- •1.2. 1.1. Поняття міжнародного права як особливої системи права 1.1. Поняття міжнародного права як особливої системи права
- •1.3. 1.2. Об'єкт та предмет міжнародного права
- •1.2. Об'єкт та предмет міжнародного права
- •1.4. 1.3.Система і структура міжнародного права
- •1.3. Система і структура міжнародного права
- •1.5. 1.4.Функцій міжнародного права
- •1.4.Функцій міжнародного права
- •1.6. 1.5.Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
- •1.5.Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
- •1.7. 1.6. Міжнародне право і внутрішнє право держав
- •1.6.Міжнародне право і внутрішнє право держав
- •2.2. 2.1. Міжнародне право в стародавньому світі
- •2.1. Міжнародне право в стародавньому світі
- •2.3. 2.2. Міжнародне право в середні віки (від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.).
- •2.2. Міжнародне право в середні віки (від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.).
- •2.4. 2.3. Від Вестфальського миру до Гаазьких конференцій миру
- •2.3.Від Вестфальського миру до Гаазьких конференцій миру
- •2.5. 2.4. Міжнародне право хх ст. Сучасне міжнародне право
- •2.4.Міжнародне право хх ст. Сучасне міжнародне право
- •3.2. 3.1.Поняття та види норм міжнародного права
- •1.1.Поняття та види норм міжнародного права
- •3.3. 3.2. Договірна норма. Міжнародно-правовий звичай
- •3.4. 3.3.Імперативні норми
- •3.3.Імперативні норми
- •3.5. 3.4. Міжнародні узвичаєня, міжнародна ввічливість
- •3.4. Міжнародні узвичаєня, міжнародна ввічливість
- •3.6. 3.5. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права
- •3.5. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права
- •3.7. 1.6.Джерела міжнародного права
- •1.6.Джерела міжнародного права
- •4.2. 4.1. Поняття та сутність основних принципів міжнародного права
- •4.1. Поняття та сутність основних принципів міжнародного права
- •5.2. 5.1. Поняття суб'єкта міжнародного права
- •5.1. Поняття суб'єкта міжнародного права
- •5.3. 5.2. Держави — основні суб'єкти міжнародного права
- •5.2. Держави — основні суб'єкти міжнародного права
- •5.4. 5.3. Міжнародні (міждержавні) організації
- •5.3. Міжнародні (міждержавні) організації
- •5.5. 5.4. Міжнародна правосуб'єктність народів і націй
- •5.4. Міжнародна правосуб'єктність народів і націй
- •5.6. 5.5. Нетипові суб'єкти міжнародного права
- •5.5. Нетипові суб'єкти міжнародного права
- •5.7. 5.6. Міжнародна правосуб'єктність індивіда
- •5.6. Міжнародна правосуб'єктність індивіда
- •5.8. 5.7. Міжнародна правосуб’єктність тнк
- •5.7. Міжнародна правосуб’єктність тнк
- •6.2. 6.1. Поняття та види визнання
- •6.1. Поняття та види визнання
- •6.3. 6.2. Визнання держав
- •6.2. Визнання держав
- •6.4. 6.3. Визнання урядів
- •6.3. Визнання урядів
- •6.5. 6.4.Поняття правонаступництва в міжнародному праві
- •6.4. Поняття правонаступництва в міжнародному праві
- •6.6. 6.5.Правонаступництво держав відносно міжнародних договорів.
- •6.5. Правонаступництво держав відносно міжнародних договорів.
