
- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
26.2. Табличний метод мінімізації
Частіше за все у табличному методі використовуються карти Карно - спеціальним чином організовані таблиці відповідності: стовпці і рядки таблиці відповідають усілякім наборам не більше двох змінних, причому ці набори розташовані в такому порядку, що кожен наступний відрізняється від попереднього значенням тільки однієї з змінних. ЗавдЯкі цьому сусідні по вертикалі і горизонталі клітки відрізняються тільки однією змінною. Клітки, розташовані симетрично по краях таблиці також вважаються сусідніми і відрізняються однією змінною. Карта Карно представляє функцію у так званому коді Грея.
Для ДНФ клітки наборів, на яких функція приймає значення «1» заповнюються «1». Нульові клітки не заповнюються. Для КНФ клітки наборів, на яких функція приймає значення «0» заповнюються «0». Одиничні клітки не заповнюються.
Аналогічно n-вимірному кубу, сукупності двох сусідніх кліток відповідає 1-куб, 4-х сусідніх кліток - 2-куб і т.д.
Зчитування мінтермів здійснюється за таким правилом: клітки, що утворюють S-куб дають мінтерм (n-s)-го рангу, у котрий входять ті (n-s) змінних, котрі зберігають однакові значення на цьому s-кубі. Для ДНФ значенню «1» відповідають прямі значення змінних, значенню «0» - їхні заперечення. Для КНФ значенню «0» відповідають прямі значення змінних, значенню «1» відповідають їхні заперечення. Змінні, що не зберігають свої значення на s-кубі, у мінтерм (макстерм для КНФ) не входять.
Задача мінімізації за допомогою карт Карно формулюється аналогічно задачі мінімізації на n-мірному кубі. Даний алгоритм мінімізації дає МДНФ для значень функції «1» чи МКНФ для значень функції «0».
Приклад. Карта Карно для функцій від однієї змінної f1= x (табл. 26.1), двох змінних f2=x1x2 (табл. 26.2), трьох змінних f3=(x2x3)(x1x2)(x1x2x3) (табл. 26.3) і чотирьох змінних f4=(x2x3)(x1x2x4)(x1x2x3) (табл. 26.4)
Таблиця 26.1
f1 x=0 1
1 |
|
Таблиця 26.2
f2 x1,x2 00 01 11 10
|
1 |
1 |
1 |
Таблиця 26.3
f |
00 |
01 |
11 |
1 |
0 |
1 |
|
|
1 |
1 |
|
1 |
|
1 |
Таблиця 26.4
f4 x1,x2 x3x4 |
00 |
01 |
11 |
10 |
00 |
|
1 |
1 |
|
01 |
|
1 |
1 |
1 |
11 |
1 |
|
|
1 |
10 |
1 |
|
|
|
Використання карт Карно вимагає більш простих побудов (наочних), особливо у випадку функцій від 4-х змінних, у порівнянні з відображенням на n-вимірному кубі. Для відображення функцій 5-ти змінних використовуються дві карти Карно від 4-х змінних, для функцій 6-ти змінних використовуються чотири карти Карно, але при n5 наочність карт Карно губиться.
Приклад. Дві карти Карно для функції від п'яти змінних, що відрізняються значенням x5 (табл. 26.5, 26.6), f5=(x2x4)(x1x2x3)(x2x3x4)(x1x2x3)(x1x3x4).
Таблиця 26.5
f |
00 |
01 |
1 |
10 |
00 |
0 |
|
0 |
0 |
01 |
|
0 |
0 |
|
1 |
|
|
|
|
10 |
0 |
|
|
0 |
x5=0
Таблиця 26.6
f |
0 |
01 |
11 |
10 |
00 |
0 |
|
|
0 |
01 |
0 |
|
|
|
1 |
|
|
0 |
0 |
10 |
0 |
|
|
0 |
x5=1
Подібні картам Карно карти Вейча, що відрізняються іншим порядком проходження наборів та використовують позиційний код. Правила мінімізації для карт Вейча інші і не настільки наочні.
Приклад. Карта Вейча для функцій від трьох та п'яти змінних f6=(x1x2)(x2x3)(x1x2x3), f7=(x3x5)(x1x2x4)(x1x3x4x5).
Таблиця 26.7
f6 x1,x2 x3 |
00 |
0 |
10 |
11 |
0 |
|
1 |
|
1 |
1 |
1 |
|
|
1 |
Таблиця
26.8
f |
000 |
001 |
010 |
011 |
100 |
101 |
110 |
111 |
0 |
0 |
|
0 |
|
0 |
|
0 |
|
01 |
0 |
|
|
|
|
0 |
|
0 |
10 |
0 |
|
0 |
0 |
0 |
|
0 |
|
11 |
|
|
0 |
0 |
|
|
|
|
Контрольні запитання
Як установлюється відповідність n-вимірного куба формулі булевої функції?
Що зіставляється конституенті одиниці або нуля у n-вимірному кубі?
Що зіставляється мінтерму або макстерму (n-k)-го рангу у n-вимірному кубі?
Що є s-кубами для n-вимірного куба?
Яка сукупність s-кубів є покриттям функції?
Як знайти мінімальне покриття функції?
Яка різниця у використанні графічного методу для КНФ?
Як виконується розмічування стовпців та рядків карти Карно і чому саме так?
Що відповідає конституенті одиниці або нуля у карті Карно?
Що відповідає мінтерму або макстерму (n-k)-го рангу у карті Карно?
Як виконується мінімізація за допомогою карти Карно?
Чи є якось обмеження у мінімізації за допомогою карти Карно?
Що є картою Вейча і як виконується мінімізація за допомогою карти Вейча?