
- •Одеса Наука і техніка 2006
- •Розділ 1. Теорія множин і алгебраїчних систем
- •1.1. Основні поняття і завдання множин
- •1.2. Операції над множинами. Формули. Тотожності
- •1.3. Доведення тотожностей. Булева алгебра множин
- •1.4. Узагальнення операцій. Подвійність
- •Спісок літератури: Основна
- •2.1. Рівняння
- •2.2. Покриття і розбивки
- •2.3. Потужність множин. Зчисленні і континуальні множини
- •Список літератури Основна
- •3.1. Упорядковані множини
- •3.2. Графіки
- •Список літератури Основна
- •4.1. Відповідності
- •4.2. Образи і прообрази
- •4.3. Відображення і діаграми
- •Список літератури Основна
- •5.1. Основні поняття відношень
- •5.2. Множинні операції відношень
- •Список літератури Основна
- •6.1. Перестановка, ототожнення, приписування фіктивної координати
- •6.2. Згортка де Моргана, суперпозиція
- •Список літератури Основна
- •7.1. Успадковані властивості відношень
- •7.2. Спеціальні властивості відношень
- •Список літератури Основна
- •8.1. Еквівалентність
- •8.2. Порядок
- •8.3. Толерантність
- •8.4. Квазіпорядок
- •Список літератури Основна
- •9.1. Замикання відношень
- •9.2. Спеціальні функції
- •9.2.1. Підстановки
- •9.2.2. Послідовності
- •9.2.3. Функціонали
- •9.2.4. Функції, що зберігають алгебраїчні властивості
- •9.3. Операції
- •9.3.1. Загальні визначення операцій
- •9.3.2. Властивості операцій
- •Список літератури Основна
- •10.1 Композиція об'єктів
- •10.2. Внутрішній закон композиції
- •11.1 Алгебраїчні системи (моделі)
- •11.2. Групи підстановок і кільце множин
- •Розділ II. Комбінаторика
- •12.1. Вибірка елементів
- •12.2. Правило суми і добутку
- •12.3. Перестановки
- •12.4. Сполучення
- •12.5. Рекурентні співвідношення
- •12.6. Біном Ньютона
- •Список літератури Основна
- •13.1. Поліноміальні твірні функції
- •13.2. Експонентні твірні функції
- •13.3. Принцип включення і виключення
- •13.4. Розбивки
- •Список літератури Основна
- •Розділ III. Графи
- •14.1. Основні визначення
- •14.2. Способи представлення графів
- •Список літератури Основна
- •15.1. Основні визначення (продовження)
- •15.2. Зважені (відзначені) графи
- •Список літератури Основна
- •16.1. Операції над графуми
- •16.2. Властивості базових операцій над графами
- •Список літератури Основна
- •17.1. Чисельні характеристики графів
- •17.1.1. Ступінь вершин
- •17.1.2. Цикломатичне число
- •17.1.3. Хроматичне число
- •17.1.4. Множина внутрішньої стійкості
- •17.1.5. Множина зовнішньої стійкості
- •17.2. Представлення графів у пам'яті еом
- •Список літератури Основна
- •Розділ IV. Скінченні автомати
- •18.1. Абстрактний автомат
- •18.2. Способи завдання автоматів
- •18.2.1. Табличний спосіб
- •18.2.2. Графічний спосіб
- •18.3. Розширення функцій і
- •Список літератури Основна
- •19.1. Синхронні й асинхронні автомати
- •19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
- •19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
- •19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
- •19.3.2. Перетворення автомата Мілі в автомат Мура
- •19.4. Сполучена модель автоматів – с-автомат
- •Список літератури Основна
- •20.1. Композиція автоматів
- •20.1.1. Рівнобіжне з'єднання
- •20.1.2. Послідовне з'єднання двох автоматів
- •20.1.3. З'єднання зі зворотним зв'язком
