагаються оцінити рівень інформова-ності довірчого управителя щодо проблеми, яку той намагався вирішити. Якщо в управлінні майном було зайнято кілька управителів ("довірчих власників"), то вони відповідають перед вигодонабувачем (бенефіціантом) солідарно1.

В ЦК Російській Федерації (ст. 1022) фактично встановлено презумпцію вини довірчого управителя за збитки, що виникли випадково. За Законом РФ "Про ринок цінних паперів", управитель повинен відшкодувати клієнту упущену виго-ДУ, якщо не виявить належну дбайливість про його інтереси.

Критерії "упущеної вигоди" і Ііналежно'і дбайливості" не визначено. Згідно з Указом Президента РФ "Про продаж державних підприємств — боржників" від 2 червня 1994 р. № 1114 (п. 27), якщо хоч би однією з причин неплатоспроможності державного підприємства виступають неправомірні або некомпетентні дії довірчого управителя, то підприємство може розірвати договір довірчого управління майном. Російські юристи і економісти прогнозують, що суди будуть вирішувати позови "довірителів" (установників управління) до довірчих управителів,

Генкин А. С. Зффективннй траст. Опьгг Западной Европьі и российская практика. — М.: Альпина, 1999. - С. 64-65.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]