- •В.М.Лачинов а.О.Поляков
- •Інформодинаміка
- •Шлях до Світу відкритих систем
- •Анотація
- •Авторська передмова до другого видання. Від «не термодинамічної» кібернетики до інформодинаміки
- •Vivorum censura difficilis Судження про живих утруднене (лат.)
- •Інтелектуальність складних систем
- •Розділ 1. Інтелектуальні системи і управління
- •1.1. Інтелектуальні системи і інтелектуальне управління
- •1.2. Від строгості математичної символіки до свободи семантики
- •Розділ 2. Основна термінологія
- •2.1. Інженерне поняття інтелекту
- •2.2. Системи і управління
- •2.3. Подання знань і робота з ним
- •2.4. Інформаційна база
- •Розділ 3. Мови і мовні моделі для управління
- •3.1. Мови природні і штучні
- •3.2. Мови управління
- •3.3. Мови контекстно – залежного управління
- •3.4. Формальна система і теорія, що формалізується
- •3.5. Моделювання і реалізація мовних об’єктів
- •3.6. Числення предикатів
- •3.7. Подання проблемної галузі на основі мови предикатів
- •За фон Берталанфі розділ 4. Складність відкритих систем
- •4.1. Необхідність загальної теорії
- •4.2. Дві загальні теорії систем
- •4.3. Ієрархія систем
- •4.4. Нова парадигма управління
- •4.5. Гомеокінетичне плато інтелектуальної системи
- •4.6. Узагальнена функціональна структура ісу
- •4.7. Мови систем і мови управління
- •4.8. Тріаграма систем
- •Інженерія інтелектуальних систем
- •Розділ 5. Реалізація контекстно-залежного управління
- •5.1. Неформальні вимоги
- •5.2. Інженерні проблеми проектування складних систем
- •5.3. Комп’ютер фон Нойманівської архітектури в системах високих рівнів складності
- •5.4. Частотна оцінка
- •5.5. Інформаційна стійкість
- •Розділ 6. Нова архітектура машин
- •6.1. Машини баз знань
- •6.2. Паралельні обчислення з управлінням від потоку даних
- •Розділ 7. Про технологію управління
- •7.1. Врахування динаміки інформаційних потоків
- •7.2. Вбудовування системи автоматизації в структуру об’єкта
- •7.3. Об’єкт в інформаційному середовищі
- •7.4. Проблема декомпозиції об’єкта як складної системи
- •Розділ 8. Інженерія систем “інтелектуальної спрямованості”
- •8.1. Три основні підходи
- •8.2. Перший підхід. Ідеологія операційної системи
- •8.3. Другий підхід. Ідеологія інструментальної системи
- •8.3.2. Ієрархії і процеси.
- •8.3.3. Концепція відкритої субд.
- •8.3.4. Реалізація розкриваності.
- •8.3.5. Уніфіковане подання об’єкта.
- •8.3.6. Інструментальна концепція – технологія qWord
- •8.3.7. Куди поділася семантика?
- •8.3.8. Проблеми баз, що саморозвиваються.
- •8.3.9. Чому “в Cache’-технології”?
