
- •В.М.Лачинов а.О.Поляков
- •Інформодинаміка
- •Шлях до Світу відкритих систем
- •Анотація
- •Авторська передмова до другого видання. Від «не термодинамічної» кібернетики до інформодинаміки
- •Vivorum censura difficilis Судження про живих утруднене (лат.)
- •Інтелектуальність складних систем
- •Розділ 1. Інтелектуальні системи і управління
- •1.1. Інтелектуальні системи і інтелектуальне управління
- •1.2. Від строгості математичної символіки до свободи семантики
- •Розділ 2. Основна термінологія
- •2.1. Інженерне поняття інтелекту
- •2.2. Системи і управління
- •2.3. Подання знань і робота з ним
- •2.4. Інформаційна база
- •Розділ 3. Мови і мовні моделі для управління
- •3.1. Мови природні і штучні
- •3.2. Мови управління
- •3.3. Мови контекстно – залежного управління
- •3.4. Формальна система і теорія, що формалізується
- •3.5. Моделювання і реалізація мовних об’єктів
- •3.6. Числення предикатів
- •3.7. Подання проблемної галузі на основі мови предикатів
- •За фон Берталанфі розділ 4. Складність відкритих систем
- •4.1. Необхідність загальної теорії
- •4.2. Дві загальні теорії систем
- •4.3. Ієрархія систем
- •4.4. Нова парадигма управління
- •4.5. Гомеокінетичне плато інтелектуальної системи
- •4.6. Узагальнена функціональна структура ісу
- •4.7. Мови систем і мови управління
- •4.8. Тріаграма систем
- •Інженерія інтелектуальних систем
- •Розділ 5. Реалізація контекстно-залежного управління
- •5.1. Неформальні вимоги
- •5.2. Інженерні проблеми проектування складних систем
- •5.3. Комп’ютер фон Нойманівської архітектури в системах високих рівнів складності
- •5.4. Частотна оцінка
- •5.5. Інформаційна стійкість
- •Розділ 6. Нова архітектура машин
- •6.1. Машини баз знань
- •6.2. Паралельні обчислення з управлінням від потоку даних
- •Розділ 7. Про технологію управління
- •7.1. Врахування динаміки інформаційних потоків
- •7.2. Вбудовування системи автоматизації в структуру об’єкта
- •7.3. Об’єкт в інформаційному середовищі
- •7.4. Проблема декомпозиції об’єкта як складної системи
- •Розділ 8. Інженерія систем “інтелектуальної спрямованості”
- •8.1. Три основні підходи
- •8.2. Перший підхід. Ідеологія операційної системи
- •8.3. Другий підхід. Ідеологія інструментальної системи
- •8.3.2. Ієрархії і процеси.
- •8.3.3. Концепція відкритої субд.
- •8.3.4. Реалізація розкриваності.
- •8.3.5. Уніфіковане подання об’єкта.
- •8.3.6. Інструментальна концепція – технологія qWord
- •8.3.7. Куди поділася семантика?
- •8.3.8. Проблеми баз, що саморозвиваються.
- •8.3.9. Чому “в Cache’-технології”?
- •8.4. Третій підхід. Спеціалізована виробнича операційна система
- •8.5. Самовдосконалення ісу
- •Розділ 9. Проміжні підсумки
- •9.1. Інформація і інформатика. Шлях до феноменології і інформодинаміки
- •9.2. Про реалізованість інформаційної машини відкритого Світу
- •Частина третя узгоджений світ інформодинаміки
- •Розділ 10. Аксіоми відкритого світу
- •10.1. Феномен інформації як предмет науки про відкриті системи
- •10.2. Аксіоми умовчання
- •10.3. Співвідношення невизначеності - 2
- •10.4. Гармонійні шкали
- •10.5. Обговорення гармонійних побудов
- •10.6. Самоорганізація і структурний резонанс
- •10.7. До організації експериментів із виявлення структурного резонансу
- •10.8. Про механізм структурної взаємодії
- •10.9. Від структурної взаємодії до структурного поля
- •10.10. Про аксіоми або ефективні способи обдурити самого себе
- •10.11. Ще раз про аксіоми умовчання
- •10.12. Деякі висновки
- •Розділ 11. Власна структура інформації
- •11.1. Проблеми розробки інструментарію
- •11.2. Топологія вкладених багатовимірних конусів
- •11.3. Закон рекурсії структур, метаструктур і процесів
- •11.4. До питання про елементарну комірку
- •11.5. Деякі кількісні оцінки елементної бази
- •Розділ 12. Теорія структурної узгодженості
- •12.1. Структурна взаємодія і узагальнений принцип комплементарності
- •12.2. Про правила самоорганізації відкритих систем
- •12.3. Деякі наслідки і перспективи
- •12.4. Про деструкцію систем
- •12.5. Правила тсу – похідні
- •12.6. Попереднє обговорення результатів
- •12.7. Про методологію пізнання з позицій тсу
- •12.8. Обговорення тсу
- •Розділ 13. Інформодинаміка
- •13.1. Дещо про аналогії
- •13.2. Від абстрактної машини до самоорганізації потоків
- •13.3. Деякі властивості інформаційної машини
- •13.4. Умови узгодження потоків. Резонатор динамічного структурного поля
- •13.5. Вільне інформаційне поле. Гіпотеза про дві половини Всесвіту
- •13.6. Інформодинаміка – поки без формалізму
- •13.7. Тсу як інструментарій інформодинаміки
- •13.8. Ще раз про аксіоматику
- •Частина четверта
- •Архітектура
- •Відкритих
- •Попередження: обережно, відкриті системи
- •Розділ 14. Вертикальна машина
- •14.1. Концепція вертикальної машини
- •14.2. Структура команд
- •14.3. Програмування і запуск
- •14.4. “Перед прочитанням знищити…”
- •14.5. Що з нею робити?
