Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпора.doc
Скачиваний:
297
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
1.72 Mб
Скачать

1.4. 1.3.Система і структура міжнародного права

1.3. Система і структура міжнародного права

Таблиця

Система міжнародного права є комплексом юридичних норм, що характеризується принциповою єдністю і одночасно впорядкованим розподілом на відносно самостійні частини (галузі, підгалузі, інститути).

Матеріальним системоутворюючим фактором для міжнародного права слугує система міжнародних відносин, яку воно покликане обслуговувати. Основними юридичними і морально-політичними системоутворюючими чинниками виступають цілі і принципи міжнародного права.

Таблиця

Система міжнародного права - це не тільки складне, але і порівняно нове явище, що знаходиться в процесі становлення.

Системі міжнародного права властива характерна для неї структура.

Під структурою розуміється внутрішня організація системи, поєднання її елементів, характер їх взаємозв'язку. Іншими словами, це внутрішня форма системи, певна впорядкованість її частин.

Таблиця

Таким чином, система міжнародного права спирається на комплекс цілей і принципів, володіє характерною для неї структурою, певними методами формування і функціонування, розвивається відповідно до властивих їй закономірностей. Існування цієї системи об'єктивно обумовлене, оскільки лише як достатня організована система сучасне міжнародне право може виконувати свої функції.

В минулому існували розрізнені комплекси норм, що регулювали або локальні відносини (союзні договори), або загальні відносини, забезпечуючи елементарні правила (наприклад, дипломатичні привілеї). Загальних цілей і принципів, що визначають характер взаємодії, міжнародне право не мало. Критерієм була практика перш за все великих держав. Міжнародне право було диспозитивним. Дві або декілька держав могли в своїх відносинах відмінити дію практично будь-якої міжнародно-правової норми. Сучасне міжнародне право визначило основні цілі взаємодії держав і міжнародно-правового регулювання. В результаті воно почало визначати не тільки форми, але й зміст взаємодії держав.

Таблиця

Комплекс основних принципів міжнародного права, що склався, об'єднав, організував і підпорядкував раніше розрізнені групи норм. Міжнародне право перестало бути тільки диспозитивним, з'явився комплекс імперативних норм (jus cogens) - загальновизнаних норм, від яких держави не мають права відступати в своїх відносинах навіть за взаємною згодою. З'явилася ще одна ознака системи - ієрархія норм, яка дала можливість визначити їх місце і роль в системі міжнародного права, спростити процес узгодження і подолання колізій, що необхідно для функціонування системи.

Особливої уваги заслуговує та обставина, що в міжнародному праві посилюється регулювання процесів створення і імплементації норм. Поступово формується міжнародне процесуальне право, що є ознакою зрілості правової системи.

Таблиця

Первинний елемент системи міжнародного права - норма. Вона є моделлю певних міжнародних відносин, система ж міжнародного права - нормативна модель системи міжнародних відносин. Ці моделі впливають на міжнародні відносини з метою максимального наближення їх до свого змісту.

Система може бути регулятором відносин, тому що окремі групи норм в її складі вирішують свої специфічні завдання. Норми впливають одна на одну і припускають одна одну. Тому система повинна бути внутрішньо узгодженою, її частини не можуть знаходитися в суперечності.

Таким чином, об'єднання норм в систему міжнародного права зумовило появу їх нових якостей. Завдяки цьому різнопланові норми стали здатні регулювати міжнародні відносини системно, забезпечуючи диференційовану і єдину дію.

Для міжнародного права характерні процеси диференціації і інтеграції одночасно. Виникають нові галузі співпраці і, відповідно, нові галузі міжнародного права. З іншого боку, різні галузі тісніше поєднуються в системі. Ядро системи утворює загальне міжнародне право, обов'язкове для всіх держав. Крім того, існують регіональні міжнародно-правові комплекси, що регулюють відносини між групами держав певного регіону. Велика кількість норм регулює двосторонні відносини. Регіональні і партикулярні норми мають відповідати загальному міжнародному праву, в сукупності вони утворюють міжнародно-правову систему.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]