- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
36.3. Правила застосування кванторів
1. Однойменні квантори можна переставляти місцями
х у Р(х, у) = у х Р(х, у)
х у Р(х, у) = у х Р(х, у)
2. Різнойменні квантори в загальному випадку переставляти не можна
х у Р(х, у) у х Р(х, у)
3. Між кванторами спільності і існування мають місце співвідношення, що узагальнюють закони деМоргана.
(х Р(х)) = х(Р(х))
(х Р(х)) = х (Р(х))
Вираження, які можна утворювати застосуванням до предикатів зв'язувань і кванторів, являють собою формули логіки предикатів. Під логічними зв'язуваннями розуміються слова «не», «і», «чи», «якщо..., то...», «якщо і тільки якщо...». Оскількі предикати - це двозначні логічні функції, то кожному з цих зв'язувань відповідає своя логічна операція - заперечення, кон'юнкції, диз'юнкції, імплікації, еквівалентності відповідно.
Визначення. Предикатною формулою є: a) деяка елементарна формула; b) кожен з виразів АВ та хM(A(x)), якщо А і В формули та х – предметна змінна ( - зв'язка послідовності висловлень); c) деякій вираз, коли це випливає з правил a), b).
У математиці предикати і формули логіки предикатів широко використовуються для символізації запису властивостей, визначень, відношень. Переклад пропозицій з якої-небудь розмовної мови на символічну мову логіки предикатів є нетривіальним через відсутність «механічних» правил. Цей переклад заснований не стільки на формі звичайних пропозицій, скільки на виявленні їхнього зв'язку значень.
Приклад. Нехай Р(х1, х2) - бінарне відношення , визначене на множині Х. При розгляді його як двомісного предиката можна записати властивості відношень:
а) рефлективність: х Р(х, х) чи х (хх)
б) симетричність: х1 х2(Р(х1, х2)Р(х2, х1))
чи х1 х2((х1х2)(х2х1))
в) транзитивність: х1 х2 х3((Р(х1, х2)Р(х2, х3))Р(х1, х3))
чи х1 х2 х3(((х1 х2)(х2 х3))(х1 х3)).
Формули логіки предикатів, у яких заперечення відносяться тільки до елементарних предикатів чи висловлень, причому з логічних операцій містяться тільки операції булевого базису {, , }, називаються приведеними чи майже нормальними формами.
Приклад. х1 х2(Р(х1, х2)Р(х2, х1)) - неприведена формула; (х Р(х)) - не приведена формула; х (Р(х, х)) - приведена формула; х1 х2 (Р(х1, х2)Р(х2, х1)) ( Р(х1, х2)Р(х2, х1)) – не- приведена формула.
За допомогою предикатів можна здійснити запис функцій.
Приклад. Для n-входового кон'юнктора (схеми, що реалізує кон'юнкцію від n змінних) y=(x1, x2,…,xi,…,xn) запис за допомогою предикатів виглядає
хі P(xi) P(y).
Для n-входового диз'юнктора (схеми, що реалізує диз'юнкцію від n змінних) y=(x1, x2,…,xi,…,xn) запис за допомогою предикатів виглядає
хі P(xi) P(y).
Для функції y = x1 x2 x2 x4 запис за допомогою предикатів, хоч і трохи громіздко, але виглядає
(x1, x2) (((P(x1) і P(x2)) чи (P(x2) і P(x4))) P(y).
Для n-входової схеми нерівнозначності (схеми, що реалізує складення по модулю “2” від n змінних) y=(x1, x2,…,xi,…,xn) запис за допомогою предикатів такий:
((хі1, хі2, ..., хі2k+1) P(xim))&((хj1, хj2, ..., хj2r) P(xjt))P(y), де m<2k+1<n та t<2r<n.
Контрольні запитання
Що є предикатом, чи є предикат булевою функцією, від кількох аргументів може бути предикат?
Що є предметними змінними та предметними постійними, яка між ними різниця?
Що є термом, які три правила формально визначають терм?
Які операції використовують у логіці предикатів, як виконати перехід від неформального словесного опису к предикатній формулі?
Яка різниця між кванторами спільності та існування?
Що є зв'язаними та вільними змінними?
Що мають на увазі, коли кажуть, що квантори зв'язують перемінну, скільки може бути таких зв'язувань?
Чи можна застосовувати до предиката декількох кванторів?
Які базові правила перетворень можна застосувати до кванторів?
Що є предикатною формулою, які три правила формально визначають формулу?
Що є приведеною або майже нормальною формою для предикатів?