Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лачинов В.М., Поляков А.О. Інформодинаміка [укр.язык].doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
02.05.2014
Размер:
5.23 Mб
Скачать

16.4. Ментагенез

Суспільство поводиться подібно до ящірки або крокодила.

Карл Густав Юнг

Homo soveticus – вульгарний результат процесу примусової ментагенезації суспільства, був, є і, з усього видно, існуватиме довго.

Відмітимо тепер, що виробництво віртуальної реальності, званої “суспільна свідомість”, зовсім не прерогатива піраміди, це відбувалося і відбувається у всіх соціальних системах, але у міру наближення до нашого часу швидкість процесу збільшується, а тиск його на решту всіх процесів і елементів соціуму зростає.

Г. Маркузе в “Одновимірній людині” докладно розглядає цю технологію виробництва віртуальності, але основну увагу направляє на те, як цей процес впливає на особу, перетворює її на одновимірну суть, подібність лінійки з нерівно нанесеними поділками.

К. Поппер прямо вказує цей процес у числі головних ворогів відкритого суспільства [32]. Якщо він щось і не договорив, так це те, що процес самовідтворювання суспільної свідомості не інструмент якихось “матеріальних ворогів”, а безпосередньо сам головний і єдиний ворог. Все інше тільки допомагає його розкручуванню, підвищує ефективність процесу.

Якщо вже говорити про історію, то цілком чітке розуміння наявності такого процесу виробництва химер і дії цього процесу на суспільство ми зустрічаємо вже в “Діалогах” Платона. Треба тільки зробити поправку на мову і обсяг накопиченого до нашого часу історичного досвіду.

А що таке холодна війна? При всіх жахливих витратах і втратах, і сумнівному виграші “переможців”, вести бойові дії ніхто не збирався (сподіваємося), розуміючи, що результати ділити буде просто нікому. Це якщо й не доказ, то натяк на її віртуальну суть.

Рівно так само і всі конфлікти наших днів, витрати на які вже багато разів перевершують будь-який можливий виграш. То ж і потоки міжнародної гуманітарної допомоги, ліквідація наслідків якої обходиться ще дорожче {283. Ми не коментуємо це твердження, але хіба це не очевидно? Не плутатимемо намети і ковдри із справжньою метою гуманітарної допомоги, замінюючи вудку рибами і що залишає населення “в його власному історичному часі”. А скільки платить тільки відсотків за позиками країна, в якій Ви проживаєте?}.

Всі без вилучення локальні і не дуже конфлікти мають в основі одну причину і один і той же механізм. Процеси природного розвитку регіону, соціуму або етносу були покалічені і замкнуті непрохідною стіною, де на десяток років, де на всю сотню.

Після того, як загородка з тієї або іншої причини звалилася, процеси прагнуть повернутися до своєї природної течії, але повертатися їм нікуди, весь навколишній світ змінився, всі умови, те, що називається навколишнім історичним часом. А ті що дивом звільнилися ще “там”, в своєму історичному часі, вони ще “дикуни” для нових умов. Звідси і безглузда жорстокість того, що відбувається {284. До речі, щодо проблеми SETI. Чи не той самий випадок, приклад для прагнучих інопланетних технологій?}. Такий неминучий результат будь-якого природного процесу, що не має можливості і простору для природного завершення.

Нарешті, позамежний ідіотизм “президентських процесів”, “нових релігій” і тому подібного. Потрібне дуже велике бажання, щоб не визнати наявність в еволюції виду homo sapiens ще одного “узагальнюючого одновимірні сутності” процесу, настільки могутнього, що він вже буквально зминає всі решта. Ми не торкатимемося тут штучних процесів такого роду, типу радянізації країн і континентів, а розглянемо процес як такий, в його природному прояві.

