- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
35.1. Властивості булевой різниці
Нехай задані вектор значень аргументів X = (х1, x2,..., хi,...,xn) і булева функція y = F(Х) = F(х1, x2,..., хi,...,xn), визначена на наборах змінних х1, x2,..., хi,...,xn. Якщо одна зі змінних хi поміняє своє значення на інверсне хi, то вихідне значення функції буде визначатися значенням y = F(х1, x2,..., хi,...,xn). Важливо знати, при яких умовах ці два значення функції збігаються й відрізняються, що й дозволяє зробити булева різниця.
Визначення. Булевой різницями функції F(х1,x2,...,хi,...,xn) щодо змінної хi (d/dхi – булева похідна, оператор різниці) називається вираження виду
d(x)/dхi з= F(x1, х2,..., хi,...,xn) F(x1, x2 ,..., хi,...,хn)
Булева різниці використає властивості операції додавання по модулі 2 алгебри Жегалкина, на їхній основі визначаються тотожності булевой різниці.
Тотожності булевой різниці
d(Х)/dхi = dF(Х)/dхi
d(Х)/dхi = d(Х)/dхi
d(d(Х)/dхj)/dхi = d(d(Х)/dхi)/dхj
d(F(Х)G(X))/dхi = F(Х)(d(Х)/dхi) G(Х)(d(Х)/dхi) (d(Х)/dхi)(d(Х)/dхi)
d(F(Х)+G(X))/dхi = F(Х)(d(Х)/dхi) G(Х)(d(Х)/dхi) (d(Х)/dхi)(d(Х)/dхi)
d(F(Х)G(X))/dхi = (d(Х)/dхi) (d(Х)/dхi)
Ці тотожності використаються при обчисленнях і перетвореннях булевой різниці. Найбільш важливою властивістю булевої різниці є її рівність 1, якщо значення функції на виході не збігаються для двох векторів значень аргументів (х1, x2,..., хi,...,xn) і (х1, x2,..., хi,...,xn) і рівність 0, якщо значення функції для цих двох векторів збігаються.
Безпосереднє відношення до завдань аналізу булевих функцій і логічних схем має визначення незалежності від змінної.
Визначення. Булева різниці функції F(Х) не залежить від змінної хi, якщо значення F(Х) не змінюється при зміні значення хi на інверсне, тобто якщо F(х1, x2,..., хi,...,xn) = F(х1, x2,..., хi,...,xn).
Нехай F(Х) не залежить від перемикання хi тоді й тільки тоді, коли значення F(Х) не залежить від перемикання хi при фіксованих значеннях інших змінних. Властивість означає, що зміна хi не впливає на F(Х).
Використовуючи булеву різницю, можна виразити визначення незалежності теоремою, що випливає із другого визначення й властивості F(F = 0.
Теорема. Щоб F(Х) не залежала від змінної хiе, необхідно й досить виконання умови d(Х)/dхi = 0.
На додаток до наведеного вище тотожностям на підставі теореми можна досить просто одержати нові закони.
d(Х)/dхi = 0, якщо F(Х) не залежить від хi
1, якщо F(Х) залежить від хi.
d(F(Х)G(X))/dхi = F(Х)(d(Х)/dхi), якщо F(Х) не залежить від хi.
d(F(Х)+G(X))/dхi = F(Х)(d(Х)/dхi), якщо F(Х) не залежить від хi.
Як очевидні наслідки теореми можна одержати ще три властивості:
Якщо d(Х)/dхi = 0, то зміна хi ніколи не змінює F(Х) .
Якщо d(Х)/dхi = 1, то зміна хi завжди змінює F(Х) .
Якщо d(Х)/dхi = G(Х), то зміна в хi буде викликати зміну в F(Х) при G(Х) = 1.
Приклад. Нехай є логічна схема (див. рис. 35.1). Можна визначити умови, при яких зміна викличе зміну на виході
Рис. 35.1. Логічна схема для передачі зміни із входу х1 на вихід
Аналіз функції за допомогою законів алгебри Жегалкина дає результат
d(Х)/dхi = (x1x2+x3) (x1x2+x3) = x1x2 x3 x1x2x3 x1x2 x3 x1x2x3 = x2x3
Однак його можна швидше одержати й за допомогою булевой різниці
d(x1,x2,x3)/dхi = d(x1x2+x3)/dхi = x3d(x1x2)/dхi = x2x3d(x1)/dхi = x2x3