- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
Список літератури Основна
Новиков Ф.А. Дискретная математика для программистов. – СПб.: Питер, 2001. - С.33, 38.
Коршунов Ю.М. Математические основы кибернетики. – М.: Энергоатомиздат, 1987. - С.44-51.
Сигорский В.П. Математический аппарат инженера. – К.: Техника, 1975. - С.97-115.
Додаткова
Глушков В.М., Цейтлин Г.Е., Ющенко Е.Л. Алгебра, языки, программирование. – К.:Наук. думка, 1989. - С.35-44.
Для практичних занять
Методичні вказівки і завдІання до контрольних робіт з дисципліни «Основи дискретної математики» для студентів очної та заочної форм навчання фахів 6.0804, 6.0915 / О.М. Мартинюк. – Одеса: ОНПУ, 2001. – С.7-10.
Лекція 4. Відповідності, образи і прообрази. Відображення. Діаграми
Вступ
Лекція має за мету висвітлити початкові поняття з відповідностей, образів і прообразів, відображень і діаграм. Розглянуті визначення відповідностей, образів і прообразів, відображень і діаграм, фактор-множини, характеристичні функції, операції об’єднання, Перетин, різниці, додатка, відмінні від простих множинних операцій, операції інверсії, декартового добутку, композиції, звуження, проеціювання. Звернено повагу до властивостей функціональності, ін'єктивності, скрізь визначеності, сюр'єктивності, бієктивності відповідностей, а також до властивостей розглянутих операцій, образів і комутативності діаграм.
Лекція містить три підрозділи:
Відповідності
Образи і прообрази
Відображення і діаграми
4.1. Відповідності
Нехай існують дві множини А і В, елементи яких можуть зіставлятися один одному і утворювати пари вигляду a, b>. Якщо спосіб такого зіставлення визначений, тобто для (кожного) а зазначений b, з Якім а зіставляється, то між А і В установлена відповідність. При цьому не обов'язково, щоб у зіставленні брали участь всі елементи множин А і В.
Визначення. Відповідність - це трійка множин А, В, G, що позначається =G, де третій компонент є підмножиною прямого добутку першого і другого компонентів, тобто GВ. При цьому множина А називається областю відправлення відповідності, множина В - областю прибуття відповідності, множина G - графіком відповідності.
Приклад. =a, b, c, 1, 2, 3, <a, 1>, <a, 3>, <b, 2>
Визначення. Дві відповідності вважаються рівними тоді і тільки тоді, коли рівні їхні графіки, області відправлення і прибуття.
Відповідності не є множинами, у зв'язку з чим операції над ними відмінні від простих множинних операцій.
Визначення. Об'єднанням відповідностей 1 і , де 1=, В1, G1, 2=A B, G2, називається відповідність
1212, В12, G1G2.
Визначення. Перетином відповідностей 1 і 2, де =1, 1, G1, 2=A2, B2, G2, називається відповідність
12=12, 12, G1G2.
Визначення. Різницею відповідностей 1 і 2, де 1=А1, В1, G1, 2=2, B2, G2, називається відповідність
1\2= 12, В12, G1\G2.
Визначення. Доповненням відповідності =(А, В, G) називається відповідність
=(А, В, АхВ\G).