- •7.2. 7.1. Населення і народ в міжнародному праві
- •7.1. Населення і народ в міжнародному праві
- •7.3. 7.2. Поняття громадянства
- •7.2. Поняття громадянства
- •7.4. 7.3. Безгромадянство
- •7.3. Безгромадянство
- •7.5. 7.4. Біпатризм
- •7.4. Біпатризм
- •7.6. 7.5. Іноземці
- •7.5. Іноземці
- •7.7. 7.6. Біженці
- •7.6. Біженці
- •7.8. 7.7. Право притулку
- •7.7. Право притулку
- •8.2. 8.1. Класифікація територій (просторів) за їх правовим режимом
- •8.1. Класифікація територій (просторів) за їх правовим режимом
- •8.3. 8.2. Державна територія
- •8.2. Державна територія
- •8.4. 8.3. Державні кордони
- •8.3. Державні кордони
- •8.5. 8.4. Недержавна (міжнародна) територія
- •8.4. Недержавна (міжнародна) територія
- •8.6. 8.5. Міжнародні річки
- •8.5. Міжнародні річки
- •8.7. 8.6. Території із змішаним режимом
- •8.6. Території із змішаним режимом
- •8.8. 8.7. Про міжнародно-правовий статус Шпіцбергена
- •8.7. Про міжнародно-правовий статус Шпіцбергена
- •8.9. 8.8. Арктика
- •8.8. Арктика
- •8.10. 8.9. Міжнародно-правовий режим Антарктики
- •8.9. Міжнародно-правовий режим Антарктики
- •9.2. 9.1. Поняття права міжнародної відповідальності
- •9.1. Поняття права міжнародної відповідальності
- •9.3. 9.2. Суб'єкти права міжнародної відповідальності
- •9.2. Суб'єкти права міжнародної відповідальності
- •9.4. 9.3. Міжнародно-протиправні діяння
- •9.3. Міжнародно-протиправні діяння
- •9.5. 9.4. Міжнародні злочини
- •9.4. Міжнародні злочини
- •9.6. 9.5. Види і форми міжнародно-правової відповідальності держав
- •9.5. Види і форми міжнародно-правової відповідальності держав
- •9.7. 9.6. Обставини, що виключають протиправність
- •9.6. Обставини, що виключають протиправність
- •9.8. 9.7. Міжнародна відповідальність за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом
- •9.7. Міжнародна відповідальність за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом
- •9.9. 9.8. Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб
- •9.8. Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб
- •10.2. 10.1. Поняття права мирного вирішення міжнародних спорів
- •10.1. Поняття права мирного вирішення міжнародних спорів
- •10.3. 10.2. Поняття міжнародного спору
- •10.2. Поняття міжнародного спору
- •10.3. Поняття міжнародного спору
- •10.5. 10.4. Судові засоби вирішення міжнародних спорів
- •10.4. Судові засоби вирішення міжнародних спорів
- •10.6. 10.5. Вирішення спорів міжнародними організаціями
- •10.5. Вирішення спорів міжнародними організаціями
- •11.2. 11.1. Поняття джерела права міжнародних договорів
- •11.1. Поняття джерела права міжнародних договорівМіжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб
- •11.3. 11.2. Поняття та види міжнародних договорів
- •11.2. Поняття та види міжнародних договорів
- •11.4. 11.3. Сторони договору
- •11.3. Сторони договору
- •11.5. 11.4. Укладення договорів
- •11.4. Укладення договорів
- •11.6. 11.5. Форма договорів
- •11.5. Форма договорів
- •11.7. 11.6. Дія договорів
- •11.6. Дія договорів
- •11.8. 11.7. Дія договорів
- •11.7. Дія договорів
- •11.9. 11.8. Припинення і призупинення дії договорів
- •11.8. Припинення і призупинення дії договорів
- •12.2. 12.1. Поняття права міжнародних організацій
- •12.1. Поняття права міжнародних організацій
- •12.3. 12.2. Постійні міжнародні органи
- •12.2. Постійні міжнародні органи
- •12.4. 12.3. Міжнародні конференції
- •12.3. Міжнародні конференції
- •12.5. 12.4. Міжнародні організації
- •12.4. Міжнародні організації
- •12.6. 12.5. Організація Об'єднаних Націй
- •12.5. Організація Об'єднаних Націй
- •13.2. 13.1. Право зовнішніх зносин
- •13.1. Право зовнішніх зносин
- •13.3. 13.2. Система органів зовнішніх зносин
- •13.2. Система органів зовнішніх зносин
- •13.4. 13.3. Поняття дипломатичного права
- •13.3. Поняття дипломатичного права
- •13.5. 13.4. Привілеї і імунітет міжнародних організацій і їх персоналу
- •13.4. Привілеї і імунітет міжнародних організацій і їх персоналу
- •13.6. 13.5. Консульське право
- •13.5. Консульське право
- •13.7. 13.6. Дипломатичний протокол і дипломатичний церемоніал
- •13.6. Дипломатичний протокол і дипломатичний церемоніал
- •14.2. 14.1. Право міжнародної безпеки
- •14.1. Право міжнародної безпеки
- •14.3. 14.2. Види міжнародної безпеки
- •14.2. Види міжнародної безпеки
- •14.4. 14.3. Загальна безпека
- •14.3. Загальна безпека
- •14.5. 14.4. Роззброєння і міжнародна безпека
- •14.4. Роззброєння і міжнародна безпека
