- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
Одна з важливих операцій над відношеннями – згортка де Моргана.
Нехай n – відношення на множинах А1, А2, … , Аn-1, A, a m відношення на множинах A, An, An+1, … , An+m-2.
Визначення. Операція згортки де Моргана для відношень n і m породжує відношення n+m-2=nm над множинами А1, А2, …, Аn+m-2, таке, що n+m-2(a1і, a2і,…, ain+m-2j) виконується тоді і тільки тоді, коли знайдеться а, для якого виконується n(a1і, a2і, …, an-1і, a) і m(a, anі, an+1і, …, an+m-2і).
Приклад. n1,…,An= 1, 2, … n
2, 3, … n+1
…............................................................
k-2n+2 k-2n+3 … k-n+1
nAn, …, A1= n, n-1, … 1
n+1, n, … 2
….............................................................
k-n+1, k-n, … k-2n+2
2n-2A1,…,An-1,An+1,…A1=1, 2, … n-1, n-1 … 2, 1
2, 3, … n, n … 3 2
…........................................................................
k-2n+2, k-2n+3, … k-n, k-n, … k-2n+3, k-2n+2
Приклад. Графік згортки бінарних відношень і на множинах А=a, b, c} і B={0, 1, 2}=C із графіками
АВ= а, 0 BC= 0, 1
b, 1 0, 2
c, 2 1, 2
2, 2
має вигляд ()= a, 1
a, 2
b, 2
c, 2
Операція згортки не комутативна, але асоціативна.
nm mn
(nm) k= n(m k)
Справедлива рівність
(nm)-1=(m)-1(n)-1
Нехай - бінарне відношення на множинах А, В, - бінарне відношення на множинах В, С. Згортка бінарних відношень і називається їхньою композицією.
Операція композиції бінарних відношень допускає й інші узагальнення на n-арний випадок.
Приклад. Нехай L1, L2, L3 – алгоритмічні мови, а і ’ - відношення перекладу відповідно з L1 на L2 і з L2 на L3. Тоді композиція відношень і ’ також є відношенням перекладу з мови L1 на L3.
Нехай 1m – відношення на множинах А1,…,Аm-1, B1; 2m на множинах А1,…,Аm-1, B2;…;n-1m – на множинах А1,…,Аm-1, Bn-1; n – на множинах У1,…,Вn-1, Am.
Визначення. Суперпозицією відношень 1m,2m,…,n-1m,n називається m-відношення m=n(1m,2m,…,n-1m) на множинах А1,A2,…,Аm таке, що m(а1і, a2і,…,ami) тоді і тільки тоді, коли знайдуться елементи b1jB1, b2j B2,…,bn-1jBn-1, для яких sm(а1і, a2і,…,am-1i,bsj при будь-якому s=1, 2,…,n-1, причому, n(b1j, b2j, bn-1j, amі).
Приклад. 13 = 0, 1, 1 23 = 0, 0, 0 33 = 0, 0, 1 4= 0, 0, 0, 0
1, 0, 0 0, 1, 0 0, 1, 1 1, 0, 1, 1
1, 1, 1 1, 1, 1 1, 1, 0 1, 1, 0, 0
1, 1, 1 1, 1, 1, 1
3=4(13,23,33)= 0, 1, 1
1, 1, 0
1, 1, 1
Окремним випадком суперпозиції для двох відношень є згортка де-Моргана.
Контрольні запитання
Що є перестановкою для n-арних відношень і які окремі випадки перестановок існують?
Які властивості мають обернення n-арного відношення?
Як виконується ототожнення координат n-арного відношення?
Що є діагоналлю відношення і для яких відношень діагональ має існувати?
Яка операція дозволяє вирівнювати арність у відношеннях?
Для яких відношень можна застосувати згортку де Моргана?
Які властивості має згортка де Моргана?
Що є суперпозицією відношень і у чому полягає різниця між суперпозицією і згорткою де Моргана?