- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
4.2. Образи і прообрази
Визначення. Образом множини А при відповідності , що позначається (А), називається множина усіх тих і тільки тих других компонентів двійок графіка G, для яких перші компоненти належать множині А:
(А)= b|a, b>G і а.
Приклад. 3=({a,b,c},{1,2,3,4}{(a,1),(a,3),(b,1),(b,4),(c,2)}), А=a, c, d} і A, 32, 3}
Образ множини (А ) також називається перерізом відповідності по множині А.
Визначення. Множина перерізів відповідності по кожному з елементів області відправлення називається фактором-множиною відповідності і позначається F .
Приклад. 1F={{1}, {2}, {4}, } для 1
3F={{1, 3}, {1, 2, 4}, {2}} для 3.
Визначення. Повним прообразом чи прообразом множини В при відповідності , що позначається --1(В), називається множина усіх тих і тільки тих перших компонентів пари графіка G, для яких другі компоненти належать множини В:
--1(В )={a--1(B )|<a, b>G і b.
Приклад. =({a,b,c},{1,2,3}{(a,1),(b,2),(b,3),(c,2)}), , 3, 4 і В, -1(В )=a, b}.
Образи і прообрази мають властивості:
(А)пр2G --1(B)пр1G
A --1(B1
пр1G) --1(B--1(Bпр2G)
(A)=Aпр1G= --1(B)=пр2G
пр1G)=пр2G --1(пр2G)=пр1G
--1
4.3. Відображення і діаграми
Визначення. Відповідність =(А, В, G) називається відображенням з множини А в множину В, чи просто відображенням, якщо воно скрізь визначене і функціональне, частковим відображенням з множини А в множину В, якщо воно функціональне.
Відображення скінченної множини М={m1, m2, ..., mn} у себе часто являють 2n-матрицею:
m1, m2, ... mn
m1) (m2) … (mn)
Композиція відображень такого вигляду може бути визначена по цих матрицях. Якщо множина М - звичайна, то ін'єкція (сюр'єкція) М в себе є також бієкцією і називається підстановкою множини М.
Нехай - відповідність, на основі визначення множини для відповідності може бути зіставлене відображення з Р(А) у Р(В). Аналогічно, відображення з Р(В) у Р(А) може бути зіставлено відповідності -1.
Нехай =(А, В, G) - відображення, і А, АА и В, В. Тоді виконуються відношення:
(рівність - при ін'єкції для звуження )
--1--1--1
--1)--1--1
Крім того, для інєктивності і сюрєктивності еквівалентні три наступні вираження:
ін’єктивно (сюр’єктивно)
Р(А)Р(В) сюр’єктивно (ін’єктивно)
--1: Р(В)Р(А) сюр’єктивно (ін’єктивно).
Визначення. Якщо М є підмножиною множини М, тобто ММ, то характеристичною функцією М у М називається відображення GM:
GM: М = Gm)=1, якщо m
Gm)=0 у противному випадку
Визначення. Нехай М=М1 ... n - декартів добуток, тоді для кожної з множини {1, ... , n}, як відзначалося раніше, визначені відображення рrі,рrі, називані проекціями:
рrі: Мі, рrі(m1, ... , mі, ... , mn)=mі
рrі: М1 ... і-1і+1 ... n
рrі(m1... , mі-1, mі, mі+1, ... , mn)=(m1, m2, ... , mі-1, mі+1, ... , mn).
Якщо 1 k n і 1 і1і2....іn, проекція рrі, і2, ..., ік Мі1і2...і визначена рівністю рrі1, і2, ..., ік(m1, m2, ..., mn)=(mі1, mі2, ..., mік).
Для полегшення роботи з відображеннями застосовуються діаграми. Нехай дані відображення і=(Аі, Аі+2 Gі) при і=1, 2 і j=(Aj, Aj+1, Gj) при j=1, 3, їм відповідає прямокутна діаграма (рис. 4.1).
Ця діаграма називається комутативною тоді і тільки тоді, коли 3а)=а) для всіх а1. Аналогічно можна представити комутативність трикутних, прямих та інших діаграм.
Рис. 4.1. Прямокутна діаграма для відображень: і=(Аі, Аі+2 Gі) при і=1, 2 і j=(Aj, Aj+1, Gj) при j=1, 3
Контрольні запитання
Яка різниця між графіком і відповідністю?
Які особливості мають операції для відповідностей?
Які властивості мають відповідності та їх операції?
Що є образом і повним прообразом?
Які властивості мають образи і прообрази?
Що є відображенням та які властивості вони мають?
Що є характеристичною функцією і діаграмою?