9.2. 9.1. Поняття права міжнародної відповідальності

9.1. Поняття права міжнародної відповідальності

Право міжнародної відповідальності - галузь міжнародного права, принципи і норми якої визначають для суб'єктів міжнародного права юридичні наслідки міжнародно-протиправних діянь, а також спричинення шкоди в результаті діяльності, не забороненої міжнародним правом.

У цьому визначенні знайшло віддзеркалення існування двох підгалузей права міжнародної відповідальності - відповідальності за протиправні дії і відповідальності за шкоду, що є результатом діяльності, не забороненої міжнародним правом. За своєю юридичною природою ці види відповідальності принципово різні, вони регулюються різними комплексами норм, різними є також зміст і форми, в яких вони можуть виявлятися. Підгалузь відповідальності за протиправні дії складається з трьох основних частин: загальна частина, відповідальність держав, відповідальність міжнародних організацій.

Комісія міжнародного права визнала, що одночасний розгляд різних видів відповідальності істотно ускладнив би завдання. Тому було вирішено почати з кодифікації норм про відповідальність за протиправні діяння. Одночасно підкреслювалося підвищення значення відповідальності за ризик. Надалі Комісія почала роботу над темою "Міжнародна відповідальність за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом". Після завершення роботи над статтями про відповідальність держав Комісія в 2002 р. почала роботу над проектом статей про відповідальність міжнародних організацій. З урахуванням цього доцільно роздільно розглядати ці види відповідальності, почавши з відповідальності за протиправні діяння.

Існують два різні види відповідальності. Негативна відповідальність породжується правопорушенням, є деліктною. Саме цьому виду і присвячено право міжнародної відповідальності. Другим видом є позитивна відповідальність, під якою розуміється заснований на міжнародному праві обов'язок вжити необхідних заходів для досягнення поставленої мети. Згідно Статуту ООН, Рада Безпеки несе "головну відповідальність за підтримання міжнародного миру і безпеки" (ст. 24).

Формування права міжнародної відповідальності як окремої галузі - характерна риса сучасного міжнародного права. Комісія міжнародного права ухвалила в 2001 р. проект статей "Відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння". Розглянувши представлений Комісією проект, Генеральна Асамблея ООН 12 грудня 2001 р. прийняла Резолюцію, в якій підкреслюється "величезне значення теми відповідальності у відносинах між державами". Статті проекту взяли до відома, включені в Резолюцію як додаток і запропоновані "увазі урядів, не піднімаючи при цьому питання про їх майбутнє ухвалення або іншу належну міру".

Слід враховувати, що підготовлені Комісією статті значною мірою є кодифікацією існуючих звичаєвих норм, зрозуміло, з уточненням їх змісту і із значними елементами прогресивного розвитку.

Міжнародно-правова відповідальність має специфіку. Вона не є ні приватноправовою, ні кримінально-правовою. Вона є особливим видом публічно-правової відповідальності. У минулому міжнародно-правова відповідальність була близькою до приватноправової, що, зрозуміло, не виключало її публічно-правової природи через специфіку суб'єктів. Традиційна відповідальність носила двосторонній характер і обумовлювалася нанесенням шкоди. Статті про відповідальність засновані на концепції об'єктивної відповідальності, відповідно до якої відповідальність наступає в результаті самого факту порушення норми, незалежно від провини або спричинення конкретної шкоди. Концепція відображає загальну зацікавленість держав в підтриманні міжнародного правопорядку і знаменує важливий крок в прогресивному розвитку міжнародного права.

Цілі права міжнародної відповідальності:

а) стримувати потенційного правопорушника (превентивна функція);

б) спонукати правопорушника виконати свої обов'язки належним чином (функція забезпечення правопорядку);

в) надати потерпілому відшкодування за заподіяну матеріальну і моральну шкоду (компенсаційна функція);

г) впливати на майбутню поведінку суб'єктів на користь добросовісного виконання своїх зобов'язань (превенція і підтримка правопорядку).

Міжнародно-правові відносини відповідальності

Правовідносини відповідальності - форма здійснення відповідальності. Такі правовідносини покладають на правопорушника обов'язок припинити протиправне діяння, ліквідовувати або компенсувати наслідки, а пострадаждалому надає право вимагати здійснення вказаних дій. Правовідносини відповідальності є вторинним і охоронним щодо порушених первинних правовідносин.

У минулому відносини відповідальності носили виключно двосторонній характер. Сторонами в них були держава, що потерпіла, і держава-правопорушник. У наш час в міжнародному праві знайшла віддзеркалення концепція колективної протидії держав особливо серйозним міжнародним правопорушенням, що зачіпають загальні інтереси. У коментарі до статей про відповідальність йдеться: "Кожна держава через своє членство в міжнародному співтоваристві має правовий інтерес в захисті деяких основних прав і виконанні деяких основних обов'язків".

Істотну роль у визнанні цього положення зіграло відоме вирішення Міжнародного суду 1970 р. у справі компанії "Барселона Тракшн". У ньому вказувалося на існування особливої категорії зобов'язань - зобов'язань відносно міжнародного співтовариства в цілому. "за своїм характером вони стосуються всіх держав. Враховуючи значення даних прав, всі держави можуть розглядатися такими, що мають юридичний інтерес в захисті цих прав; зобов'язання, про які йдеться, є зобов'язання erga omnes". Це положення не раз підтверджувалося Судом надалі. Отже, порушення зобов'язань erga omnes (між всіма) породжує міжнародні правовідносини відповідальності erga omnes.