8.2. Перший підхід. Ідеологія операційної системи

В даний час ідеології першого підходу найбільшою мірою відповідають роботи американської корпорації InterSystems.

У 1998 р. InterSystems випустила на ринок новий продукт Cache’-технологію – інтегроване середовище, постреляційна база для ефективної розробки додатків. Відповідно до документації щодо архітектури Cache’ і за деяким практичним досвідом можна сказати наступне.

Cache’-технологія від InterSystems є повністю інтегрованою високопродуктивною системою управління базами даних і середовищем швидкої розробки сучасних застосувань, орієнтованих на обробку транзакцій. Cache’ – це СУБД, заснована на Транзакційній Багатовимірній Моделі Даних (ТБМД). Вона забезпечує одночасну роботу практично будь-якого (йдеться вже про десятки тисяч) числа клієнтів без втрати продуктивності, при затратах незрівнянно менших, ніж у будь-якому іншому рішенні.

Звернемося до архітектури Cache’ (рис. 8.1). Підтримка ODBC забезпечує сумісність із SQL-стандартом. Visual Cache надає доступ до об’єктів Cache’ із Visual Basic і іншими засобами розробки. Weblink підтримує доступ із Web-додатків до бази даних Cache’. Cache’ ObjectScript – це об’єктно-орієнтована мова програмування. Крім того, об’єкти Cache’ можуть створюватися і змінюватися з використанням Java і C++.

ODBC	Visual Cache’	WebLink
Cache’ ObjectScript/Java/C++
Прямий доступ	SQL	Об’єктний доступ
Транзакційне ядро СУБД
Протокол Розподіленого Кеша

Рис. 8.1. Архітектура Cache’.

Три способи доступу до бази даних – прямий, реляційний і об’єктний, забезпечують продуктивність, міжсистемну взаємодію і швидку розробку додатків. Транзакційне ядро забезпечує високу продуктивність і масштабованість прикладних систем. Протокол Розподіленого Кеша розширює масштабованість застосувань “клієнт-сервер” і забезпечує “прозорий” доступ до бази даних у мережах будь-якого розміру.

На відміну від так званих “великих СУБД” реалізація має низку фундаментальних структурних особливостей:

• рівень фізичної організації даних повністю автономний від моделі даних, що не було практично ні в одній СУБД;

• логіка організації потоків даних і транзакцій в мережі також автономна на рівні транзакційного ядра системи;

• власне логічна модель даних появляється тільки на наступному рівні – організації способу доступу в глобальному середовищі. Крім того, логічно автономно виділені як “модель прозорості”, тобто спосіб прямого доступу на фізичний рівень, так і “модель спілкування” – ТБМД;

• засоби для конструювання логічних моделей даних і роботи з ними утворюють ще один рівень – інструментальний, такий, що має як свою мову Cache’ ObjectScript, так і найбільш могутні і поширені засоби високого рівня Java, C++, що забезпечують сумісність у всіх мислимих ситуаціях;

• завершує ієрархію рівень зовнішнього логічного подання, що має як стандартні для зовнішнього світу засоби типа ODBC, Visual Basic, SQL, так і власні засоби. Крім цього, що суттєво, наявна можливість оперативної розробки “відповідних для задачі (додатку) інтерфейсів”.

Таким чином, вибудовується чітка ієрархія “вкладених віртуальних машин” на відміну від попередніх проектів, де панувала тенденція “занурення” логічної моделі проблемної галузі безпосередньо у фізичну модель даних.

Інша особливість проекту – чітка орієнтованість підходу на безперервну розробку додатків упроцесі експлуатації – “забезпечення динаміки існування динамічних систем”.

Нарешті, третій важливий компонент – ТБМД, передбачаючий не набір наперед визначених реляцій, а багатовимірну структуру апріорі невизначеної розмірності. Тим самим забезпечується створення, по суті, універсальної структури моделі даних, інструменту для конструювання структур “по ходу справи”, в процесі створення і експлуатації додатку.

Можна запитати, а де ж тут “інтелектуальність”, що цікавить нас, чи підходи до неї?

Якщо підрозумівати під цим якийсь специфічний прийом чи формалізм, то такого тут спочатку начебто і немає. Але вже вказана ієрархія вкладених віртуальних машин, власна початкова деревоподібна структура, явна спрямованість на забезпечення роботи з динамічними зв’язками даних говорять самі за себе. У підході Cache’ те й чудово, що система і технологія, дозволяють реалізувати в принципі будь-які набори таких специфічних засобів і прийомів, виникла з міркування чисто практичного – створення універсального продукту “коробочки”.

Мабуть, єдине, що представляється тут проблемним – це наявність, навіть акцентування на ТБМД – моделі даних, реалізованій як набір програм. Якщо вона реалізована у вигляді набору деяких програм, то сама є формалізмом. Зрозуміло, раз вона є транзакційною, з багатшими можливостями, ніж будь-які набори реляційних таблиць, і все таки не більше ніж формальна модель, а, значить, необхідно такою, що має свої внутрішні обмеження.

Втім, з одного боку сумнів цей чисто (поки що не показала практика експлуатації) теоретичний, а з іншого, що важливіше, ці обмеження не повинні виявлятися при організації, на основі схеми суб’єктно-об’єктної взаємодії, інженерних інформаційних (інтелектуальних) систем на базі Cache’-технології, при деякій мінімальній акуратності процесу їх створення.