- •20.2. З'єднання автоматів з вихідною функцією
- •Список літератури Основна
- •21.1. Мережі автоматів
- •21.2. Еквівалентні автомати мережі
- •Список літератури Основна
- •Розділ V. Булева алгебра
- •22.1. Логічні функції
- •22.2. Булеві функції
- •22.3. Логічні формули
- •Список літератури Основна
- •23.1. Способи завдання булевих функцій
- •23.1.1. Табличний спосіб
- •23.1.2. Аналітичний спосіб Нормальні форми
- •23.1.3. Геометричний спосіб
- •23.1.4. Чисельний спосіб
- •23.2. Приведення формул булевої алгебри до досконалої форми
- •Список літератури Основна
- •24.1. Булева алгебра
- •24.2. Спрощення запису формул
- •24.3. Подвійність формул булевої алгебри
- •24.4. Булева алгебра множин
- •Список літератури Основна
- •25.1. Алгебра Жегалкіна
- •25.2. Типи булевих функцій
- •25.3. Функціональна повнота
- •25.4. Логічні (перемикальні) схеми
- •25.5. Канонічна задача синтезу логічних схем
- •Список літератури Основна
- •26.1. Графічний метод мінімізації булевих функцій
- •26.2. Табличний метод мінімізації
- •Список літератури Основна
- •27.1. Аналітичні методи мінімізації
- •27.1.1. Комплекс кубів
- •27.1.2. Постановка задачі
- •27.2. Метод Квайна
- •27.3. Алгебраїчний метод одержання мінімального покриття (алгоритм Петрика)
- •Список літератури Основна
- •28.1. Метод Квайна-МакКласкі
- •28.2. Мінімізація частково визначених функцій
- •Список літератури Основна
- •29.1 Основні визначення
- •29.2 Інтервальне представлення в матричній формі
- •29.3. Спрощення днф за матричною формою Закревського
- •30.1. Формулювання алгоритму побудови максимальних інтервалів для точки
- •30.2. Алгоритм для днф
- •30.3. Метод Блейка
- •31.1. Основні визначення
- •32.2. Використання системи булевих функцій для синтезу кс
- •31.3 Точний метод мінімізації систем булевих функцій Барті-Полянського
- •31.4. Інтуїтивний метод спрощення системи днф за матричною формою
- •32.1. Інтервальне представлення в еом
- •32.2. Основні операції над інтервальним представленням
- •33.1. Використання операцій інтервального представлення
- •33.2. Метричні властивості диз'юнктивної нормальної форми
- •34.1 Булеві рівняння
- •34.2. Булеві нерівності
- •34.3. Спільні системи нерівностей і рівнянь
- •35.1. Властивості булевой різниці
- •35.2. Методи знаходження булевой різниці
- •35.3. Подвійна булева різниця
- •35.4. Булеві похідні й диференціали
- •36.1. Висловлення предикатів
- •36.2. Логіка предикатів
- •36.3. Правила застосування кванторів
- •Список літератури Основна
- •Список літератури
- •Вступ 3
- •1. Теорія множин і алгебраїчних систем 4
- •2. Комбінаторика 65 Лекція 12. Комбінаторика. Базові методи 65
- •3. Графи 78
- •4. Скінченні автомати 101
- •5. Булева алгебра 123 Лекція 22. Булеві функції 123
19.1. Синхронні й асинхронні автомати
Стан si автомата А називається стійким, якщо зі стану (sh, xj) = si при будь-яких xj випливає співвідношення (si, xj) = si. Це означає, що якщо А перейшов у деЯкій стан під дією вхідного сигналу xj, то вийти з цього стану він може тільки при надходженні на його вхід іншого, відмінного від xj сигналу.
Автомат Мура називається асинхронним, якщо кожен його стан si S – стійкий. У противному випадку А – синхронний.
Приклад : Асинхронний автомат Мура.
