16.9. 16.8. Район

16.8. Район

Район- дно Морів і океанів і їх надра, що знаходяться за межами національної юрисдикції.

У правовому режимі Району знайшла втіленя концепція загальної спадщини людства. Конвенція з морського права 1982 р. не тільки проголосила Район загальною спадщиною, але і визначила основні принципи цієї концепції. Використання Району допустиме лише в мирних цілях.

• Вся діяльність здійснюється в Районі на благо всього людства.

• Всі права на ресурси Району належать всьому людству.

• Жодна держава не може претендувати на суверенітет над якою-небудь його частиною.

• Ні держава, ні фізичні і юридичні особи не можуть привласнювати його частини.

• Відчужені можуть бути лише корисні копалини, видобуті в Районі відповідно до Конвенції з морського права.

В цьому знайшла втілення і концепція стійкого розвитку. Діяльність в Районі здійснюється так, щоб сприяти здоровому розвитку світової економіки, сприяти всесторонньому розвитку всіх країн, особливо тих, що розвиваються (ст. 150). Заохочується ефективна участь країн, що розвиваються, в діяльності в Районі з належним обліком їх особливих інтересів. Створюваний на основі даної Конвенції Міжнародний орган по морському дну забезпечує справедливий розподіл вигод, що отримуються від діяльності в Районі.

Основні підрозділи цього Міжнародного органу - Асамблея, Рада і Секретаріат.

16.10. 16.9. Замкнуті і напівзамкнуті моря

16.9. Замкнуті і напівзамкнуті моря

Замкнуте або напівзамкнуте море - затока, басейн або море, оточені територією декількох держав, сполучаються з іншим морем через вузьку протоку або повністю ізольовані, такі, що головним чином складаються з територіального моря і виключних економічних зон декількох держав.

Основний принцип полягає в тому, що режим такого Моря визначається угодою прибережних держав. Вони зобов'язані співробітничати при здійсненні своїх прав відносно даного Моря. Це зобов'язання включає:

а) координацію управління живими ресурсами моря;

б) захист навколишнього середовища;

в) координацію наукових досліджень.

Каспійське море

Правовий режим Каспійського моря встановлений Договором між РРФСР і Персією від 26 лютого 1921 р., підтверджений радянсько-іранським договором 1940 р. Сторони розглядали Каспій як "море радянське і іранське".

Нові незалежні держави, що утворилися на берегах Каспію зажадали перегляду його режиму. Деякі стали на шлях односторонніх дій. Азербайджан заявив претензії на значні райони моря, оголосивши їх "азербайджанським сектором". Претензії на свої сектори заявили також Туркменістан і Казахстан. Гострота проблеми пояснюється тим, що надра Каспію мають величезні родовища нафти і газу.

У 1998 р. між Росією і Казахстаном було підписано Угоду про розмежування дна північної частини Каспійського моря з метою здійснення суверенних прав на недрокористування. Відповідно до Угоди, розмежовано дно і надра, а водний простір залишається в загальному користуванні.

Після підписання цієї Угоди Туркменія і Іран також заявили про необхідність справедливого розподілу Каспію. В результаті всі прикаспійські держави висловилися за розподіл. Спірними залишаються питання про розмежування секторів і про режим водного простору. В даний час ведуться переговори про визначення взаємно прийнятного статусу Каспійського моря.