Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лачинов В.М., Поляков А.О. Інформодинаміка [укр.язык].doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
02.05.2014
Размер:
5.23 Mб
Скачать

12.4. Про деструкцію систем

Деструкція – руйнування нормальної структури.

Радянський енциклопедичний словник

З тих пір, як з’явилося виробництво, з’явилася і необхідність ним управляти – тобто структура “командуюча матеріальними потоками” повинна мати не менше двох рівнів метаструктури (інакше й управління немає). Наприклад, у найпримітивнішому землеробстві – звід правил і прикмет і відповідні їм носії – “той, хто знає (пам’ятає)”, “той, хто уміє” і “мінімальна команда виконавців”.

З іншого боку, держава є повна і стабільна система управління законом. Закон є система, побудована на базі константних понять і правил, тобто хоч і записаних на природній мові, але це контекстно-вільна мова за визначенням, інакше який же це закон?

Тобто закон (повний) – це структурно повна система. Якщо це працюючий закон, то і держава працююча система. У такій системі для кожного метарівня повинен бути свій носій, структурно відповідний йому. Якщо все добре, то повна система діятиме як інформаційна (тобто рівня тварини). Інша справа, якщо з тієї чи іншої причини знищується який-небудь шар цього носія: який сенс у тому, що закон лежить на полиці – виконувати його нічим.

Причому структурний шар – не те що можна виділити за яким-небудь параметром (кількості грошей, посаді, освіті – це всього лише розмітка, розстановка за ієрархією), але те, що виникає з ієрархії за певних умов в процесі роботи системи, але може і зруйнуватися чи не виникнути за інших умов.

При руйнуванні одного з таких шарів (“достатньо надовго”) відбувається структурний розпад системи. З прагнення до самозбереження (виробництвом необхідно управляти) “все, що залишилося” структурується в найбільш стійкі пірамідальні структури.

Так було:

  • у Німеччині, коли “раптом обвалився” середній клас;

  • у Росії після 1917, коли був знищений “верхній”, а потім і “середній” клас;

  • на острові Сицилія, де спочатку не було ніякої структури, і тоді мафія зі своїх виросла;

  • за часів Тюркського і Монгольського каганатів, коли нечисленні, але жорстко структуровані племена нав’язали управління безструктурним, хоч і численним кочівникам тощо.

Те ж відбувається і в сучасній Україні – закони структурної (ринкової) економіки ніби є, але управління залишається пірамідальним і навіть ті структури, які були по ходу справи вимушені прийняти ринковий вигляд, поступово, але швидко “всмоктуються” в загальну пірамідальну структуру і самі відповідно змінюються.

Можна з упевненістю сказати (і це вже давно говорять, правда виходячи зовсім не із законів інформаційної науки, а із здорового глузду, що прив’язується до економічних і соціальних досліджень), що так буде і далі, до тих пір, поки не буде створено умов для виникнення середнього класу як структури.

Є і зовні протилежні, але насправді не суперечливі, а скоріше підтверджуючі сказане приклади, розгляд яких виходить за рамки наших досліджень.

Наскільки могутнім є тиск структури (піраміди) видно хоч би з факту створення закритих виробництв (“шарошок”), цілих держав у державі. Будучи пов’язаними не тільки матеріальними потоками, але і потоками загальнодержавного управління, вони реструктурувалися б в ту ж примітивну модель і навряд чи змогли б забезпечити створення танків і літаків, не говорячи вже про бомбу {193. Суть не тільки і навіть не стільки в тому, щоб зібрати колектив і примусити його працювати поза трудовим законодавством, скільки в тому, щоб захистити складну структуру управління складними проектами від тиску примітивної структури державного управління. Захистити, звичайно, не тільки дротом. Накладні з червоною смугою – поза всякою чергою, як тоді говорили: “попереду паровоза”, і інші аналогічні прояви – ось реальні факти такої огорожі, не тільки від примітивного управління, але і від неприємностей, ним породжуваних – дефіцитів і інших його “особливостей”. В цілому, один із чудових прототипів ідеї віртуальної реальності, без всяких комп’ютерів, але із збереженням зовсім не віртуальних особливостей життя ув’язнених.}. Пригадаємо китайський чавун із “домни за курником”.

Подальша історія пірамідальних структур відома, оскільки їх робота підкоряється моделі алгебри “паразит-годувальник”. Така структура стабільних станів не має, але може існувати лише в режимі експансії, а після вичерпання ресурсу переходить у режим розпаду.

Якщо ж досягається співвідношення П/К=1/1, так звана головна точка біфуркації, то розвал відбувається лавинно до рівня, що описується відомими рівняннями В. Вольтерра, тобто до стадного.

Що відбувається при спробі “поліпшення” системи шляхом надбудови гіперрівня вже достатньо зрозуміло. Отже будь-яка складна система, наприклад, “хороша” держава – це “істота зі своїми проблемами” і поводитися з нею потрібно відповідно – обережно і ласкаво, не то вона “в чудисько перекинеться і зжере все і вся”. Втім, це ще з античних часів відомо. А ми цей розділ вважатимемо не тільки вступом до “правил ТСУ-похідних”, але й до р. 16, що ілюструє одну з особливостей архітектури відкритих систем.