Таблиця 19.1
S X Y |
s1 y1 |
s2 y3 |
s3 y2 |
x1 |
s2 |
s2 |
s2 |
x2 |
s3 |
s2 |
s3 |
x3 |
s1 |
s1 |
s3 |
Рис. 19.1. Асинхронний автомат Мура
Визначення. Два автомати з однаковими вхідними алфавітами називаються еквівалентними, якщо після установки їх у початкові стани реакції автоматів на будь-яке вхідне слово збігаються.
Вихідний сигнал Y називається стійким у стані sh, якщо зі відношення (si, xj) = ye і (si, xj) = sh випливає, що (sh, xj) = ye при всіх si і xj, для яких справедливі дві перших рівності.
Автомат Мілі називається асинхронним, якщо всі його стани і вихідні сигнали стійкі, у протилежному випадку він є синхронним.
19.2. Асинхронні автомати, що тактуються
Визначення. Асинхронні автомати, що тактуються, задовольняють умові:
вхідний алфавіт Х автомата А розбивається на дві підмножини
X’={х'1, х'2,…x’m} і X’’={х'’1, х'’2,…x’’e};
при подачі на А якої-небудь букви х'j Х’ існує не менш одного переходу автомата А в будь-якій стан;
будь-яка буква х''j Х’’ не викликає жодного переходу автомата А в новий стан і на виході з'являється порожній сигнал ”e”;
забороняється подача на вхід автомата А послідовностей, будь-які дві поруч розташовані букви яких є літерами підмножини Х’.
Приклад. Вхідна послідовність вигляду <х'1 х'’2 х'2 х'’1 х'’3 х'3 х'’2 х'1>.
Приклад. Автомат керування ліфтом, що обслуговує три поверхи. Натискання двох і більш кнопок неприпустимо.
:SXS, :SXY
Таблиця 19.2
S X |
s1 |
s2 |
s3 |
x1 |
s1/ - |
s1/y2 |
s1/y2 |
x2 |
s2/y1 |
s2 / - |
s2/y2 |
x3 |
s3/y1 |
s3/y1 |
s3/ - |
Тут y1- рух нагору, y2 - рух униз. Усі стани автомата стійкі, але вихідні сигнали – не стійкі, отже, автомат асинхронний.
19.3. Перетворення автоматів Мілі і Мура
Для будь-якого автомата Мура можна побудувати еквівалентний йому автомат Мілі і навпаки.
19.3.1. Перетворення автомата Мура в автомат Мілі
Побудова автомата Мілі виконується на підставі запізнення реакції автомата Мура у порівнянні з автоматом Мілі.
Нехай заданий автомат Мура АA = (SA, XA, YA, A, A, {s0A}), еквівалентний йому автомат Мілі АB = (SB, XB, YB, B, B, {s0B}) будується в такий спосіб:
SB : = SA,
XB : = XA,
YB : = YA,
B : = A,
s 0B: = s 0A.
B будується в такий спосіб, якщо в автоматі Мура (sі,, xj) = sh і A(sh) = ym, то в автоматі Мілі B(s і, xj) = ym.
При графічному способі завдання автоматів при переході від вихідного автомата Мура до еквівалентного автомата Мілі вихідний сигнал ym, записаний поруч з вершиною sh, переноситься на всі дуги, що входять у цю вершину.
При табличному способі завдання автоматів таблиця виходів еквівалентного автомата Мілі виходить з таблиці переходів вихідного автомата Мура заміною символу sh, що стоіть на перетинанні рядка xj і стовпця si, символом вихідного сигналу ym, що відрізняє стовпець sh у таблиці переходів автомата Мура.
Приклад. Вихідний автомат Мура (рис.19.2 ліворуч) і еквівалентний йому автомат Мілі (рис. 19.2 праворуч). Виконано перенос вихідних сигналів з вершин на вхідні в них дуги.
Рис. 19.2. Автомат Мура й еквівалентний йому автомат Мілі