Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Diskretnaya_matematika_1.doc
Скачиваний:
197
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
11.37 Mб
Скачать

20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією

Нехай задане послідовне з'єднання трьох автоматів A1, A2, A3, кожний з яких є заданий стандартною шісткою (рис. 26.4).

Нехай з1 – затримка, що внесена і,і-функціями, тобто затримка спрацьовування деякого автомата Ai, тоді сигнал на виході A3 з'явиться не раніш, ніж через з1+з2+з3 = 3з після надходження вхідного сигналу на вхід A1. Якщо з'єднано послідовно n автоматів, то затримка може бути дорівнювати n3  Т, де Т – період (тривалість одного такту) роботи композиції, при цьому порушується функціонування yk(t) =  k(sk(t), x k(t)). Для уникнення цього використовується з'єднання з вихідною функцією.

Рис. 20.4. З'єднання автоматів з вихідною функцією

У з'єднанні з вихідною функцією як автомати використовуються так звані контекстні автомати, що задаються четвіркою A = (S, X, , {S0}).

Визначення. Контекстний автомат чи напівавтомат – це автомат Мура, в якому забезпечена повнота виходів, тобто кожному внутрішньому стану відповідає свій оригінальний вихідний сигнал – існує взаємно однозначна відповідність алфавіту внутрішніх станів і вихідного алфавіту.

Приклад. Зв'язок напівавтоматів з вихідними сигналами

A1 = (S1, X, 1,{s01})

A2 = (S2, XY1,  2, {s02})

A3 = (S3, XY2,  3, {s03})

A4 = ({s04}, XY1Y2Y3, 4(s04, XY1 Y2Y3))

Рис. 20.5. З'єднання автоматів з вихідною функцією

Якщо в деякій момент часу t напівавтомати знаходяться відповідно в станах s01, s02, s03 і надходить вхідний сигнал x1, то вони одночасно починають перехід у такі стани:

s1(t+1) = 1(s1(t), x(t))

s2(t+1) = 2(s2(t), (s1(t), x(t)))

s3(t+1) = 3(s3(t), (s2(t), x(t))).

Вихідний сигнал з'єднання з вихідний функції дорівнює

y(t) = 4(x(t), s1(t), s2(t), s3(t)).

У результаті автомат може бути як автоматом Мілі, так і автоматом Мура. В другому випадку y(t) = 4(s1(t), s2(t), s3(t)), що змінить вхідний алфавіт X4 = Y1Y2Y3.

Таким чином, при збільшенні числа компонентних автоматів затримка першої реакції на виході не зростає.

Контрольні запитання

      1. Яке з’єднання автоматів є рівнобіжним, які ще рівнобіжні з’єднання можна визначити?

      2. Що є початковим станом і як визначаються функції переходів та виходів рівнобіжного з’єднання автоматів?

      3. Яке з’єднання автоматів є послідовним?

      4. Як визначаються функції переходів та виходів послідовного з’єднання автоматів?

      5. Яке з’єднання автоматів є з'єднанням зі зворотним зв'язком?

      6. Якім особливим умовам задовольняє з'єднання автоматів зі зворотним зв'язком?

      7. Що може відбутися, якщо не виконати особливі умови з'єднання автоматів зі зворотним зв'язком?

      8. Що є з'єднанням автоматів з вихідною функцією, що є напівавтоматом?

      9. Чому може порушитися функціонування послідовного з'єднання n автоматів, якщо n3 Т?

      10. Якій час установлення стану усього з'єднання автоматів з вихідною функцією?

      11. Чи може час установлення стану усього з'єднання автоматів з вихідною функцією вплинути на вихідну функцію?

Список літератури Основна

  1. Мелихов А.Н. Ориентированные графы и конечные автоматы. – М.: Наука, 1971. – С.227-305.

  2. Брауэр В. Введение в теорию конечных автоматов. – М.: Радио и связь, 1987. - С.33-41, 74-82, 118-132.

  3. Кук Л., Бейз Г. Компьютерная математика. – М: Наука, 1990. - С.302-335.

Додаткова

  1. Горбатов В.А. Основы дискретной математики. – М.: Высш.шк., 1986. - С.160-204.

  2. Биркгоф Г., Барти Т. Современная прикладная алгебра. – М.: Мир, 1976. - С.75-80.

Для практичних занять

  1. Методичні вказівки і завдання до контрольних робіт з дисципліни «Основи дискретної математики» для студентів очної та заочної форм навчання фахів 6.0804, 6.0915 / О.М. Мартинюк. – Одеса: ОНПУ, 2002. – С.54-57.

  2. Гаврилов Г.П., Сапоженко А.А. Сборник задач по дискретной математике. – М.: Наука, 1973. - С.190-208.

Лекція 21. Мережі автоматів

Вступ

Лекція має за мету навести основні поняття загальної мережі автоматів. Розглянуто визначення мережі та компонентного автомату, еквівалентних автоматів для мережі автоматів. Звернено увагу до визначення функцій еквівалентних автоматів.

У лекції присутні два підрозділи:

  1. Мережі автоматів

  2. Еквівалентні автомати мережі

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]