8.3.7. Куди поділася семантика?

При реалізації ІС на основі Cache’-технології із самого початку з’явилася проблема – в структурах БД залишаються тільки літери (літерали) і зв’язки (тобто “чистий синтаксис”), словник системи також представляється як набір ієрогліфів і зв’язків їх із логічною моделлю в БД. Правда, до будь-якого поняття можна застосувати як операцію узагальнення, так і операцію декомпозиції – починаючи від найлогічнішої моделі ПЗ і до літерала.

Можна застосувати ці операції в будь-якій комбінації і по всій ієрархії відразу, тобто реалізувати динамічні зв’язки багато-до-багатьох, але після завершення процедури все одно вийде те ж саме. Складається враження, що семантика – дозвільна вигадка теоретиків, а в природі її і немає зовсім.

Насправді семантика нікуди не пропала, просто адекватно реалізований апарат “здвоєної W-граматики акуратно і послідовно “розрізає” її на дві частини – “константну”, яку вона вкладає в БД у вигляді літералів і зв’язків і іменує після цього ієрогліфом словника, і “плинну”, змінну, яка “залишається в розпорядженні” ПЗ і користувача. Велика частка народів Землі успішно чинить так само – користується ієрогліфами, до яких ми повинні відносити і всю термінологію професійних сленгів. Звідси випливають два висновки.

Теоретичний – семантика суть динамічний об’єкт зі всіма витікаючими наслідками.

Практичний – чи варто використовувати в реалізації програмних продуктів “функції семантичних оцінок” тощо, бо це не більше ніж часткова статистика {111. Саме часткова, зроблена конкретно і на конкретному матеріалі і що має дуже непряме відношення до решти всіх випадків.}. Користь від неї сумнівна, зате неприємності – гарантовані.

Дуже цікавим представляється питання про кількість і склад правил W-граматики, складаючі конструкцію qWord і, особливо, гіперправил. За умовчанням у qWord як “верхні гіперправила” включені всього два – в термінології документації D і F гіперфункції. Інтуїтивно представляється досить зрозумілим – цього досить для конструювання відображення будь-якої логічної моделі в структури даних деякої Cache’-машини, хоч і не завжди економно.

Як показала практика створення перших же нетривіальних застосувань на qWord, “додаткові” до D і F функції несуть на собі явний відбиток проблемної галузі, очевидно будучи пов’язаними з її специфікою.

Цей цікавий факт ми використаємо в наступній частині, а тут обмежимося тільки згадкою аналогії, також достатньо очевидною. Нагадаємо, що для конструювання універсальної машини фон Ноймана достатньо всього однієї логічної функції. На той час, коли дозріло, стало актуальним питання про вибір деякої “оптимальної для обчислень” системи команд прийшло розуміння ситуації – власне арифметичні обчислення, тобто рішення систем рівнянь алгебри суть дуже мала частка задач універсального комп’ютера. Насправді необхідна машина для обробки даних у набагато більш загальному сенсі.

Чи не наводить це на думку – і тут ми маємо справу із такою ж ситуацією, ситуацією доповнюваності, що несе в собі, як поступово з’ясовується, все більше і більше “системоутворюючих” рис?