- •8.4. Третій підхід. Спеціалізована виробнича операційна система
- •8.5. Самовдосконалення ісу
- •Розділ 9. Проміжні підсумки
- •9.1. Інформація і інформатика. Шлях до феноменології і інформодинаміки
- •9.2. Про реалізованість інформаційної машини відкритого Світу
- •Частина третя узгоджений світ інформодинаміки
- •Розділ 10. Аксіоми відкритого світу
- •10.1. Феномен інформації як предмет науки про відкриті системи
- •10.2. Аксіоми умовчання
- •10.3. Співвідношення невизначеності - 2
- •10.4. Гармонійні шкали
- •10.5. Обговорення гармонійних побудов
- •10.6. Самоорганізація і структурний резонанс
- •10.7. До організації експериментів із виявлення структурного резонансу
- •10.8. Про механізм структурної взаємодії
- •10.9. Від структурної взаємодії до структурного поля
- •10.10. Про аксіоми або ефективні способи обдурити самого себе
- •10.11. Ще раз про аксіоми умовчання
- •10.12. Деякі висновки
- •Розділ 11. Власна структура інформації
- •11.1. Проблеми розробки інструментарію
- •11.2. Топологія вкладених багатовимірних конусів
- •11.3. Закон рекурсії структур, метаструктур і процесів
- •11.4. До питання про елементарну комірку
- •11.5. Деякі кількісні оцінки елементної бази
- •Розділ 12. Теорія структурної узгодженості
- •12.1. Структурна взаємодія і узагальнений принцип комплементарності
- •12.2. Про правила самоорганізації відкритих систем
- •12.3. Деякі наслідки і перспективи
- •12.4. Про деструкцію систем
- •12.5. Правила тсу – похідні
- •12.6. Попереднє обговорення результатів
- •12.7. Про методологію пізнання з позицій тсу
- •12.8. Обговорення тсу
- •Розділ 13. Інформодинаміка
- •13.1. Дещо про аналогії
- •13.2. Від абстрактної машини до самоорганізації потоків
- •13.3. Деякі властивості інформаційної машини
- •13.4. Умови узгодження потоків. Резонатор динамічного структурного поля
- •13.5. Вільне інформаційне поле. Гіпотеза про дві половини Всесвіту
- •13.6. Інформодинаміка – поки без формалізму
- •13.7. Тсу як інструментарій інформодинаміки
- •13.8. Ще раз про аксіоматику
- •Частина четверта
- •Архітектура
- •Відкритих
- •Попередження: обережно, відкриті системи
- •Розділ 14. Вертикальна машина
- •14.1. Концепція вертикальної машини
- •14.2. Структура команд
- •14.3. Програмування і запуск
- •14.4. “Перед прочитанням знищити…”
- •14.5. Що з нею робити?
- •14.6. Імітація вертикальної машини в адресному середовищі
- •Розділ 15. Про фізику відкритого світу
- •15.1. Без “Великого вибуху”
- •15.2. Доповнюваність моделей. Дві половини цілого
- •15.3. Світ як єдина система
- •15.4. Модифікація перетворення Лоренца
- •15.5. Випадок “малих” об’єктів
- •15.6. Структурно-узгоджена космологія
- •15.7. Узгодження структур об’єкта і теорії
- •15.8. Замітки про реалії нової фізики
- •Експерименти в галузі інформодинаміки
- •Можливий варіант генератора поздовжніх електромагнітних хвиль
- •Реконструкція принципу дії нігнітрона
- •Проблема seti
- •Розділ 16. Відповідальність створюючого
- •16.1. Короткий самовчитель не створення тоталітарного суспільства
- •16.2. Неминучість краху і свобода повтору
- •16.3. Роль Віри
- •16.4. Ментагенез
- •16.5. Відповідальність людини
- •Додаток 1 Короткий огляд способів самодеструкції програмних систем або Загальна Демонологія
- •Додаток 2 Про “інфонауки”
- •Про Ейнштейна, релятивізм і інформацію
- •Додаток 3 Повернення до лекції XVII
- •Література
Література
Поляков А.О. Технология интеллектуальных систем. Изд. СПбГТУ, Санкт-Петербург, 1995, 5,25 п.л.
Поляков А.О. Интеллектуальные системы управления. Введение в прикладную теорию. Изд. СПбГТУ, Санкт-Петербург, 1997, 5,5 п.л.
Клайн М. Математика. Утрата определенности. Пер. с анг., М.:Мир, 1984.
Поляков А.О., Лачинов В.М. Некоторые вопросы методологии разработки автоматизированных систем управления. Изд. НИИЭФА, Ленинград, 1983, 2 п.л.
Булкин Г.А. , Поляков А.О. Автоматизированная информационно - логическая система на языке предикатов. В кн.: “Диалоговые и фактографические системы”. М.: Недра, 1979.
Поляков А.О., Широбоков Ю.А. Система комплексной автоматизации научно - производственной деятельности на базе ОС ДИАМС. В сб.: Опыт применения системы ДИАМС в народном хозяйстве. 1 Всесоюзное совещание, Кременчуг, 1985 г.
