Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лачинов В.М., Поляков А.О. Інформодинаміка [укр.язык].doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
02.05.2014
Размер:
5.23 Mб
Скачать

Можливий варіант генератора поздовжніх електромагнітних хвиль

Уявимо собі пристрій, зовні дещо схожий з газовим лазером.

Труба заповнюється середовищем, здатним організовуватися в “гіпермолекули” із специфічною конфігурацією зв’язків і здатних накопичувати багато енергії. Можливо це перенасичений розчин металополімера або щось подібне до рідких кристалів. Відповідне середовище можна підібрати використовуючи сучасні методики.

Під впливом електромагнітного чи електрохімічного накачування молекули організовуються в “гіпермолекули”, орієнтовані по довжині труби. Далі за допомогою імпульсу магнітного поля лінійні структури різко стискаються в пучок, відбувається реконфігурація зв’язків в об’ємну структуру, при цьому деяка частина “кілець Максвелла” реконфігурується в пакет поздовжньої хвилі, з викидом енергії по осі. Середовище втрачає запасену енергію і повертається в початковий стан.

Зрозуміло, що такий пристрій буде набагато ефективніший за лазер, оскільки квантовий пакет втрачає ефективність у задимленій або запиленій атмосфері, до того ж слід чекати набагато вищої питомої енергії імпульсу, ККД також, можливо, значно перевершуватиме лазер.

Реконструкція принципу дії нігнітрона

З існування структурної взаємодії і її властивостей безпосередньо виходить, що спостережуваних гравітаційних хвиль існувати не може, єдина гравітаційна хвиля – це весь Всесвіт-у-цілому. Таким же наслідком є й існування поздовжніх електромагнітних хвиль, але генератор цих хвиль повинен бути влаштований на основі багатопорядкових (вкладених) резонансів, бо іншими способами потрібні концентрації енергії, видно, недосяжні.

Цілком можливо, що П.Л. Капицею {271. Капиця Петро Леонідович, видатний російський фізик, лауреат Нобелівської премії (1978 р.). Офіційна біографія широко відома. Ми розглядаємо мало відомий період його діяльності, за переказами пов’язаний зі створенням нігнітрона. Численні свідки підтверджують, що під час заслання П.Л. Капиці на свою власну дачу, на дачі працювало електричне освітлення і навіть верстати у вельми солідній майстерні, хоча була знята не тільки зовнішня проводка, навіть стовпи були спиляні. Роботи дизель-генератора або якоїсь силової установки також не було чутно. Ця легенда вкупі з властивостями гіперрезонансних систем якими не міг не цікавитися П.Л. Капіца і примушує нас задуматися про можливість існування не менш легендарного нігнітрона, цілком реального в ті роки для побудови вченим і інженером рівня П.Л. Капиці.} близько 1940 року був побудований термоядерний реактор “нігнітрон” (нейтронний магнетрон), що діє за автогенераторним циклом і є конструкцією, орієнтованою на наступний процес.

  1. Генерується два кільцеві пакети електромагнітних коливань подібно до того, як це відбувається в магнетроні, але які мають зустрічний напрям (рис.15.4а).

  2. Подається імпульс магнітного поля надвисокої напруженості по осі кілець, конфігурація поля і характер фронту імпульсу підібрані деяким спеціальним чином.

  3. Далі (рис.15.4b) під впливом магнітного поля відбувається стиснення кілець, зменшення діаметру, тобто збільшення частоти (швидкості хвилі), енергії коливань і її об’ємної концентрації. Крім того, магнітне поле “зіштовхує” кільця. До деякої межі кільця чинять опір зштовхуванню як зустрічні струми.

    1. Проте при достатньо різкому стисненні (при достатньому градієнті Н) стиснення відбувається різко, в кожному з кілець повинна відбутися реконфігурація електромагнітних коливань (зміниться зчеплення “кілець Максвелла”) і тоді кільце перетворюється на пакет поздовжніх хвиль і відбувається зіткнення двох пакетів у малому об’ємі.

    2. При деякому рівні енергії процесів у зоні зіткнення повинно виникнути “первинне поле”, структури поздовжніх полів і захоплених електронів реконфігуруються в стабільні важкі частинки і пакет електромагнітних коливань.

    3. Продукти реакції повинні (по суті процесу) викидатися дуже вузьким пучком по осі пристрою і тому енергію досить просто утилізувати і частину повернути на відновлення циклу, на створення автогенераторного режиму.

Розуміється така “реконструкція” вельми поверхнева, можливо (і навіть швидше за все) упущені принципово важливі деталі. Проте це не робочий проект, а тільки демонстрація можливості реалізації “вкладених систем”, в яких:

  • перший ступінь – сам пристрій створює другу резонансну систему – кільцеві хвилі;

  • у цій системі, у свою чергу, створюється третя резонансна система – пара пакетів поздовжнього поля;

  • взаємодія третіх систем створює четверту – шукану реакцію.

Інакше кажучи, справа не в абсолютній величині енергії, не в концентрації, а в градієнті концентрації або навіть швидкості наростання градієнта. Представляється, що системи першого порядку, стиснення полями обмоток і другого порядку – ударні хвилі в плазмі взагалі безперспективні, оскільки в принципі не дозволяють отримати необхідні параметри. Відносні ж успіхи надпотужних токамаків цілком визначаються мимовільним виникненням усередині процесу зон із резонансами високого порядку – крім розрахунків конструкторів.

Можливо, що пристрої розглянутого типу матимуть позитивний ККД починаючи з декількох десятків Квт при розмірах, співвимірними з двигунами внутрішнього згорання і турбінами. В усякому разі пошук технічних рішень у цьому напрямі представляється доцільним, оскільки сама ідея достатньо розумна, а витрати в порівнянні з сучасними монстрами просто мікроскопічні.

Представляється, що всі секрети нігнітрона в конфігурації полів, виборі форми і матеріалу полюсних наконечників і обмоток, тобто чисто конструктивні. Є вагомі основи вважати, що великий винахідник і інженер П.Л. Капиця зробив подібний пристрій достатньо примітивними засобами і знищив його за міркуваннями не технічними.

Все це найбільш раціональний шлях до “холодної реакції синтезу”, оскільки вивільняється енергія в основному у вигляді електромагнітному, а не тепловому. З розвитком технологій високотемпературної надпровідності слід чекати появи подібних конструкцій самий найближчий час, за масогабаритними параметрами “звичайних” джерел енергії, що вписуються в сучасні показники, а за питомою потужністю тих, що перевершують їх на порядки.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.