- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
7.2. Спеціальні властивості відношень
Визначення. n-відношення An на множини А називається:
рефлексивним, якщо для будь-якого а виконується An(а, а,…,а), тобто nn;
антирефлексивним, якщо не існує а, для якого виконується An(а, а,…,а), тобто nn=;
іррефлексивним (нерефлексивним), якщо для деяких, але не для всіх а виконується An(а, а,…,а), тобто nn і nn.
Приклад. Нехай є множина A = {a, b}. Тернарні відношення 1A3 = {(a,a,a), (b,b,b), (a,b,b), (b,a,b)}, 2An = {(a,b,b), (b,b,b), (a,b,a), (b,a,b)}, 3An = {(a,b,a), (b,b,b), (a,b,b), (b,a,b)} відповідно рефлексивне, антирефлексивне, іррефлексивне.
Визначення. Бінарне відношення A на множині А називається:
рефлексивним, якщо для будь-якого а виконується A(а, а), тобто ;
антирефлексивним, якщо не існує а, для якого виконується A(а, а), тобто =;
іррефлексивним (нерефлексивним), якщо для деяких, але не для всіх а виконується A(а, а), тобто і .
Приклад. Нехай є множина A = {a, b}. Бінарні відношення 1A = {(a,a), (b,b), (a,b)}, 2A = {(a,b), (b,a)}, 3A = {(a,b), (b,b), (b,a)} відповідно рефлексивне, антирефлексивне, іррефлексивне.
Визначення. n-відношення An на множині А називається:
симетричним, якщо при справедливості An(а1і, а2і,…,аnі) графік An містить і будь-яку перестановку вектора (а1і, а2і,…,аnі);
антисиметричним, якщо для кожного вектора (а1і, а2і,…,аnі), для якого справедливо An(а1і, а2і,…,аnі), графік An не містить хоча б одну перестановку вектора (а1і, а2і,…,аnі);
асиметричним, якщо воно не є ні симетричним, ні антисиметричним, тобто для деяких векторів виконується властивість симетричності, а для деяких векторів – властивість антисиметричності.
Приклад. Нехай є множина A = {a, b}. Тернарні відношення 1A3 = ={(a,a,b), (b,b,b), (a,b,a), (b,a,a)}, 2An = {(a,b,b), (b,b,b), (a,b,a)}, 3An = {(a,b,a), (b,b,b), (a,b,b), (b,a,b), (b,b,a)} відповідно симетричне, антисиметричне, асиметричне.
Визначення. Бінарне відношення A на множині А називається:
симетричним, якщо при справедливості A(а1, а2) графік A містить і вектор (а2, а1);
антисиметричним, якщо для кожного вектора (а1, а2), для якого справедливо A(а1, а2), графік A не містить вектор (а2, а1);
асиметричним, якщо воно не є ні симетричним, ні антисиметричним, тобто для деяких векторів виконується властивість симетричності, а для деяких векторів – властивість антисиметричності.
Приклад. Нехай є множина A = {a, b, c}. Бінарні відношення 1A = ={(a,a), (b,a), (a,b)}, 2A = {(a,b), (b,b), (c,c)}, 3A = {(a,b), (b,b), (b,a), (c,a)} відповідно симетричне, антисиметричне, асиметричне.
Визначення. Бінарне відношення A на множині А називається транзитивним, якщо зі справедливості A(a, b) і A(b, с) випливає справедливість A(а, с) для будь-яких a, b, c, у іншому разі відношення не транзитивне.
Визначення. Бінарне відношення A на множини А називається зв'язним, якщо для будь-яких a, b справедливо A(a, b) чи A(b, а), у іншому разі відношення не зв'язне.
Приклад. Нехай є множина A = {a, b, c, d}. Бінарні відношення 1A = {(a,c), (b,a), (c,d), (b, c), (b, d), (a, d)}, 2A = {(a,b), (b,c), (c,d), (a,c)} відповідно транзитивне і нетранзитивне.
Приклад. Нехай є множина A = {a, b, c, d}. Ті сами бінарні відношення з попереднього прикладу 1A = {(a,c), (b,a), (c,d), (b, c), (b, d), (a, d)}, 2A = {(a,b), (b,c), (c,d), (a,c)} відповідно зв’язне і незв'язне.
Якщо відношення An задовольняє кожної з перерахованих властивостей, то обернене відношення (An)-1 задовольняє цю же властивість.
Контрольні запитання
Що є проекцією, перерізом, об’єднанням і фактор-множиною для n-арних відношень?
Які n-арні відношення є функціональними, ін’єктивними?
Які n-арні відношення є скрізь визначеними, сюр’єктивними?
Яка функція називається зв'язаною з n-арним відношенням n?
У чому різниця між відображенням множини А в множину В і відображенням множини А на множину В?
Що є образ і прообраз для відношення, чи можливе узагальнення образа і прообраза на n-арні відношення?
У чому різниця між рефлексивним, антирефлексивним і іррефлексивним бінарними (n-арними) відношеннями?
Що є симетричним, антисиметричним і асиметричним бінарним (n-арним) відношенням?
Що означає транзитивність і нетранзитивність для бінарних відношень?
Яка різниця між зв’язністю і лінійністю для бінарних відношень?