- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
24.2. Спрощення запису формул
З таблиці булевих функцій від двох змінних можна побачити, що між функціями є залежність уі=y15-i , де 0 і 15. На підставі цього можна записати співвідношення
для констант: 0=1 і 1=0;
для БФ від однієї змінної: х= (х);
для БФ від двох змінних: х1х2=(х1х2); х1х2=(х1+х2); х1х2=(х1х2); х1х2=(х1х2); х1х2=(х1+х2); х1х2=х1+х2); х1+х2=(х1х2); х1х2=(х1х2); х1х2=(х1х2); х1+х2=(х1х2).
З наведених залежностей випливає, що будь-яка функція двох змінних, включаючи і константи, виражається в аналітичному вигляді через сукупність із шести функцій, що містить заперечення і будь-які функції із зазначених пар {у0, у15, {y1, y14}, {y2, y13}, {y4, y11}, {y6, y9, y7, y8} і що є надлишковою.
Легко довести, що
(х1х2)=х1х2;
(х1х2)=(х1х2)(х1х2) .
Сукупність можна скоротити до чотирьох функцій: “константи 0”, заперечення х, диз'юнкції x1x2 і кон’юнкції х1х2. Ці чотири функції також можуть бути скорочені – із законів де-Моргана і інволютивності (подвійного заперечення).
Таким чином, виконуються тотожності:
х1х2=(х1х2);
х1х1=0;
(х1х1)=0;
х1х2=(х1х2).
Звідси випливає, що булеві функції виконуються через заперечення і кон’юнкцію чи заперечення і диз'юнкцію.
Якщо в булевій формулі змінні зв'язані тільки одним типом операції (диз'юнкції чи кон'юнкції), то дужки не ставляться.
Приклад. (х1х2)(х3х4)=х1х2х3х4
Дужки, у яких береться загальна операція інверсії (заперечення), можна також опускати, тому що для операцій заперечення, кон'юнкції і диз'юнкції пріоритет зменьшується ліворуч праворуч перерахування заперечення, кон'юнкції, диз'юнкції.
Приклад. (ху)z=xyz=(x y) z=x y z.
24.3. Подвійність формул булевої алгебри
У булевій алгебрі має місце принцип подвійності. Взаємно подвійними операціями є диз'юнкція і кон'юнкція. Заміняючи в деякій формулі кожну операцію на подвійну їй, одержуємо подвійну формулу.
Приклад. Формула (х1х2)(х3х4) Подвійна формула (х1х2)(х3х4).
Визначення. Таблиця істинності подвійної функції f виходить заміною значень змінних і значень самої функції f у таблиці істинності вихідної функції f на протилежні, тобто 01, 10.
Приклад. х1 х2 f=x1x2 x1 x2 f =x1x2
0 0 0 1 1 1
0 1 1 1 0 0
1 0 0 0 1 0
1 1 1 0 0 0
Залишається тільки перевернути отриману таблицю для зростання значень аргументів зверху вниз.
X1 x2 f =x1x2
0 0 0
0 1 0
1 0 0
1 1 1
Формула чи функція, рівносильна своїй подвійній функції, називається самоподвійною.
Приклад. у1=х1х2х1х3х2х3 та y2=(х1х2)(х1х3)(х2х3) – подвійні і рівносильні функції, тобто y=у1=у2 – самоподвійна функція.
Теорема. Якщо формули f1 чи f2 рівносильні, то і подвійні їм формули f1 і f2 також рівносильні, і навпаки.
f1=f2f1=f2
Приклад. х(ху)=х х(ху)=х х(ху)=ху х(ху)=ху.
Теорема. (принцип подвійності): Якщо в булевій формулі f замінити кон'юнкції на диз’юнкції, «0» на «1», «1» на «0», то одержимо формулу f, подвійну вихідної.
Приведення булевих формул до досконалой нормальної форми також засновано на використанні тотожностей булевої алгебри, зокрема використанні подвійних формул.