Поляков А.О. ТЕКРАМ - интегрированная система автоматизации конструкторско-технологической подготовки производства. -В кн.: Информационные проблемы автоматизации. Изд. ЛИИАН СССР, Ленинград, 1988, стр. 5-15.
Хомский Н. Формальные свойства грамматик. В кн.: Кибернетический сборник. Новая серия. Вып. 6. -М.:Мир, 1969.
Winer N., The Human Use of Human Beings, Haunghton Mifflin Company, Boston, 1950
Кузин Л.Т. Основы кибернетики. В 2-х томах. – М.: Энергия, 1979.
Лачинов В.М., Поляков А.О. Собственные теории информатики. Избранные лекции к обоснованию информодинамики. СПб, Изд. СПбГТУ, 1998.
Назаретов В.М., Ким Д.П. Техническая имитация интеллекта. – М.: Высш.шк., 1986
Нильсон Н. Искусственный интеллект. Методы поиска решений. Пер. с анг. – М.: Мир, 1973.
Шеннон Р. Имитационное моделирование - искусство и наука. М., Мир, 1978.
Искусственный интеллект: В 3-х кн. Кн.3. Программные и аппаратные средства: Справочник./ Под ред. В.Н. Захарова – М.; Радио и связь, 1990
Долженков А.Н., Поляков А.О. Создание промышленных информационных систем на основе М-технології. Доклады IV СПб международной конференции “Региональная информатика 95”, СПб, Изд. СПОИСУ, 1995.
Гросс М., Лантен А. Теория формальных грамматик. М., 1971.
Клини С.К. Введение в метаматематику. М., 1957.
Джонсон Р., Каст Ф., Розенцвейг Д. Системы и руководство. М., Сов.радио,1971.
Месарович М., Такахара Я. Общая теория систем: Математические основы. М.: Мир, 1978.
Берталанфи Л. фон. Общая теория систем: Критический обзор//Исследования по общей теории систем. М.: Прогресс, 1969 с. 23-82.
Гиг Дж. Ван. Прикладная общая теория систем. Кн.1, 2. М., Мир, 1981.
Боулдинг К. Общая теория систем - скелет науки // Исследования по общей теории систем. М.:Прогресс, 1969.- с. 106-124.
Дейкстра Э. Дисциплина программирования. М., Мир, 1978.
Трахтенброт Б.А. О частотном вычислении функций. “Алгебра и логика”, 1963, вып.2, №1.
Поляков А.О., Серов Н.В. Цветовая компонентная модель интеллекта в задачах контекстно-зависимого управления. В кн. Теоретические основы и прикладные задачи интеллектуальных информационных технологий. Изд. СПИИРАН, СПб, 1998.
Ерофеев А.А., Поляков А.О. Интеллектуальные нечеткие технології управления для контекстно-зависимых информационных потоков. В сб.: Научно-технические ведомости СПбГТУ. Изд. СПбГТУ, № 3, 1999.
Захаров В.Н. “Интеллектуальные системы управления: основные определения и понятия”, журнал “Известия АН. Теория и системы управления, 1997, №3.
Кондаков Н.Н. Логический словарь-справочник. М. Наука, 1975.
Долженков А.Н. и др. Постобъектно-ориентированные среды. Изд. СПОИСУ СПб, 1998.
Бриллюэн Л. Наука и теория информации. М.: Физматгиз, 1960.
Поппер К. Открытое общество и его враги. Изд. международного фонда “Культурная инициатива”, М., 1992.
Вальцев В.Б. и др. Некоторые структурные принципы организации высших функций мозга. В сб.: Нейрокомпьютер как основа мыслящих ЭВМ., Изд. М.:Наука, 1993
Ерофеев А.А., Поляков А.О. Интеллектуальные системы управления. Изд. СПбГТУ, СПб, 1999.
Sutherland J.W. System Theoretic Limits on the Cybernetic Paradigm, Behavioral Science, 20, 3, , May 1975, pp. 191-200.
Кузнецов Н.А., Полонников Р.И., Юсупов Р.М. Состояние, перспективы и проблемы развития информатики. В кн. Теоретические основы и прикладные задачи интеллектуальных информационных технологий. Изд. СПИИРАН, СПб, 1998.