- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
11.1.1. Основні визначення
Визначаючи на деякій множині S один або два закони композиції й наділяючи їхніми певними властивостями, а також задаючи структуру множини щодо законів композиції (наявність нейтрального елемента й можливість множини симетруватися), можна одержати різні алгебраїчні системи (структури або моделі). Найбільше зручні з них наведені в табл. 11.1, де зірочка (*) указує на те, що даний закон має відзначені властивості і множина містить щодо цього закону відповідні елементи.
Визначення. Група - це наділена асоціативним законом множина, що містить нейтральний елемент і симетрується щодо цього закону. Якщо, крім того, закон композиції комутативний, то групу називають абелевою (комутативною).
У всякій групі відношення (рівняння) a T x = b й y T a = b допускають єдине розв’язання х = а T b (частка праворуч) і у = b Т а (частка ліворуч). Має місце також відношення (а T b) = b Т а або -(а + b) = -b -а (в адитивному запису) і (а • b)-1 = b-1 • а-1 (у мультиплікативному запису).
Визначення. Кільце - це множина, наділена двома законами композиції: щодо першого (адитивного) воно утворює абелеву групу, а другий закон (мультиплікативний) є асоціативним, а також дистрибутивним щодо першого закону.
Визначення. Тілом називають кільце з одиницею, в якому кожен відмінний від нуля елемент володіє симетричним щодо другого (мультиплікативного) закону.
Визначення. Поле - це комутативне тіло.
Алгебраїчні системи дозволяють виявити властивості операцій на множинах об'єктів різної природи, використовувані при розв’язанні технічних задач. З наведених систем найбільш широкими поняттями є моноід і група, а найбільш вузькими - тіло й поле.
Алгебраїчні системи (моделі) Таблиця 11.1
Назва алгебраїчних систем |
Перший закон (адитивний) |
Другий закон (мультиплікативний) | ||||||
Властиво-сті |
Елементи |
Властиво-сті |
Елементи | |||||
Асоціа-тивність |
Комута-тивність |
Нейтраль-ний |
Симет-ричний |
Асоціа-тивність |
Комутати-вність |
Нейтраль-ний |
Симет-ричний | |
Півгрупа (моноїд) |
* |
|
|
|
|
|
|
|
Абелева (комутативна) півгрупа |
* |
* |
|
|
|
|
|
|
Півгрупа з нулем (одиницею) |
* |
|
* |
|
|
|
|
|
Абелева півгрупа з нулем (одиницею) |
* |
* |
* |
|
|
|
|
|
Група |
* |
|
* |
* |
|
|
|
|
Абелева (комутативна) група |
* |
* |
* |
* |
|
|
|
|
Асоціативне кільце |
* |
* |
* |
* |
* |
|
|
|
Абелево (комутативне) кільце |
* |
* |
* |
* |
* |
* |
|
|
Кільце з одиницею (унітарне кільце) |
* |
* |
* |
* |
* |
|
* |
|
Абелево кільце з одиницею |
* |
* |
* |
* |
* |
* |
* |
|
Тіло |
* |
* |
* |
* |
* |
|
* |
* |
Поле (комутативне тіло) |
* |
* |
* |
* |
* |
* |
* |
* |
Примітки.
Другий закон композиції, якщо він визначений, є дистрибутивним ліворуч і праворуч щодо першого закону.
Симетричні елементи щодо другого закону визначені для всіх елементів, крім нейтрального елемента щодо першого закону (нуля).
11.1.2. Підсистеми
Визначення. Усяку частину системи, що знову є системою щодо тих же законів, називають підсистемою.
Зокрема, усяка підгрупа повинна містити нейтральний елемент групи. Підкільце утворить підгрупу адитивної групи кільця й замкнуто щодо мультиплікативного закону.
Визначення. Підкільце I абелева кільця К називається ідеалом (у цьому кільці), якщо I є адитивна підгрупа кільця. Композиції будь-яких елементів а й b з I щодо першого закону також належать I, тобто а+b I й а-b I. В результаті застосування до елемента з I і будь-якого елемента з К другого закону виходить елемент із I, тобто для будь-яких а I і х K має місце а • х I).
Приклад. Множина парних чисел є ідеал у кільці цілих чисел, розглянутому як адитивна група, а другим законом є операція множення (добуток парного числа на будь-яке ціле число дає парне число).
11.1.3. Дільники нуля
Якщо деякій парі елементів а й b з кільця, які відмінні від нейтрального елемента першого закону, другий закон ставить у відповідність цей нейтральний елемент, то говорять, що елементи а й b є дільниками нуля (а • b = 0 при а 0 й b 0).
Приклад. 3 • 2 = 0 (mod 6), тобто числа 3 й 2 - дільники нуля в кільці відрахувань за модулом 6. У кільці квадратних матриць другого порядку дільника нуля – це ненульові матриці, добутки яких дорівнюють нульовій матриці.
2 6 3 -9 = 0 0
1 3 -1 3 = 0 0
Визначення. Кільце без дільників нуля називається кільцем цілісності.
У кільцях цілісності справедливий закон скорочення: з а • х = а • в або х • а = в • а треба х = в. Область цілісності - це комутативне кільце, що має нейтральний елемент (одиницю) щодо другого закону і не має дільників нуля, наприклад, область цілісності - цілі числа й багаточлени.