Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лачинов В.М., Поляков А.О. Інформодинаміка [укр.язык].doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
02.05.2014
Размер:
5.23 Mб
Скачать

Розділ 8. Інженерія систем “інтелектуальної спрямованості”

8.1. Три основні підходи

Які ж механізми і практичні рішення найбільшою мірою відповідають інженерії суб’єктно-об’єктного підходу? Ті і лише ті, які достатньо коректно поводяться із структурою даних відповідної проблемної галузі, – слідують за зміною структури даних, але не нав’язують інформаційному процесу наперед спроектовану структуру. У цьому сенсі проблему створення складних інформаційних систем найдоцільніше розглядати виходячи з трьох можливих підходів.

По-перше, можна поставитизавдання створення універсальної, для деякої достатньо широкої галузі застосувань, операційної системи – інтегрованого середовища з власною базою постреляційної чи об’єктної структури. Таке середовище може бути засноване на чисто програмістських інтересах організації роботи з динамічними інформаційними структурами і вимагати мінімальних доповнень для врахування індивідуальних динамічних структурних особливостей того чи іншого додаток.

По-друге, можна почати роботу ізстворення програмного інструменту, що забезпечує вирішення проблеми сприйняття, упаковки і обробки найскладнішої організованої інформації, що надходить на вхід системи. До певної міри це шлях зведення деякої вже існуючої операційної системи до першого підходу. Ще краще, коли такий інструмент супроводить операційну систему, виконану як орієнтоване операційне середовище, тобто доповнює перший підхід.

У третіх, для особливо складних об’єктів цільового призначення корисно відразустворювати спеціалізовану операційну систему, наприклад, виробничу, орієнтовану на отримання і підтримку структур даних у наперед визначеному і досить широкому діапазоні її зміни. Якщо деякий об’єкт можна рахувати організаційно (у своїх внутрішніх організаційних зв’язках) постійним у деяких межах, то це хоч і дороге, але, можливо, краще з рішень.

До певної міри ці підходи об’єднані однією метою – створення деякого середовища, що вимагає мінімальних затрат на попередню структуризацію (апріорне проектування структур подання) інформації (що взагалі їх не вимагає у граничному випадку), але що має для цього власні внутрішні інструментальні можливості при максимальній автоматизації такого роду робіт.

Решта підходів, пов’язаних із проектуванням складної інформаційної системи на універсальній алгоритмічній мові того чи іншого рівня, ми розглядати не будемо, виходячи з явної громіздкості отримуваних рішень, їх “занадто явного” кібернетичного рівня і відомої проблеми неможливості скільки-небудь ефективної корекції структур інформаційних баз при проектувальному підході, неминучому для мов, безпосередньо орієнтованих на архітектуру фон Нойманівського комп’ютера.

Перераховані ж вище підходи в тій чи іншій мірі дозволяють створювати інформаційні системи, які цілком можна розглядати як “половинки” інтелектуальних баз, у деякій мірі придатні для створення інтелектуальної системи в її “інженерному” визначенні.

Для ілюстрації сказаного розглянемо деякі характерні особливості реалізації вказаних вище підходів на прикладі декількох типових систем, які в завданні на їх проектування не містили вимоги якої-небудь “інтелектуальності”. Ці системи були побудовані тільки виходячи із зручності розробки і супроводу застосувань, ефективності в експлуатації, тобто будувалися виходячи з “чистої” ідеології перших трьох підходів, але, за фактичним результатом, стали суттєвими кроками саме у бік створення інтелектуальних систем.