Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпора.doc
Скачиваний:
297
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
1.72 Mб
Скачать

9.3. 9.2. Суб'єкти права міжнародної відповідальності

9.2. Суб'єкти права міжнародної відповідальності

Суб'єктами права міжнародної відповідальності є суб'єкти міжнародного права.

Основними суб'єктами міжнародного права є держави. Їх політико-правова природа визначає характерні риси міжнародного права, включаючи право відповідальності. Суб'єктом права відповідальності може бути і держава в процесі створення, перш за все у разі збройної боротьби народу за реалізацію права на самовизначення. У статтях про відповідальність держав цьому присвячено наступне положення ст. 10: "2. Поведінка руху, повстанського або іншого, якому вдається створити нову державу на частині території вже існуючої держави або на якій-небудь території під його управлінням, розглядається як діяння цієї нової держави за міжнародним правом".

Міжнародні організації, як суб’єкти міжнародного права, несуть відповідальність за власні дії, тобто за дії своїх органів і посадових осіб. У 1949 р. Міжнародний суд сформулював положення, згідно якому ООН може бути суб'єктом правовідносин відповідальності, відстоюючи своє право на забезпечення дотримання зобов'язань, прийнятих відносно Організації.

В 1999 р. Міжнародний суд визначив, що ООН несе відповідальність за поведінку її органів або агентів. Ці положення підтверджуються в коментарі до статей про відповідальність: міжнародна, тобто міжурядова організація відповідно до міжнародного права "володіє окремою правосуб'єктністю і несе відповідальність за власні дії, які здійснюються цією організацією за допомогою її органів або посадових осіб".

Фізичні особи не є суб'єктами міжнародно-правової відповідальності навіть в тому випадку, якщо вони здійснюють міжнародно-протиправне діяння як посадові особи держави, "особи-органи". За це вони несуть кримінальну відповідальність, включаючи кримінальну відповідальність безпосередньо на основі норм міжнародного права. Це положення не змінюється в результаті створених деякими договорами міжнародних інститутів, що дозволяють звертатися до них із скаргою на державу у разі порушення їх прав. В даному випадку мова йде про особливий інститут захисту прав людини, а не про визнання за ним статусу суб'єкта міжнародного права навіть в обмеженій мірі.

Після рішення Міжнародного суду у справі "Барселона Тракшн", що визнав існування зобов'язань відносно міжнародного співтовариства, в літературі почало обговорюватися питання про можливість визнання міжнародного співтовариства як специфічного суб'єкта міжнародного права, а отже, і відповідальності. Представляється, що міжнародне співтовариство не відповідає критеріям суб'єкта міжнародного права. Воно не в змозі користуватися витікаючими з цього статусу правами, нести відповідні обов'язки, включаючи обов'язки з правовідносин відповідальності. Іншими словами, воно не може реалізувати міжнародну правосуб'єктність. В даному випадку мова, по суті, йде про захист інтересів найбільшої соціальної системи, здійснюваної суб'єктами міжнародного права і створюваними ними організаціями. Тому правильніше розглядати міжнародне співтовариство як бенефіціарія міжнародного права. Саме таким чином кваліфікувався статус співтовариства членами Комісії міжнародного права.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]