Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лачинов В.М., Поляков А.О. Інформодинаміка [укр.язык].doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
02.05.2014
Размер:
5.23 Mб
Скачать

Розділ 3. Мови і мовні моделі для управління

3.1. Мови природні і штучні

Штучність мови визначається не евристикою її створення, а фактом її придатності в ситуації, на яку вона спочатку не була орієнтована.

Цей розділ ми почнемо з розгляду гіпотези про управління на “звичайній природній мові” (див. р. 1). Вказана гіпотеза явно підрозуміває під цим мову людини. З іншого боку, управління, як взаємодія суб’єкта і об’єкта, взагалі може здійснюватися тільки з використанням деякого механізму забезпечення такої взаємодії – мови. На верхньому рівні ієрархічного дерева систем управління зазвичай розглядаються дві основні групи мов – штучні і природні.

При цьому під штучними розуміються мови, придумані для тих чи інших цілей, зручні для написання алгоритмів і створення моделей того чи іншого класу. Під природними мовами розуміється мова людини і мови, отримані обмеженням цієї мови за тезаурусом, синтаксисом і семантикою. Але до якої з цих груп ми повинні віднести есперанто?

Штучність мови, кінець кінцем, визначається не евристикою її створення і не формуванням початкового набору теорем, а фактом обмеженості її можливостей для опису того чи іншого об’єкта чи ситуації. У цьому сенсі ми стверджуємо, що для звичайної системи із зворотним зв’язком природною буде мова передавальних функцій, для тієї ж системи з корекцією – алгоритмічна мова. Вказаний же вище антропоцентричний принцип розділення мов на штучні і природні веде до істотної плутанини, коли нам доводиться робити висновок про відповідність рівня мови і системи, до якої цю мову ми хочемо віднести для її опису і подання.

Природно вважати природною мовою для системи із зворотними зв’язками мову передавальних функцій, бо ця система повністю спостережувана саме на цій мові і тим, і лише тим, хто володіє цією мовою. “Природно вважати природною мовою” мову запахів чи свисту для деяких систем, спостережуваних на цих мовах. У системному сенсі зовсім не природно виділяти мову людини як “природну” в протилежність всім іншим мовам. Природна мова людини буде штучною при спробі використати її в звичайній системі із зворотним зв’язком.

У системному сенсі гіпотеза повинна була формулюватися стосовно можливості управління системно-складними об’єктами на контекстно-залежних (КЗ) мовах, природних для цих об’єктів. Інакше кажучи, повинні бути введені поняття мови опису і мови управління, зв’язані з їх комутативною функцією і забезпеченням спостережуваності {52. В теорії автоматичного управління спостережуваність САУ – дуальне поняття керованості. САУ спостережувана (повністю спостережувана), якщо всі її змінні стани можна безпосередньо чи побічно визначити за вихідним (вимірюваному) вектором системи.

З системної точки зору спостережуваність визначається, перш за все, мовою подання системи, її комунікативною потужністю. Спостережуваність максимальна, коли такою мовою є власна мова системи, за умови адекватного сприйняття цієї мови спостерігаючою системою. У інших випадках система спостережувана з обмеженнями.

Наприклад, ми описуємо відносини зграї вовків і зграї оленів мовою диференційних рівнянь або своєю власною, але ж управління реально здійснюється на мові їх взаємодії між собою та з Природою. Наше втручання у відносини в зграї заломлюється трактуванням наших дій через недоступну нам систему понять, на якій тільки і можна було б адекватно виразити наші побажання про ці відносини.

Зауважимо, що навіть у напівфантастичному випадку спроби створення перекладача з цієї мови, в ній в принципі можуть не реалізовуватися поняття, що відповідають нашим цілям чи навпаки, будуть наявні цілі, недоступні нашій системі понять. Саме тому управління на природній мові деякою системою є управлінням, що узгоджене з цією системою, забезпечує її можливу стійкість. Управління ж на будь-якій привнесеній мові за своєю суттю спрямоване на придушення чи навіть руйнування системи через її обмежену спостережуваність.} об’єкта. Дещо докладніше про це ми говоритимемо в р. 4.

Підкреслимо ще раз: поняття контекстної залежності як властивості мови ніяк не повинно при цьому бути пов’язане саме з мовою людини. Оскільки ми сприймаємо інформаційне управління в часі (з урахуванням запізнювань і затримок), контекстна залежність універсально визначається для будь-якої суб’єктно-об’єктної пари тільки можливістю зміни сприйняття сенсу подальшого повідомлення, за наслідками осмислення семантики попереднього.

Аналогічно ми повинні прийняти і поняття контекстної незалежності (КН) як постійність сенсу кожного повідомлення, поза його місцем в інформаційному потоці (спотворення сенсу повідомлення від внутрішніх перестановок ніякого відношення до контекстності в сенсі, що цікавить нас, не має).

Тепер ми дістали можливість системної оцінки мов, що виражається простим правилом: кожному рівню складності систем – свій рівень складності мови для забезпечення максимізації спостережуваності і комунікативної функції цих систем у процесі їх природно-обумовленої взаємодії (яка зовсім не передбачає нашої зручності і взагалі можливості їх адекватного сприйняття нами).

Розробка теорії ІСУ вимагала іншого підходу не тільки до поняття штучних і природних мов. Від формулювання, фактично прийнятого для кібернетичних систем і кібернетичних моделей: “управління на штучній мові алгоритмів і передавальних функцій з її можливим збагаченням до логіко-математичного рівня”, ми переходимо до нового, системного формулювання: “управління на мові, природній для даної конкретної системи з урахуванням граничних можливостей власної мови управителя за віддзеркаленням (сприйняттям) мови керованої системи”.

На щастя, для складних систем контекстно-залежного рівня, зовні найбільш пов’язаних із забезпеченням існування людини (для соціальних інститутів), природною мовою є мова людини, бо вони існують тільки поки існує людина і доступні людині (спостережувані нею) тільки на цій мові {53. При антропоцентричному погляді на світ сюди можуть бути віднесені і всі системи, що існують в природі, проте ми повинні розуміти, що природна мова світу рослин або тварин має теж контекстно-залежну структуру і забезпечує, відповідно, ніяк не меншу, а, швидше за все, великий ступінь адекватності опису цих систем для них самих, ніж природна мова людини.}. Ці системи можуть бути спрощено описані на мові, скажімо, передавальних функцій, але досвід управління показує примітивізм і сумнівність результатів, що отримуються при такому спрощенні, скільки б тисяч диференціальних рівнянь ми не використали в такому описі.