- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
28.2. Мінімізація частково визначених функцій
Визначення. Частково визначеною функцією називається функція, визначена не на всіх наборах значень змінних.
Частково визначені функції зустрічаються, коли деякі з наборів, що використовують при мінімізації, не застосовуються, якщо додатково визначають функцію на байдужих наборах для економічної реалізації.
Нехай дана частково визначена функція y=f(x1, x2,..., xn). Тоді y1=f1(x1, x2,..., xn) - функція, додатково визначена на всіх байдужних наборах одиницями; y0=f0(x1, x2,..., xn)- функція, додатково визначена на всіх байдужих наборах нулями.
Задача довизначення даної функції для ДНФ зводиться до вибору зі скороченого покриття функції у1 (для КНФ - до вибору зі скороченого покриття функції у0) мінімальної кількості кубів максимальної розмірності, сукупність яких покривала б усі вершини функції у. Така сукупність кубів і утворює мінімальне покриття булевої функції у.
Приклад. Задані функція у=1(5, 6, 7, 13) і її невизначені набори (0, 4, 8, 15). Карта Карно дає представлення про мінімізацію
Таблиця 28.3
У x1,x2 x3x4 |
00 |
01 |
11 |
10 |
00 |
0 |
1 |
|
0 |
01 |
|
1 |
1 |
|
11 |
|
1 |
1 |
|
10 |
|
1 |
|
|
З карти Карно з урахуванням байдужих наборів випливає формула y=x1x2x2x4. Комплекс кубів Квайна (підкреслені невизначені куби) і таблиця покрить (табл. 18.4) мають вигляд:
К0= 0000 К1= 000 К2= 01
0100 000 11
1000 010
0101 010 К3=
0110 011
0111 101
1101 011
1111 011
111
111
Таблиця 28.4
|
0101 |
0110 |
0111 |
1101 |
|
01xx |
|
|
|
|
A |
x1x1 |
|
|
|
|
B |
|
AB |
A |
AB |
B |
|
З таблиці покрить випливає існування двох екстремалей 01xx і x1x1, що утворюють ядро і покривають усі конституенти 1 функції, отже, МДНФ має вигляд ymin=x1 x2 x2 x4.
Приклад. Мінімізацію той самої часткової функції можна виконати для КНФ: у=0(1, 2, 3, 9, 10, 11, 12, 14) і її невизначені набори (0, 4, 8, 15).
Модифікований комплекс кубів для методу Квайна-МакКласкі (підкреслені невизначені куби) і таблиця покрить (табл. 18.5) мають вигляд
К0= 0000 К0= 0000 К1= 000 К2= 00 К3= 0 К4=
0100 ---- 000 00
1000 0100 000 00
0001 1000 000 00
0010 0001 ---- ----
0011 0010 100 10
1001 ---- 100 10
1010 0011 100 01
1011 1001 100 01
1100 1010 001 ----
1110 1100 001 11.
1111 ---- 001
1011 010
1110 ----
---- 011
1111 101
101
110
110
----
111
111
Скорочена форма комплекса, містить чотири куби 0, 00, 10, 11, а таблиця покрить Квайна має вигляд
Таблиця 28.5
|
0001 |
0010 |
0011 |
1001 |
1010 |
1011 |
1100 |
1110 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
A |
00 |
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
С |
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
D |
|
A |
A |
A |
А |
АСD |
АD |
BС |
CD |
|
З таблиці покрить випливає існування екстремалі 0, що утворює ядро, останні два стовпця покриває 10, отже ymin=x1x4 x2. Тобто МКНФ краще, ніж МДНФ.
Контрольні запитання
Що змінює модифікація методу Квайна-МакКласкі у методі Квайна?
Як у методі Квайна-МакКласкі розбити множини кубів на класи?
Що є частково визначеною функціей?
Як загально сформулювати задачу довизначення часткової функції?
Як виконується використання не визначених наборів у карті Карно для мінімізації ДНФ і КНФ?
Як виконується використання не визначених наборів у методах мінімізації Квайна і Квайна-МакКласкі для ДНФ і КНФ?
Якщо зробити довизначення у однієї функції для ДНФ і для КНФ, чи будуть отримані після мінімізації формули еквівалентними?