- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
Нехай заданий автомат Мілі AА = (SА, XА, YА, А, А, {s0А}). Еквівалентний йому автомат Мура AВ = (SВ, XВ, YВ, У, У, {s0В }) будується в такий спосіб:
XВ := XА; YВ := YА.
Для визначення SВ кожному стану si SА ставиться у відповідність множина Sів за допомогою всіляких пар вигляду <si, ym>, де ym - вихідний сигнал, що відповідає дузі, що є вхідна в стан si (рис. 19.3).
Число елементів множини Sів дорівнює множині різних вихідних сигналів на дугах автомата А, що входять у стан sіа. Множина станів SВ автомата Мура АВ виходить як об'єднання множин Sів для всіх si SА:
SВ = Sів
si SА
Приклад. Sів= {< si, y1> , < si, y2> ,…,<siA,ym>}
Рис. 19.3. Вхідні в стан si дуги із сигналами
Функції В і У визначаються так.
Кожному стану sіmв автомата Мура AВ, що преявляє собою пари вигляду <si, ym>, ставиться у відповідність вихідний сигнал ym. Якщо в автоматі Мілі був перехід А(si, xj ) = si і при цьому видавався вихідний сигнал А (si, xj) = yk,, то в автоматі Мура АВ буде перехід з кожного стану множини sів , породжуваного вершиною si, у стан shв = <sh, yk> під дією того ж вхідного сигналу xj.
Приклад. Розщеплення стану si залежно від вихідних сигналів ym .
Рис. 19.4. Розщеплення стану si
Як початковий стан можна взяти будь Якій стан soВ, породжуваний станом soА. При порівнянні реакцій Мілі и Мура на усілякі вхідні слова не враховується вихідний сигнал автомата Мура в момент часу to.
Приклад. Заданий автомат Мілі (рис. 19.5), потрібно побудувати автомат Мура (рис. 19.6). XB := XA ={x1, x2}, YB :=YA ={y1, y2, y3}.
Рис.19.5. Автомат Мілі
Рис. 19.6. Еквівалентний автомат Мура
19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
Визначення. Під абстрактним С-автоматом розуміється математична модель дискретного пристрою, що задається вісімкою вигляду
С = (S, X, Y, U, , 1, 2, {s0 }),
де S – множина внутрішніх станів, Х – вхідний алфавіт, Y – вихідний алфавіт першого типу, U – вихідний алфавіт другого типу, -функція переходів :SXS; 1 - функція виходів першого типу 1:SXY; 2 - функція виходів другого типу 2:SU, S0 – множина початкових станів.
Сполучений С-автомат представляється у вигляді пристрою з одним входом і двома виходами (рис. 19.7.).
Рис. 19.7. Сполучений автомат С = (S, X, Y, U, , 1, 2, {s0})
Відмінність С-автомата від автоматів Мілі і Мура полягає в тому, що він реалізує функції переходів і виходів, що були властиві їм окремо. С-автомат представляється рівняннями системи:
s(t+1) = (s(t), x(t))
y(t) = 1(s(t), x(t))
u(t+1) = 2(s(t))
де t = 0,1,2,…... Від С-автомата легко перейти до еквівалентних автоматів Мілі і Мура і навпаки.
Для завдання С-автомата використовуються також табличний і графічний способи.
Приклад. Таблиці переходів і виходів С-автомата :SXS
Таблиця 19.3
X\S |
s1 |
s2 |
s3 |
s4 |
s5 |
s6 |
x1 |
s6 |
s6 |
s4 |
s3 |
s4 |
s1 |
x2 |
s4 |
s3 |
s5 |
s5 |
s5 |
s2 |
Таблиця 19.4
S |
s1 |
s2 |
S3 |
s4 |
s5 |
s6 |
X\U |
u1 |
u1 |
u3 |
u3 |
u2 |
u2 |
x1 |
y1 |
y1 |
y2 |
y1 |
y2 |
y2 |
x2 |
y2 |
y1 |
y1 |
y2 |
y1 |
y1 |
Контрольні запитання
Що є стійким станом автомата?
Якій автомат Мура є синхронним, а якій асинхронним?
Що є стійким виходом автомата Мілі?
Якій автомат Мілі є синхронним, а якій асинхронним?
Які автомати можуть називатися еквівалентними?
Які умови задовольняють асинхронні автомати, що тактуються?
Як перетворити автомат Мура в автомат Мілі?
Що необхідно виконати для перетворення автоматів Мура і Мілі при графічному способі завдання?
Що необхідно виконати для перетворення автоматів Мура і Мілі при табличному способі завдання?
Як перетворити автомат Мілі в автомат Мура?
Що є розщепленням стану автомата Мілі?
Що необхідно виконати для перетворення автоматів Мілі і Мура при графічному способі завдання?
Що необхідно виконати для перетворення автоматів Мілі і Мура при табличному способі завдання?
Що є сполученою моделлю автомата – С-автоматом?
Яка відмінність сполученої моделі автомата від автоматів Мілі та Мура?
Як використати граф та таблицю для завдання сполученої моделі?