- •14.6. 14.5. Контроль за роззброєнням
- •14.5. Контроль за роззброєнням
- •14.7. 14.6. Операції з підтримання миру
- •14.6. Операції з підтримання миру
- •15.2. 15.1. Поняття міжнародного гуманітарного права
- •15.1. Поняття міжнародного гуманітарного права
- •15.3. 15.2. Джерела міжнародного гуманітарного права
- •15.2. Джерела міжнародного гуманітарного права
- •15.4. 15.3. Сфера дії міжнародного гуманітарного права
- •15.3. Сфера дії міжнародного гуманітарного права
- •15.5. 15.4. Дія в часі норм міжнародного гуманітарного права
- •15.4. Дія в часі норм міжнародного гуманітарного права
- •15.6. 15.5. Засоби і методи ведення війни
- •15.5. Засоби і методи ведення війни
- •15.7. 15.6. Учасники збройних конфліктів
- •15.6. Учасники збройних конфліктів
- •15.8. 15.7. Захист жертв війни
- •15.7. Захист жертв війни
- •15.9. 15.8. Режим військової окупації
- •15.8. Режим військової окупації
- •15.10. 15.9. Міжнародне гуманітарне право і миротворчі сили оон
- •15.9. Міжнародне гуманітарне право і миротворчі сили оон
- •15.11. 15.10. Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права
- •15.10. Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права
- •16.2. 16.1. Поняття міжнародного морського права
- •16.1. Поняття міжнародного морського права
- •16.3. 16.2. Внутрішні морські води
- •16.2. Внутрішні морські води
- •16.4. 16.3. Територіальне море
- •16.3. Територіальне море
- •16.5. 16.4. Прилегла зона
- •16.4. Прилегла зона
- •16.6. 16.5. Виключна економічна зона
- •16.5. Виключна економічна зона
- •16.7. 16.6. Континентальний шельф
- •16.6. Континентальний шельф
- •16.8. 16.7. Відкрите море
- •16.7. Відкрите море
- •16.9. 16.8. Район
- •16.8. Район
- •16.10. 16.9. Замкнуті і напівзамкнуті моря
- •16.9. Замкнуті і напівзамкнуті моря
- •16.11. 16.10. Міжнародні протоки і канали
- •16.10. Міжнародні протоки і канали
- •17.2. 17.1. Поняття міжнародного космічного права
- •17.1. Поняття міжнародного космічного права
- •17.3. 17.2. Правовий режим космічного простору
- •17.2. Правовий режим космічного простору
- •17.4. 17.3. Статус космонавтів і космічних апаратів
- •17.3. Статус космонавтів і космічних апаратів
- •17.5. 17.4. Відповідальність в космічному праві
- •17.4. Відповідальність в космічному праві
1.5. 1.4.Функцій міжнародного права
1.4.Функцій міжнародного права
Таблиця
Функції міжнародного права - це основні напрями впливу міжнародного права на соціальне середовище, які визначені його суспільним призначенням. |
Функції міжнародного права багатогранні і ускладнюються залежно від зростання значення завдань, що стоять перед міжнародним правом. Динаміка розвитку міжнародного права виявляється в збагаченні і ускладненні його функцій. Воно пройшло шлях від встановлення елементарного, вкрай індивідуалістичного порядку в міждержавних відносинах до створення міжнародного співтовариства. Зі всього різноманіття функцій можна відзначити ще деякі.
Розглянемо головні функції.
Міжнародне право покликане до життя потребами міжнародної системи, основною з них є потреба в самозбереженні. Тому головною соціальною функцією міжнародного права є зміцнення існуючої міжнародної системи, забезпечення її функціонування. Здійснюється ця функція значною мірою шляхом підтримки міжнародного правопорядку.
Головна юридична функція міжнародного права полягає в правовому регулюванні міждержавних відносин. Вона відображає метод реалізації головної соціальної функції.
Функція гармонізації національних інтересів держав і їх інтересів з інтересами загальнолюдськими. Ця функція знаходиться в основі всіх останніх, її значення підкреслюється в практиці держав.
Функція попередження небажаного розвитку подій. Як відомо, попереджувальна дипломатія займає все більш важливе місце в світовій політиці. Міжнародне право не тільки слугує підтримці тих, що існують і формуванню нових відносин, але і протидіє існуванню і появі нових відносин, що суперечать його цілям і принципам. Так, воно поставило поза законом загрозу силою і її застосування, колоніалізм, расизм та ін. Сприяючи повсякденному вирішенню проблем, міжнародне право тим самим запобігає виникненню конфліктів. Запобігання і врегулювання конфліктів може бути виділене і як самостійна функція.
Функція інтернаціоналізації, інтеграції полягає в розширенні і поглибленні взаємозв'язку між державами. Тим самим зміцнюється міжнародне співтовариство - соціальна основа міжнародного права і, отже, поліпшуються умови його функціонування.
