- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
Автомати A1 = (S1, X1, Y1, 1, 1, {s01}), A2 = (S2, X2, Y2, 2, 2, {s02}) задані шістками. Вихід першого автомата з'єднаний безпосередньо з входом другого автомата, тобто Y1 = X2.
Рис. 20.2. Послідовне з'єднання автоматів
Визначення. Результуючим автоматом послідовного з'єднання двох автоматів A1 і A2 називається автомат A = (S, X, Y, , , {S0}), у якого
1. S = S1 S2, тобто S = {sS| s= < s1, s2> & s1, S1 & s2 S2 }.
2. X = X1.
3. Y1 = X2.
4. Y = Y2.
5. : SXS і визначається в такий спосіб:
(SX) = (SX) = ((S1X1), (2(S2X2)) чи (SX) = {s = (s’, x)(SX)| s' = <s1’, s2’ > & s= <s1, s2> & x X & s1 = = (s1’, x) & s2 = 2(s2’, 1(s1’, x)} .
6. : SXY і визначається так:
(SX) = (SX) = 2(S21(S1X )) чи (SX) = {y= =(s’, x)Y| s' = <s1’, s2’> & xX & y = 2(s2’, 1(s1’, x))} .
7. s0 = <s01, s02>.
Приклад. Задані автомати Мілі A1 і A2 з попереднього прикладу.
Функція переходів результуючого автомата :SXS
Таблиця 20.6
S/S1S2 X |
s1 |
s2 |
s3 |
s4 |
s5 |
s6 |
s11s21 |
s11s22 |
s12s21 |
s12s22 |
s13s21 |
s13s22 | |
x1 |
s1/s11s21 |
s2/s11s22 |
s2/s11s22 |
s1/s11s21 |
s4/s12s22 |
s3/s12s21 |
x2 |
s5/s13s21 |
s6/s13s22 |
s5/s13s21 |
s6/s13s22 |
s3/s12s21 |
s4/s12s22 |
Функція виходів результуючого автомата :SXY
Таблиця 20.7
S/S1S2 X |
s1 |
s2 |
s3 |
s4 |
s5 |
s6 |
s11s21 |
s11s22 |
s12s21 |
s12s22 |
s13s21 |
s13s22 | |
x1 |
y1/y11y21 |
y2/y11y22 |
y2/y12y21 |
y3/y12y22 |
y2/y12y21 |
y3/y12y22 |
x2 |
y1/y11y21 |
y2/y11y22 |
y1/y11y21 |
y2/y11y22 |
y1/y11y21 |
y2/y11y22 |
Початкові стани для A1 і A2 - s01 = s11 і s02 = s21, для А початковий стан – s1 = <s11, s21>
20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
Задано автомати A1 = (S1, X1, Y1, 1, 1, {s01}) і A2 = (S2, X2, Y2, 2, 2, {s02}) і КС (автомат з одним станом) A3 = ({X3X4}, {s03}, Y3, 3).
У випадку з'єднання зі зворотним зв'язком принаймні один з автоматів A1 чи A2 повинен бути автоматом Мура, інакше стабільність системи не гарантується, тому що інакше буде Y(t) = fc(S(t)(X(t)Y(t))), що приводить до виникнення генерації.
Рис. 20.3. З'єднання автоматів зі зворотним зв'язком
Визначення. Нехай A2 – автомат Мура. Результуючим автоматом з'єднання двох автоматів зі зворотним зв'язком називається автомат A = (S, X, Y, , , {s0}), у якого
1. S = S1S2
2. X = pr1X3
3. Y2 = pr2X3
4. Y = Y1 = X2
5. Y3 = X1
6. : SXS і визначається в такий спосіб:
(SX) = (1(S1X1), (2(S2X2)) чи (SX) = {s=(s’, x) (SX)| s'= <s1’, s2’ > & s= <s1, s2> & xX & s1 = =1(s1’, 3(x, 2(s2’))) & s2=2(s2’, 1(s1’, 3(x, 2(s2’))))}
7. : SXY і визначається так:
(SX)=1(S13(X2(S2))) чи (SX)={y=(s’, x)(S, X)| s'=<s1’, s2’> & xX & y=1(s1’, 3(x, 2(s2’)))}
8. s0 = <s01, s02 >.
Приклад. Задані два автомати A1 – Мілі. A1 = (S1, X1, Y1, 1, 1, {S01}), A2 – Мура A2 = (S2, X2, Y2, 2, 2, {S02}).
Функція переходів-виходів автомата Мілі 1:S1XS1; 1:S1XY1:
Таблиця 20.8
X1\S1 |
s11 |
s12 |
s13 |
x11 |
s13/y11 |
s12/y12 |
s13/y11 |
x12 |
s12/y13 |
s11/y11 |
s11/y12 |
Функція переходів-виходів автомата Мура 2:S2XS2 ; 2:S2Y2:
Таблиця 20.9
S2/Y2 X2 |
s21 |
s22 |
y21 |
y22 | |
x21 |
s21 |
s22 |
x22 |
s22 |
s22 |
x23 |
s21 |
s21 |
КС – автомат без пам'яті A3 перетворить 3 :XY2Y3=X1 (табл. 26.10). A3=(S3 = {s03}, {XY2}, Y3=X1, 3(S3{XY2})={s0}, 3(S3{X Y2}), {s03})
Таблиця 20.10
Y2\X |
x1 |
x2 |
x3 |
Y21 |
x11 |
x11 |
x11 |
Y22 |
x12 |
s12 |
x11 |
Автомат А має X={x1,x2,x3}, Y={y1,y2,y3}, S=S1S2={<s11,s21>, <s11,s22>, <s12,s21>, <s12,s22>, <s13,s21>, <s13,s21>}={s1,s2,s3,s4,s5,s6}.
Функція переходів :SXS
Таблиця 20.11
S/S1S2 X |
s1 |
s2 |
s3 |
s4 |
s5 |
s6 |
<s11,s21> |
< s11,s22> |
<s12,s21> |
<s12,s22> |
<s13,s21> |
<s13,s22> | |
x1 |
s5/s13s21 |
s3/s12s21 |
s4/s12s22 |
s4/s12s22 |
s5/s13s21 |
s2/s11s22 |
x2 |
s5/s13s21 |
s3/s12s21 |
s4/s12s22 |
s2/s11s22 |
s5/s13s21 |
s2/s11s22 |
x3 |
s5/s13s21 |
s6/s13s22 |
s5/s13s12 |
s6/s13s22 |
s5/s13s21 |
s6/s13s21 |
Функція виходів :SXY
Таблиця 20.12
S/S1S2 X |
s1 |
s2 |
s3 |
s4 |
s5 |
s6 |
<s11s21> |
< s11s22> |
<s12 21> |
<s12 s22> |
<s13 s21> |
<s13 s22> | |
x1 |
y1/y11y21 |
y3/y13y22 |
y2/y12y21 |
y1/y11y22 |
y1/y11y21 |
y2/y12y22 |
x2 |
y1/y11y21 |
y3/y13y22 |
y2/y12y21 |
y1/y11y22 |
y1/y11y21 |
y2/y12y22 |
x3 |
y1/y11y21 |
y1/y11y22 |
y2/y12y21 |
y2/y12y22 |
y1/y11y21 |
y1/y11y22 |
Початковий стан для А s0=<s01, s02>.