- •14.6. Імітація вертикальної машини в адресному середовищі
- •Розділ 15. Про фізику відкритого світу
- •15.1. Без “Великого вибуху”
- •15.2. Доповнюваність моделей. Дві половини цілого
- •15.3. Світ як єдина система
- •15.4. Модифікація перетворення Лоренца
- •15.5. Випадок “малих” об’єктів
- •15.6. Структурно-узгоджена космологія
- •15.7. Узгодження структур об’єкта і теорії
- •15.8. Замітки про реалії нової фізики
- •Експерименти в галузі інформодинаміки
- •Можливий варіант генератора поздовжніх електромагнітних хвиль
- •Реконструкція принципу дії нігнітрона
- •Проблема seti
- •Розділ 16. Відповідальність створюючого
- •16.1. Короткий самовчитель не створення тоталітарного суспільства
- •16.2. Неминучість краху і свобода повтору
- •16.3. Роль Віри
- •16.4. Ментагенез
- •16.5. Відповідальність людини
- •Додаток 1 Короткий огляд способів самодеструкції програмних систем або Загальна Демонологія
- •Додаток 2 Про “інфонауки”
- •Про Ейнштейна, релятивізм і інформацію
- •Додаток 3 Повернення до лекції XVII
- •Література
Розділ 8. Інженерія систем “інтелектуальної спрямованості”
8.1. Три основні підходи
Які ж механізми і практичні рішення найбільшою мірою відповідають інженерії суб’єктно-об’єктного підходу? Ті і лише ті, які достатньо коректно поводяться із структурою даних відповідної проблемної галузі, – слідують за зміною структури даних, але не нав’язують інформаційному процесу наперед спроектовану структуру. У цьому сенсі проблему створення складних інформаційних систем найдоцільніше розглядати виходячи з трьох можливих підходів.
По-перше, можна поставитизавдання створення універсальної, для деякої достатньо широкої галузі застосувань, операційної системи – інтегрованого середовища з власною базою постреляційної чи об’єктної структури. Таке середовище може бути засноване на чисто програмістських інтересах організації роботи з динамічними інформаційними структурами і вимагати мінімальних доповнень для врахування індивідуальних динамічних структурних особливостей того чи іншого додаток.
По-друге, можна почати роботу ізстворення програмного інструменту, що забезпечує вирішення проблеми сприйняття, упаковки і обробки найскладнішої організованої інформації, що надходить на вхід системи. До певної міри це шлях зведення деякої вже існуючої операційної системи до першого підходу. Ще краще, коли такий інструмент супроводить операційну систему, виконану як орієнтоване операційне середовище, тобто доповнює перший підхід.
У третіх, для особливо складних об’єктів цільового призначення корисно відразустворювати спеціалізовану операційну систему, наприклад, виробничу, орієнтовану на отримання і підтримку структур даних у наперед визначеному і досить широкому діапазоні її зміни. Якщо деякий об’єкт можна рахувати організаційно (у своїх внутрішніх організаційних зв’язках) постійним у деяких межах, то це хоч і дороге, але, можливо, краще з рішень.
До певної міри ці підходи об’єднані однією метою – створення деякого середовища, що вимагає мінімальних затрат на попередню структуризацію (апріорне проектування структур подання) інформації (що взагалі їх не вимагає у граничному випадку), але що має для цього власні внутрішні інструментальні можливості при максимальній автоматизації такого роду робіт.
Решта підходів, пов’язаних із проектуванням складної інформаційної системи на універсальній алгоритмічній мові того чи іншого рівня, ми розглядати не будемо, виходячи з явної громіздкості отримуваних рішень, їх “занадто явного” кібернетичного рівня і відомої проблеми неможливості скільки-небудь ефективної корекції структур інформаційних баз при проектувальному підході, неминучому для мов, безпосередньо орієнтованих на архітектуру фон Нойманівського комп’ютера.
Перераховані ж вище підходи в тій чи іншій мірі дозволяють створювати інформаційні системи, які цілком можна розглядати як “половинки” інтелектуальних баз, у деякій мірі придатні для створення інтелектуальної системи в її “інженерному” визначенні.
Для ілюстрації сказаного розглянемо деякі характерні особливості реалізації вказаних вище підходів на прикладі декількох типових систем, які в завданні на їх проектування не містили вимоги якої-небудь “інтелектуальності”. Ці системи були побудовані тільки виходячи із зручності розробки і супроводу застосувань, ефективності в експлуатації, тобто будувалися виходячи з “чистої” ідеології перших трьох підходів, але, за фактичним результатом, стали суттєвими кроками саме у бік створення інтелектуальних систем.
Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.
Оставленные комментарии видны всем.