- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
Розділ V. Булева алгебра
Лекція 22. Булеві функції
Вступ
Лекція має за мету навести базові поняття булевих функцій. Розглянути логічні, однорідні функції, тривіальні булеві функції від одного та двох аргументів. Звернено увагу на булеві формули, що будуються за допомогою суперпозиції, а також на рівнопотужність формул.
У лекції присутні три підрозділи:
Логічні функції
Булеві функції
Логічні формули
22.1. Логічні функції
Відмінна риса логічних функцій полягає в тому, що вони приймають значення в скінченних множинах, тобто область значень логічної функції - завжди кінцева множина.
Якщо область значень логічної функції містить k різних елементів, то функція називається k-значною.
Логічні функції можуть залежати від однієї, двох і більше числа змінних (аргументів) x1, x2,..., xn, що на відміну від самої функції можуть приймати значення елементів як скінченних, так і нескінченних множин. У теоретико-множинному змісті логічна функція від n змінних y=f(x1, x2,..., xn) являє собою відображення множини наборів слів (n-мірних кортежів, векторів) вигляду x1, x2,..., xn, що є областю її визначення, на множину її значень =y1, y2,..., yk.
Якщо аргументи приймають значення з тієї ж множині, що і сама функція, то її називають однорідною.
22.2. Булеві функції
Найбільш простим і найбільш важливим класом однорідних логічних функцій є клас двозначних булевих функцій.
Визначення. Булевою функцією називається однорідна логічна функція, що приймає значення з двоелементної булевої множини В=0, 1, або В=кривда, істина.
Тому що булева функція - однорідна, то будь-Якій її аргумент приймає значення з В=0, 1 чи В=хибність, істина, область визначення булевої функції від n змінних (аргументів) - це множина слів довжини n. Загальне число всіляких двійкових наборів довжини n дорівнює 2n . Число всіляких булевих функцій від n аргументів дорівнює 22^n (2^n – це два у степені n) . Будь-яка булева функція може бути задана таблицею істинності (відповідності), у лівій частині якої перераховані всі 2n наборів значень змінних, а в правій частині - значення функції на цих наборах.
Приклад. а) n=3, число наборів - 23=8, число функцій - 22^n= 28=256
б) n=5, число наборів - 25= 32, число функцій - 232- 4109.
Булеві функції від однієї і двох змінних докладно досліджені.
Булеві функції однієї змінної
n=1, число наборів - 21=2, число функцій - 22=4
Таблиця 22.1
х |
Y0 |
Y1 |
Y2 |
Y3 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
Y0 і Y3 - функції-константи (Y0 - константа , Y - константа 1), що приймають постійні значення на всіх наборах аргументів. Функція 1 повторює значення аргументу. Функції 0, 1, 3 - тривіальні функції. Єдина нетривіальна функція - 2, називається запереченням, чи інверсією, тобто y=x і читається як у2 дорівнює не x.
Булеві функції двох змінних
n=2, число наборів 22=4, число функцій - 24=16
Таблиця 22.2
Х1х2 |
у0 0 |
у1 |
у2 |
у3 х1 |
у4 |
у5 х2 |
y6 |
у7 |
y8 |
у9 |
у10 х2 |
у11 |
у12 х1 |
у13 |
у14 |
У15 |
00 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
01 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
10 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
11 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
З наведених функцій шість функцій не залежать від х1, чи х2, чи обох разом. Це у0=0 - константа нуля, у15=1 - константа одиниці, функції повторення у3=х1 і у5=х2, а також функції заперечення у10=х2 і у12=х1. Інші булеві функції залежать від двох змінних. Частина з них має свої специфічні назви і широко використовуються в булевої алгебрі.
1. Булева функція кон’юнкції (логічного множення)
у1=х1х2, чи у1=х1&х2, чи у=х1х2, чи у=х1х2, чи у=х1 і х2.
Дану функцію називають логічним множенням, тому що її таблиця істинності збігається з таблицею множення для чисел і , тобто дорівнює одиниці тільки при одиничних аргументах.
2. Булева функція диз'юнкції (логічного додавання)
у7=х1х2, чи у7=х1х2, чи у7=х1, чи х2
Дана функція дорівнює одиниці, якщо хоча б один з аргументів дорівнює одиниці.
3. Булева функція додавання за модулем (нерівнозначності)
у6 =х1 х2, чи у6=(х1 і х2), чи (х1 і х2)
Дана функція дорівнює одиниці на незбіжних наборах х1 і х2.
4. Булева функція еквівалентності (рівнозначності)
у9 =х1х2, чи у9=х1х2, чи у9=(х1 і х2),чи (х2 і х1).
Дана функція дорівнює одиниці на збіжних наборах х1 і х2.
5. Булева функція імплікації (логічного проходження)
у13=х1х2 читається, «якщо х1, то х2 », чи у13= х1, чи х2.
Дана функція дорівнює одиниці при х1, дорівнюючому нулю і функція повторює значення х2 при х1, дорівнюючому одиниці, у11=х2х1, читається «якщо х2, то х1» .
6.Булева функція заперечення (заборони) імплікації
у2=(х1х2), чи у2=х1 іх2.
В іншій інтерпретації цієї функції у2=(х1х2), при цьому ліва і права стрілки розуміються однаково, тобто х1х2 = x2x1.
Дана функція дорівнює одиниці тільки при х1 дорівнюючому 1 і х2 дорівнюючому 0. Аналогічно, у4=х2х1 у першій інтерпретації дорівнює одиниці тільки при х2 дорівнюючому 1 і x1 дорівнюючому 0.
7. Булева функція «стрілка Пірса» (заперечення диз'юнкції)
у8=х1х2, чи у8= х1 і х2.
Дана функція приймає одиничне значення тільки при нульових значеннях х1 і х2. У цьому зв'язку у8 є запереченням диз'юнкції, у8 =у7 .
8. Булева функція «штрих Шеффера» (заперечення кон'юнкції)
у14=х1х2 чи у14= х1 чи х2.
Дана функція приймає одиничне значення, якщо хоча б х1 чи х2 дорівнює нулю. У цьому зв'язку у14 є запереченням кон'юнкції, у14=у1.