- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
8.3. Толерантність
Визначення. Відношення на множині А називається відношенням толерантності, якщо воно рефлексивно і симетрично.
Синонімом толерантності є сумісність. Для відношення толерантності на відміну від відношення еквівалентності транзитивність не обов'язкова, отже, відношення еквівалентності - окремий випадок відношення толерантності.
Визначення. Класом сумісності називається підмножина А така, що будь-які два елементи а1 і а2, їй належні, є толерантними.
Клас сумісності називається максимальним, якщо він не є підмножиною ніякого іншого класу сумісності. Різні класи можуть містити однакові елементи, отже, є множинами, що Перерізають.
Теорема. Усяке відношення толерантності на множині А задає покриття множини А, блоки покриття при цьому є і класами сумісності і, навпаки, усяке покриття множини А підмножинами з 1, А2,..., Аn визначає між елементами кожного з підмножин покриття деяке відношення толерантності.
Покриття множини може бути не єдиним, у зв'язку з чим важливе значення має пошук покрить з мінімальним, з урахуванням повторень, числом елементів у ньому, називаний задачею визначення мінімального покриття. Очевидно, що у випадку відношення еквівалентності абсолютно мінімальним покриттям є розбивка - мінімальне сумарне число елементів у ньому дорівнює потужності множини .
Приклад. А=пол, лицо, кит, море, мина. Пари слів належать відношенню , якщо вони мають загальну букву.
а) Таблиця 8.3.
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
1 |
1 |
|
1 |
|
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
3 |
|
1 |
1 |
|
1 |
4 |
1 |
1 |
|
1 |
1 |
5 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
б)
Рис. 8.3. Відношення толерантності:
в) {1, 2, 4}, {2, 3, 5}, {2, 4, 5} - максимальні класи сумісності, 1, 2, 2, 4, 2, 5, 3, 5, 4, 5 - не максимальні.
Покриття 1, 2, 4, 2, 3, 5, 2, 4, 5 взаємно однозначно відповідає відношенню толерантності =(1, 1), (2, 2), (3, 3), (4, 4), (5, 5), (1, 2), (2, 1), (1, 4), (4, 1), (2, 3), (3, 2), (2, 4), (4, 2), (2, 5), (5, 2), (3, 5), (5, 3), (4, 5), (5, 4).
8.4. Квазіпорядок
Визначення. Відношення на множини А називається відношенням квазіпорядку, якщо воно рефлексивно і транзитивне.
Синонімом квазипорядку є передпорядок і передупорядкування.
Для відношення квазіпорядку на відміну від відношень еквівалентності і часткового порядку властивості відповідно симетричності й антисиметричності не обов'язкові, отже, відношення еквівалентності і часткового порядку - окремі випадки відношення квазіпорядку.
Приклад. Відношення подільності на множини цілих чисел (позитивних, негативних і нуля) є відношенням квазіпорядку
а) Таблиця 8.4.
|
-1 |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
-1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
1 |
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
|
1 |
|
1 |
|
1 |
3 |
|
1 |
|
|
1 |
|
4 |
|
1 |
|
|
|
1 |
б)
Рис. 8.4. Відношення квазіпорядку
Контрольні запитання
Які властивості має відношення еквівалентності?
Якій зв’язок між розбивками і відношенням еквівалентності?
Що є фактор-множиною АА, і суміжним класом елемента а по відношенню А?
Що є природним відображенням множини А на фактор-множину А і системою представників відповідного відношення еквівалентності?
Яка різниця між суворим і несуворим порядком?
Чи усі елементи можна порівняти? Що є ланцюгом?
Що є розбивкою А? Що є підрозбивкою розбивки А?
Що є передуванням векторів і лексіграфічним порядком?
Що є толерантністю, або сумісністю, у чому різниця між класами суміжності і сумісності?
Що є покриттям, мінімальним покриттям?
Які властивості має квазіпорядок?
Для яких відношень квазіпорядок є узагальненням?