Залишилося тільки придумати назву – ментагенез {285. У 1998 р. термін зацікавив тільки деяких “ортодоксальних” учених, “серйозні” ж його просто не зрозуміли. Або почекаємо поки американський філософ Фукуяма прийде до цього висновку? Сьогодні він, схоже, ближче за всіх до розуміння суті процесу, названого нами “ментагенезом”.}, спроба народження суспільної свідомості як окремої самостійної суті {286. Тобто його можна у будь-який момент десь “узяти і подивитися”, воно існує як артефакт, а не властивість віртуальних потоків образів підсвідомості.}. І процес цей сам по собі суть реальний феномен, не інспірований, не придуманий, але такий, що походить із процесу розвитку людини.

Порівняльний аналіз динаміки еволюційних процесів зайвий раз це підтверджує. У ланцюзі еволюційних процесів кожен подальший повинен мати згідно ТСУ період розвитку на порядок менший, ніж попередній, що ми і спостерігаємо.

Процес філогенезу, тобто освоєння свідомістю тілесної оболонки примату почався (за даними археогенетиків) 200-150 тис. років назад і перейшов в завершаючу фазу формування сучасних рас близько 16-10 тис. років назад.

Етногенез почався, мабуть, близько 16 тис. років назад, 8-4 тис. років назад перейшов у фазу глобального процесу. Близько 1-2 тис. років назад почалися остаточне формування сучасних етносів і суперетносів.

Формування прототипів соціуму починається в античності за 4 тис. років до нової ери і до її початку набуває глобально-регіонального характеру в східному Середземномор’ї. За останні 400-200 років формуються основні типи соціумів, які ми і спостерігаємо.

Відповідно, перші паростки ментагенезу ми повинні шукати близько 400-200 років тому, на самому початку першої наукової і технічної революції. Близько 100 років тому відбуваються могутні масовані спалахи ментагенезу – набирають силу могутні релігійні рухи (в основному варіанти протестантизму), соціальні утопії реалізуються в революціях. Нарешті винайдений і логічно обґрунтований алгоритм тоталітарної піраміди і втілений в експлуатацію в Росії. Рубіж 50 років відзначає гігантський сплеск – холодна війна.

І, нарешті, наступає останній етап – 25-20 років тому. Освіта, у тому числі і вища практично загальнодоступна, конвеєрна, доступна навіть у країнах “другого і третього” світу; ЗМІ глобальні і щорічно кількість каналів подвоюється, Інтернету виповнилося вже тридцять років. Потоки обміну людей зросли за 30 років у 100 разів.

Процес ментагенезу може просто ні на що не звертати уваги, він вже самодостатній і має право на існування – оскільки він наслідок розвитку, природний ступінь еволюції.

Але коли так, якщо походження ментагенезу законно з погляду еволюції, законів розвитку, то може і хай? Тим паче, що управляти їм традиційними методами неможливо, оскільки він того ж порядку, що і будь-яка система законів, що діють, будь-яке учення. Приймемо його, позначимо як механізм виникнення загального взаєморозуміння і братерства народів. Так може і приводу для неспокою немає? Звичайно, якщо закрити очі на те, що відбувається і чекати загальнолюдських неприємностей в їх механістично-екологічному розумінні.

Завершитися сам по собі цей етап не може, йому просто “нікуди діватися” – будь-який соціум є інформаційна система, тобто система класу , вона просто не може бути класом вище. Свідомість же вимагає для розміщення середовища класу , мозку, а будучи поміщеною в перетворюється на віртуальну суть, в химеру. Ознак появи мови для об’єднання мізків, індивідуальних свідомостей теж поки що не спостерігається.

Для ментагенезу не залишається іншого виходу, як знищувати особу, розмазувати її в маси. Знову звернемося до історії цивілізації.

Усі великі віровчення мали головною функцією, якщо не взагалі першою, збереження особи, порятунок того, що виділяє людину з маси, отари й іменується душею. Зокрема:

      • Мойсей учив, як зберігати її в умовах формування етносу. Це вчення з’явилося саме тоді, коли склалися умови і необхідність виникнення моноетнічного суспільства як самостійної суті. Нагадаємо, що жителі могутніх Єгипетських Царств не розуміли і не сприймали себе як етнос, етнічну єдність;

      • Ісус учив поведінці в поліетнічному і полікультурному соціумі, як будувати своє я і цей соціум, щоб одне будівництво не заважало, а допомагало іншому;

      • Магомет залишив інструкції, як зберегти себе, свою суть у мішанині етносів, устроїв побуту, конфесій і технологій і не шкодити при цьому іншим.

