Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лачинов В.М., Поляков А.О. Інформодинаміка [укр.язык].doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
02.05.2014
Размер:
5.23 Mб
Скачать

16.3. Роль Віри

Credo ut intelligam. Credo ut itelligas.

{282. Вірую, щоб пізнати. Вірую, щоб розуміти (лат.).}

А зараз про те, що передбачив Творець для профілактики тоталітаризму, що повинні ми пам’ятати, уподібнюючись Творцеві в створенні чого-небудь, дійсно інтелектуального, тобто такого що має свободу волі.

На початку розділу ми згадали про розгляд ситуації, в якій спочатку заперечується або не передбачається для “дечого”, створеного нами за своїми образом і подобою, механізму сприйняття тієї самої Віри, моралі й всього іншого, що віртуально існує паралельно з нами.

Спочатку йдеться про Віру, вірування в самому його ірраціональному прояві, навіть без символу Віри, заповідей – тобто апарату, традицій і всього іншого.

Але чи не про це говорили з перших же днів виникнення радянської системи? Адже вже тоді, без всякої ТСУ, в основному на основі інтуїції і неупередженої спостережливості були зроблені приведені вище висновки. “Ми несемо нову Віру” – говорили перші покоління більшовиків, це вже після фразеологія помінялася, а стару, “помилки початкового етапу”, ретельно знищили.

Всі творці завжди чудово розуміли, що Віра, по суті, абсолютно не функціональна і вимагає постійного відновлення, виробництва потоку образів підсвідомості маси, тобто фактично виробництва суспільної свідомості.

Більше того, якщо для системи в цілому критичним є ресурс людський, то для нього самого критичним процесом є саме процес виробництва суспільної свідомості і підсвідомості індивідуумів. Головна небезпека, точка руйнування системи якраз у порушенні цього процесу.

Тут один із найголовніших моментів. Феномен суспільної свідомості є сукупність емоцій, підсвідомого, це колективна безструктурна віра, яку не можна відобразити у вигляді якого-небудь писання, інформаційного артефакту і, тому вона не може існувати сама по собі як традиційні релігії, але вимагає безперестанного організованого відтворення.

Це навіть не марновірство, яке якось може підтримувати саме себе, а строгий еквівалент підсвідомості, вже не інстинкт, але ще не свідомість, сутність навіть не ірраціональна, а віртуальна. Інакше, кажучи мовою філософів, віртуальність, небуття як таке, по побутовому – нечисть.

Звідси важливий висновок, причина, за якою ніяке суспільство від тоталітаризму автоматично не гарантоване: кожний акт виникнення піраміди це не повернення до старого, не поворот часу – це акт творення.

Достатньо початкових умов і поштовху, далі починає працювати алгоритм, абстрактний автомат, що проводить віртуальну реальність за рахунок енергії знищення елементів тієї апаратури (населення) в якій він реалізується. Процес йде до тих пір, поки не буде знищено достатню кількість елементів суспільства і середовища існування після чого відбувається саморуйнування системи.

Але! Після руйнування ніде не може залишитися ніяких умов, що забороняють відновлення цього процесу...

Єдиною гарантією може бути тільки процес особистої, індивідуальної гігієни свідомості, такий же процес як все життя ходити в лазню, умиватися тощо (у подробицях для свого часу описаний в Біблії), а цьому треба навчатися, повинна бути система етичної освіти.

Не даватимемо рецептів, просто нагадаємо, що всі цивілізації поки що мають тільки єдину таку систему – релігійне виховання. Все, що пропонувалося для заміни Віри оберталося черговим марновірством, ще одним віртуальним збоченням.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.