- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
Для доведення тотожностей використовується універсальний метод, в основу якого покладене визначення рівності (еквівалентності) двох множин. Кожне з доведень складається з послідовності тверджень вигляду “якщо Р, то Q”, записується як “PQ” і що читаються як “з випливає Q” Отже, якщо існує послідовність тверджень Р, Р1, Р2, Р3, ..., Рn, Q така, що з Р випливає Р1, з Р1 випливає Р2,…з Рn випливає Q, то існує доведення, що “з Р випливає Q” тобто Q.
Приклад. D=С = (С)=E
а) Доведемо, що D Якщо dD, то d і dC), чи отже, (d і d), чи (d і dC). Це значить, що d чи dC), тобто d()(AC), що записується як dE. Тобто, DE.
б) Доведемо, що ЕD. Якщо еE то е(( чи С)), отже е і е) чи е і еC. Це значить, що е і еC) тобто еD. Тобто, ЕD. Отже, D=Е.
Для доведення тотожностей можуть бути використані доведені раніше тотожності.
Приклад. ; U U = U .
Для кожної множини М, булеан У(М) замкнутий щодо операцій ,\,-,, тобто для всяких М1, М2 множини, одержувані в результаті виконання операцій М12, 12, 1\2, 2\1, 1-2, 1,2 є елементами булеана В(М).
Булеан (М) разом з (булевими) операціями на ньому утворюють так звану (булеву) алгебру множин. Кожна підмножина M’ булеана В(М) замкнута відносно (булевих) операцій, містить як множини, що є підмножинами кожної множини з M’, так і множини, що містять як підмножини кожну множину з M’. Таким чином, M’ з (булевими) операціями також виявляється (булевою) алгеброю.
1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
Завдякі властивості асоціативності об'єднання, Перетин і симетрична різниця довільних сімей множин можуть бути записані без пріоритетних дужок.
М12Мn{Мі| і n}={m| існує і, де 1іn, таке, що mі.
М12n=і| і nm| для кожного і., де іn, виконане mі.
М12nі| і n m| існує і єдино і, де 1іn, таке, що mі.
Ці визначення узагальнюються на випадок, коли множини Мі задані як елементи деякої сім'ї множин М и потрібно виконання деякої додаткової умови В:
і|і і Мі задовольняє умову В.
Приклад. і|і і і0 множина усіх від'ємних цілих чисел.
Замість і|і використовується запис і . Аналогічно - для і
Перші вісім тотожностей представлені парами подвійних (дуальних) співвідношень, одне з яких виходить заміною в іншому символів “” на “” і “” на “”, а також на U і U на Відповідні пари символів і U називаються подвійними (дуальними).
Принцип подвійності: При заміні в будь-якій теоремі (тотожності, формулі) вхідних у неї символів дуальними одержимо новий вираз, що також є теоремою (тотожністю, формулою).
Тотожності 9, 11 не змінюються при заміні символів дуальними і називаються самоподвійними. Принцип подвійності поширюється на “\” а також на вираження, що включають знаки “” і ”” які при переході до дуальних виражень заміняються на знаки відповідно “” і “”
Різні вираження алгебри множин можна спрощувати чи перетворювати до зручного вигляду за допомогою тотожних перетворень, тобто послідовності застосувань відповідних властивостей (тотожностей) операцій над множинами.
Контрольні запитання
Що є множина, фактор-множина, порожня множина і універсум?
Які способи завдання множин існують?
Які операції діють над множинами?
Як можуть співвідноситися дві множини?
Які тотожності для операцій над множинами існують?
Які способи доведення тотожностей існують?
Для яких операцій можливе узагальнення і яке саме?
У чому полягає принцип подвійності?