Приклад. 1= (a, b, c, d, 1, 2, 3, 4, a, 1>, <b, 2>, <c, 4>})
2=({b, c, d, e}, {2, 3, 4, 5, 6}, {<b, 2>, <b, 3>, <c, 4>, <e, 6>}
12=({a, b, c, d, e}, 1, 2, 3, 4, 5, 6}, {<a, 1>, <b, 2>, <b, 3>, <c, 4>, <e, 6>})
12=({b, c, d}, {2, 3, 4}, {<b, 2>, <c, 4>})
1\2=({b, c, d}, {2, 3, 4}, {<a, 1>})
2\1=({b, c, d}, {2, 3, 4}, {<b, 3>, <e, 6>})
12=({b, c, d}, {2, 3, 4}, {<a, 1>, <b, 3>, <e, 6>})
1=({a, b, c, d}, {1, 2, 3, 4}, {<a, 2>, <a, 3>, <a, 4>, <b, 1>, <b, 3>, b, 4>, <c, 1>, <c, 2>, <c, 3>, <d, 1>, <d, 2>, <d, 3>, <d, 4>})
Визначення. Інверсією відповідності =(А, В, G) чи оберненою відповідністю, що позначається як --1, називається відповідність, у якій, по-перше, область відправлення дорівнює області прибуття вихідної відповідності , по-друге, область прибуття дорівнює області відправлення вихідної відповідності , по-третє, графік дорівнює інверсії графіка G вихідної відповідності , тобто --1=(В, А, G-1).
Очевидно, що інверсія відповідності -1 дорівнює самій відповідності , тобто(-1)-1=.
З рівності відповідності своєї інверсії, тобто з -1, випливає, що графік G - симетричний, а множини А і В рівні: А=В.
З =(А, В, ) випливає -1=(В, А, ).
Визначення. Декартовим добутком відповідностей 1 і 2 називається відповідність
12=(А1А2, В1В2, G1G2)
Приклад.
12=({<a, b>, <a, c>, <a, d>, <a, e>, <b, b>, <b, c>,...,<d, b>, <d, c>, <d, d>, <d, e>}, {<1, 2>, <1, 3>, <1, 4>, <1, 5>, <1, 6>, <2, 2>, <2, 3>,...,<4, 2>, <4, 3>, <4, 4>, <4, 5>, <4, 6>}, {<<a, b>, <1, 2>>, <<a, b>, <1, 3>>, <<a, c>, <1, 4>>, <a, e>, <1, 6>>,...,<<c, c>, <4, 4>>, <<c, e>, <4, 6>>})
Визначення. Композицією відповідностей 1 і 2, що позначається 12, називається відповідність, у якій область відправлення дорівнює області відправлення відповідності 1, область прибуття дорівнює області прибуття відповідності 2, графік відповідності дорівнює композиції графіків відповідностей 1 і 2, тобто 12=(А1, В2, G1 G2).
Приклад. 1=({a,b,c,d,},{0,1,2,3,4,},{(a,1),(b,0),(c,1),(d,2),(d,3)}), 1=({1,2,3,4,5},{I,II,III},{(1,I).(1,II),(2,II),(3,III),(4,III), (5,III)}), 22=({a,b,c,d},{I,II,III},{(a,I),(a,II),(c,I),(c,II),(d,II),(d,III)})
Визначення. Звуженням чи обмеженням відповідності =(А, В, G) на множину А, що позначається ’, називається відповідність ’ = (А, В, G(АхВ)).
Приклад. =({a,b,c},{1,2,3}{(a,1),(a,2),(c,3)}), А=a, b}, ’=({a,b},{1,2,3},{(a,1),(a,2)}).
У цьому випадку відповідність називається розширенням чи продовженням відповідності ’.
Включення 12 виконується по визначенню тоді і тільки тоді, коли А1А2, В, G1G2.
Визначення. Відповідність =(А, В, G) називається:
а) функціональною чи функцією, якщо її графік G функціональний;
б) ін’єктивною чи ін'єкцією, якщо її графік G ін'єктивний;
в) скрізь визначеною, якщо її область визначення збігається з областю відправлення, тобто пр1G=А;
г) сюр'єктивною чи сюр'єкцією, якщо її область значень збігається з областю прибуття, тобто пр2G=В;
д) бієктивною чи бієкцією, якщо вона функціональна, ін'єктивна, скрізь визначена і сюр'єктивна (інша назва бієкції - однозначна відповідність).
Справедливі таки твердження і властивості:
1 2 2 1 некомутативність
1(2 31 2 асоціативність
1 2
- функція --1 ін'єкція
- сюр'єкція --1 скрізь визначена
- бієкція -1 бієкція