Інша справа як ми зі всією цією спадщиною обійшлися, які гори словесного сміття, тлумачень і марновірств спорудили, скільки фундаменталізмів і збочень побудовано вже і ще буде... {287. Кажучи про послання, тобто кажучи про глобальні механізми організації і самоорганізації, не можна не пригадати про конфлікт навколо еволюційної теорії. Сам цей конфлікт – ще одна віртуальна реальність, плід свідомості, ураженого вірусом фундаменталізму. Еволюція – найбільш ефективний і економічний спосіб конструювання відкритих систем, з деякого порогу, а саме переходу від рівня тваринного до рівня людини – і взагалі спосіб єдино можливий.

Дивним виглядає положення, що Творець цього “не знав” і “не використав”. Або просто не знайшлося іншої відмінності постдекартової Природи від Творця? Звичайно, можна теоретично припустити, що виникнення генокоду, тобто механізму еволюції і виникнення феномена “нової кори” (механізму свідомості, “інтелектуальної машини”) – акти чисто випадкові.

Але тоді з позиції тієї ж самої теорії вірогідність кожного з цих актів повинна бути у багато разів менша вірогідності мимовільного скипання чайника поставленого на лід, і не просто “багато менша”, це “багато” повинно прямувати до зчисленної нескінченності. Тим же, хто скаже, що теоретично це все одно могло трапитися, відповімо так.

Ми виходимо з тієї посилки, що Всесвіт не гральний клуб і оцінки за вірогідністю для подібних “надмаловірогідних” подій, швидше за все, взагалі не мають сенсу, вірніше міняється сам сенс поняття вірогідності. Тут починають працювати твердження, до яких у звичайних дослідженнях ми стараємося на придивлятися: “необхідність прокладає дорогу серед випадкового” і “випадковість – непізнана закономірність”. Тут є видимим, можливо, деяка “аналогія” з поняттям обсягу Всесвіту у фізиці – обсяг Всесвіту “в цілому” поняття вже не геометричне, а таке, що позначає “сукупність всього”.}

* * *

Якщо ми цей процес ментагенезу виявили і ідентифікували, то зобов’язані сказати або хоч би запропонувати що з ним робити, наприклад, виходячи з нашої теорії.

Виходячи з ТСУ – оберігати відкрите суспільство (і у його чисто системному сенсі, і в сенсі термінології К. Поппера) – кращого в Природі не буває, і дотримувати правила особистої гігієни свідомості. Інших рекомендацій, конкретніших, у Природі немає...

Можна, звичайно, почекати наступного пророка, але, схоже, нам Апокаліпсис зрозумілішим буде, тим паче, що чекаємо ми не того, хто есмь перший і останній, але просто масштабної катастрофи, яку цілком можемо влаштувати в інформаційно-енергетичному Світі самі і навіть не дуже зрозуміти, як це у нас мимохідь так вийшло.

Тому наприкінці можна досить реалістично пофантазувати. “Цей світ”, сукупність сьогоднішніх взаємин HS із Природою, з Планетою, швидше за все, не є остаточною даністю і в існуючому вигляді не розрахований на тривале (у історичних масштабах) існування. Деяке перетворення необхідне (неминуче) для того, щоб почався новий процес, новий етап еволюції {288. То як же правильно перекладати відомий текст про створення людини: “в гріху” чи “з огріхом”? Пригадайте, що в тому, що вважається першоджерелом голосних не було.}.

На етапі що відходить, людина освоювала свою тілесну оболонку, пристосовувалася до Світу, пристосовуючи Світ до себе. На наступному етапі, можливо, ми навпаки пристосовуватимемо свою оболонку до Розуму, а себе в цілому до Планети, добре б – до Природи, щоб поводитися не як лисиця в курнику...

Цікаво, яке і від кого послання для розуміння цього буде потрібне?

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.