8.4. 8.3. Державні кордони

8.3. Державні кордони

Кордону державної території як частини земного простору визначаються її кордонами, що розділяють території сусідніх держав або відокремлюють державну територію від недержавної. Їх проходження має бути відповідним чином встановлене і визнане в міжнародному плані.

Державний кордон — це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по ній, що визначають кордону державної території (суші, вод, надр і повітряного порстору). Кордони між суміжними державами зазвичай визначаються договорами між ними.

В період існування СРСР практично зі всіма сусідніми країнами були укладені договори про проходження державного кордону. З урахуванням договорів приймаються внутрідержавні правові акти про державний кордон. В Україні це Закон «Про Державний кордон України» 1991р. із змінами і доповненнями. Він характеризує державний кордон як « є лінію і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.» ст.1. .

Державні кордони на суші встановлюються по лініях рельєфу або явно видимих орієнтирах. На річках державні кордони зазвичай проводяться або по середині головного фарватеру або по тальвегу (по лінії найбільших глибин), якщо річка судноплавна, або по середині русла, якщо річка несудноплавна. На озерах вона є лінією, що сполучає виходи сухопутного кордону до берегів озера.

Лінія зовнішньої кордону територіального моря є державним кордоном на морі. Вона встановлюється державою з урахуванням вимог норм міжнародного права (про ширину територіального моря, про визначення лінії їх розмежування між суміжними або розташованими один проти одного державами).

Процес встановлення кордону включає дві стадії: делімітацію і демаркацію.

Делімітація — це визначення в договорі загального напряму проходження кордону (словесний опис з вказівкою характерних місць її проходження — річок, озер, хребтів і т. д.) і нанесення її на карту (графічне зображення).

Демаркація — це позначення лінії кордону на місцевості за допомогою встановлення спеціальних прикордонних знаків. Вона здійснюється спеціально створюваними комісіями з представників суміжних держав. При демаркації складаються демаркаційні документи: протоколи — опису державного кордону, прикордонних знаків (з характеристикою їх положення, форми, розмірів, матеріалу, номера і т. д.).

Міжнародно визнаними кордонами держави є також кордони, що відокремлюють її територію від недержавної території (звичайно це зовнішні кордону територіального моря), коли вони делімітовані даною державою і лінія їх проходження явно або мовчазно визнана іншими державами, оскільки вона відповідає встановленим міжнародно-правовим нормам.

Якщо кордоном між державами є прикордонна річка, то, якщо вона судноплавна, лінія кордону встановлюється зазвичай по тальвегу — лінії найбільших глибин або посередині головного фарватеру. У іншому випадку — посередині річки. Можливі і інші узгоджені суміжними державами рішення. Правовий режим прикордонних річок також встановлюється за угодою між зацікавленими державами.