- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
8.2. Порядок
Визначення. Бінарне відношення А на деякій множини А, що задовольняє властивості рефлективності, транзитивності і антисиметричності, є відношенням несуворого порядку (А).
Множина А з визначеним на ньому відношенням несуворого порядку називається несуворо впорядкованою. Елементи a, b такі, що ab чи ab, називаються порівнянними елементами несуворо упорядкованої множині, у несуворо впорядковану множину можуть входити і непорівнянні елементи.
Несуворо упорядкована множина, у якой кожна пара елементів порівнянна, називається зовсім чи лінійно упорядкованою чи множиною ланцюгом. У цьому випадку має місце лінійний несуворий порядок. Таким чином, відношення несуворого порядку лінійно тоді і тільки тоді, коли воно зв’язано, у противному випадку відношення несуворого порядку називається нелінійним.
Відношення на множині А дозволяє визначити відношення як таке, що для а, b ab тоді і тільки тоді, коли аb і аb. Відношення на множині А називається відношенням суворого порядку і має властивості антирефлексивності, сильної антисиметричності, транзитивності. Відношення на множині А дозволяє у свою чергу однозначно визначити відношення на даній множині і \ . Для суворого порядку також вводяться поняття суворо впорядкованої множини, порівнянних елементів, лінійного суворого порядку (властивість зв’язності) і часткового суворого порядку.
Приклад. Відношення несуворого порядку бути дільником на множини 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
а) Таблиця 8.2.
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
3 |
1 |
|
1 |
|
|
|
|
4 |
1 |
1 |
|
1 |
|
|
|
5 |
1 |
|
|
|
1 |
|
|
6 |
1 |
1 |
1 |
|
|
1 |
|
7 |
1 |
|
|
|
|
|
1 |
б)
Рис. 8.2. Відношення несуворого порядку
Нехай Р(А2) - множина усіх бінарних відношень, визначених на деякій множині А. Нехай - бінарне відношення на множині Р(А2) таке, що для відношень ,Р(А2) справедливо тоді і тільки тоді, коли з аb випливає аb, де а,b, тобто для всіх графіків А і А виконується включення . Таким чином, множина Р(А2) є частково упорядкованою щодо відношення .
Нехай Т(А2)2 - сукупність усіх відношень еквівалентності на множині А. Визначена часткова упорядкованість на множині Р(А2) індукує часткову упорядкованість на множині Т(А2), в такому разі якщо характеризувати відношення еквівалентності відповідними їм розбивками множини А, то означає, що розбивка А=Sa(a більш дрібна, ніж розбивка А=Sa(a, тобто для кожного суміжного класу Sa( існує розбивка R(Sa())=Sa(|a Sa(. У цьому випадку розбивка А зветься підрозбивкою розбивки А.
Нехай F(А)=А* - множина усіх слів (векторів) скінченної довжини в алфавіті (множині) А и на множини А задане відношення часткового (суворого) порядку.
Лема. Для двох векторів В,СF(A) вектор В несуворо передує вектору С тоді і тільки тоді, коли довжина вектора В дорівнює довжині вектора С, тобто С= і кожен компонент bi вектора В – не суворо передує відповідному компоненту сі вектора С. Вектор В суворо передує вектору С, якщо і тільки якщо одночасно з виконанням відношення несуворого передування існує принаймні один компонент bi вектора В, що є суворо попереднім компоненту ci вектора С.
Приклад. А={1, 2, 3}, А3 - множина векторів довжини 3.
<1, 2, 3> <1, 2, 3> <1, 2, 3><1, 3, 3> <1, 2, 3> <2, 2, 3> <1, 2, 3>>|< <2, 1, 3>.
Лема. Відношення несуворого (суворого) передування на множині векторів є відношення несуворого (суворого) порядку на множині векторів скінченної довжини.
Нехай F(A)=А* - множина усіх слів (векторів) скінченної довжини в алфавіті (множині) А и на множині А задане відношення лінійного суворого порядку. У цьому випадку можна ввести лексіграфічний порядок на множині F(A), який може визначатися як .
Для двох векторів В, СF(A) вектор В лексіграфично передує вектору С (ВС) тоді і тільки тоді, коли виконується одне з двох умов: а) існує таке і, де 1 і min (, C, що для всіх 1jі виконується bj=cj, але bici б) для всіх і, де 1іmіn (, C), bi=ci, але С.
Приклад. Слова лісліто борборовик, впорядковані в словнику.