- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
3.2. Графіки
Визначення. Множина Р називається графіком, якщо кожен його елемент є двійкою елементів деякої множини М.
Р=р|р=а, b> і а, bМ
Приклад. Р=а, b, 1, c, 2, 3
Якщо М - довільна множина, то М2 - графік, будь-яка підмножина множини М2 також є графіком.
Визначення. Множина проекцій графіка Р на першу вісь називається областю визначення графіка Р, множина проекцій графіка Р на другу вісь називається областю значень графіка.
Якщо відкласти по осі Х область визначення, а по осі Y область значень, то сам графік розміститься деякім чином на площині (рис. 3.1.).
Якщо графік Р=, то очевидно ін1Р= і ін2Р=.
Рис. 3.1. Графік і його проекції на площині
Якщо графік по визначенню є множиною, то над графіками можуть виконуватися операції, що звичайна для множин, тобто \, .
Визначення. Двійка с, d називається інверсією двійки a, b, якщо компоненти с дорівнює b, та d дорівнює a.
Інверсія пари р=а, b позначається як р-1.
Подвійна інверсія двійки (р-1)-1 дорівнює самій двійці (р-1)-1=р.
Визначення. Інверсією графіка Р, що позначається як Р-1, називається множина інверсій усіх пар з Р
Р-1=qР-1|q=p-1 і р
Приклад. Р=, а, b, P-1=2, 1, b, a
При інверсії графіка Р пр1-1=пр2Р і пр2-1=пр1Р.
Визначення. Графік Р називається симетричним, якщо він поряд з кожною парою містить її інверсію
р р-1Р
Приклад. р=a, b, b, a, c, c
Для будь-якої множини М множина М2 - симетричний графік, для будь-якого графіка Р Р-1 і -1 - симетричні графіки.
Визначення. Графік R=PQ називається композицією графіків Р і Q, якщо двійка х, у належить R тоді і тільки тоді, коли існує такий елемент z, що двійка х, z належить Р и двійка z, у належить Q:
R=PQ=х, уR| існує z такий, що х, z і z, уQ
Приклад. Р=а, a, a, c, a, b, b, b, c, b
Q=a, b, a, c, c, з
R=P Q=a, b, a, c
Композиція графіків Р и Q порожня тоді, коли пр2P1пр1P2 = .
Визначення. Декартовим добутком Р1 і Р2 називається графік
Р1Р2=a1, a2, b1, b2|аі, bіі , і=1,2
Визначення. Графік Р називається функціональним, якщо в ньому немає пар з однаковими першими і різними другими компонентами; графік Р називається ін’єктивним, якщо в ньому немає пара з однаковими другими і різними першими компонентами.
Приклад. 1=a, b, a, з нефункціональний
2=a, c, b, c неін’єктивний
Графік М2 на довільній множині М не є функціональним і ін’єктивним, композиція функціональних графіків функціональна, композиція ін’єктивних графіків ін’єктивна, інверсія переводить функціональний графік у ін’єктивний, а ін’єктивний - у функціональний.
Операції над графіками мають спеціальні властивості:
Р12 не комутативність
( асоціативність
властивості границь
(Р-1-1-1
Контрольні запитання
Що таке упорядкована множина та як вона позначається?
Яка різниця між декартовим добутком і ступенем?
Які проекції можуть бути?
Які властивості мають операції над упорядкованими множинами?
Що є графіком?
Які операції можливі над графіками?
Які властивості мають графіки та операції над графіками?