Інформаційно-виховна функція полягає в передачі накопиченого досвіду впорядкованої поведінки держав, у вихованні в дусі поваги до права, до інтересів, що охороняються ним, цінностей. Значення цієї функції для міжнародних відносин і міжнародного права важко переоцінити. Вона покликана сприяти розвитку інтернаціональної свідомості і культури миру, а також міжнародно-правової свідомості, забезпечити міжнародному праву масову підтримку, якої воно все більш потребує. Цілком обґрунтовано програма Десятиліття міжнародного права ООН особливу увагу приділила поширенню міжнародно-правових знань.
1.6. 1.5.Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
1.5.Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
Міжнародне право, якому присвячений цей курс, є міжнародним публічним правом, оскільки регулює владні, публічні відносини. Крім того, існує міжнародне приватне право. Класичне визначення цього права було дане такими авторитетними ученими, як І.С. Перетерський і Л.А. Лунц.
Таблиця
Міжнародне приватне право - галузь права, яка регулює цивільно-правові відносини, що мають міжнародний характер. |
Таблиця
Міжнародне приватне право - частина національної правової системи, його норми створюються державою самостійно. |
Міжнародне приватне право - це складова частина внутрішньої правової системи кожної держави. Основне завдання міжнародного приватного права полягає в регулюванні колізії між приватноправовими нормами права різних країн. Здійснюється це завдання за допомогою специфічних норм, що іменуються колізійними. Вони дають відповідь на питання про те, право якої країни підлягає застосуванню у разі колізії. Тому іншою назвою цього права, найбільш поширеною в країнах загального права (common law), є колізійне право.
Міжнародне приватне право тісно пов'язане з міжнародним публічним правом. У резолюції Інституту міжнародного права "Викладання публічного і приватного міжнародного права" зазначається: "У тих випадках, коли пропонуються два окремі курси по публічному і приватному праву, між ними має існувати тісний взаємозв'язок і координація".
Для приватного права істотне значення мають міжнародні договори, торговельні, податкові, інвестиційні, про авторське право, про правову допомогу та ін. За їх допомогою відбувається уніфікація норм приватного права держав.
В літературі висловлюється думка про необхідність злиття міжнародних публічного і приватного права. Подібні погляди не широкого визнання. Проте ця концепція знаходить віддзеркалення в сучасній учбовій літературі по міжнародному праву. Посилаючись на зближення і взаємопроникнення міжнародних публічного і приватного права, пишуть про поєднання предмету регулювання, кола учасників правовідносин, методів і форм регламентації, і це не дивлячись на те, що в одному випадку предметом регулювання є владні міждержавні відносини, а в іншому - приватноправові відносини. Відповідно, різні учасники, методи і форми регулювання.
Інтернаціоналізація суспільного життя породила різного роду концепції про зближення і навіть про злиття міжнародних публічного і приватного права. У західній літературі досить поширена концепція "транснаціонального права".
Таблиця
Концепція "транснаціонального права" сформульована американським професором Ф. Джессапом, який запропонував об'єднати міжнародне публічне і міжнародне приватне право, з тим щоб єдине право регулювало дії і події, що перетинають державні кордони. Нинішні прихильники цієї концепції посилаються на те, що відмінності між публічним і приватним правом стають все більш штучними у міру того, як держави і створювані ними організації виходять на ринок, у міру того, як торгівля і зовнішня політика все більш переплітаються. |
Проте іноді навіть в учбовій літературі ми зустрічаємося з нерозумінням визначальної ролі об'єкту регулювання для природи права. Не дивлячись на участь держав і створюваних ними суб'єктів господарської діяльності, що розширюється, в комерційних зв'язках, ці взаємини принципово відрізняються від міжвладних, публічних відносин держав як носіїв суверенітету. Саме міждержавні відносини регулюються міжнародним публічним, а не приватним правом. Цієї позиції твердо дотримуються держави в своїй практиці.
Не можна заперечити взаємодію публічного і приватного міжнародного права, що до того ж постійно зростає. Особливо значна роль публічного права в уніфікації норм приватного права. Не дивлячись на це, кожен вид норм залишається в рамках своєї правової системи і має властивий саме їй механізм дії.
Таблиця
Показова в цьому плані концепція Р.А. Мюллерсона, який вважає, що норми приватного міжнародного права і відповідні норми публічного права утворюють полісистемный юридичний комплекс через особливу тісну взаємодію. Але при цьому вони залишаються частинамми відповідних правових систем. |