§ 572. Загальні повноваження

(a) Агентство може використовувати провадження щодо вирішення спору для вирішення питань, щодо яких виник спір і які стосуються певної адміністративної програми, якщо сторони погоджуються на участь у такому провадженні.

(b) Агентство розглядає питання про незастосування провадження для вирішення спору, якщо:

(1) вимагається визначальне або владне вирішення справи для її прецедентного значення, а таке провадження може загалом не відповідати вимогам офіційного прецеденту;

(2) справа стосується або може стосуватися важливих питань політики Уряду, що вимагає додаткових процедур перед винесенням остаточного рішення, а таке провадження не сприятиме розробленню політики, рекомендованої агентству;

(3) забезпечення встановленої політики є особливо важливим, тому не допускається збільшення розбіжностей між окремими рішеннями, а таке провадження може не сприяти досягненню узгоджених результатів між окремими рішеннями;

(4) справа значним чином впливає на осіб чи організації, які не є сторонами у провадженні;

(5) важливе забезпечення повного публічного документа, тоді як таке провадження щодо вирішення спору не може забезпечити такого документа; а також

(6) агентство забезпечує тривалу юрисдикцію над справою з повноваженнями змінити провадження щодо вирішення спору з урахуванням зміни обставин, тоді як таке провадження перешкоджатиме агентству у виконанні цієї вимоги.

(c) Альтернативні засоби вирішення спору, дозволені цим параграфом, є добровільними процедурами, які радше доповнюють, ніж обмежують інші доступні механізми вирішення адміністративного спору.

440

>>>441>>>

§ 573. Нейтральні сторони

(a) Нейтральною стороною може бути постійна або тимчасова посадова особа чи співробітник Федерального уряду або інша фізична особа, яка є прийнятною для сторін у провадженні щодо вирішення спору. Нейтральна сторона не може мати офіційного, фінансового або особистого конфлікту інтересів стосовно питань, щодо яких виник спір, окрім випадків, коли такий інтерес у письмовій формі повністю розкривається всім сторонам, тоді як усі сторони погоджуються, що така нейтральна сторона може брати участь у справі.

(b) Нейтральна сторона, яка виступає мировим посередником, посередника, який сприяє спілкуванню між сторонами, і простим посередником, виконує свої функції за волею сторін.

(c) Президент визначає агентство або визначає чи встановлює міжвідомчий комітет для сприяння та заохочення використання агентствами засобів вирішення спорів відповідно до цього параграфа. Таке агентство або міжвідомча комісія проводять консультації з іншими відповідними федеральними агентствами та професійними організаціями, які мають досвід у вирішенні справ, що стосуються вирішення спорів, після чого:

(1) заохочують та сприяють використанню агентством альтернативних засобів вирішення спору; а також

(2) розробляють порядок, що дає агентствам можливість отримати послуги нейтральних сторін за прискореною процедурою.

(d) Агентство може залучати одного або більше співробітників інших агентств у провадження щодо вирішення спору для виконання функцій нейтральних сторін. Агентства можуть укладати міжвідомчі угоди, відповідно до яких такі співробітники отримують повне або часткове відшкодування агентством, яке користується послугами такого співробітника, вартості наданих ними послуг.

(є) Агентство може укласти з будь-якою особою контракт про надання послуг нейтральної сторони або про практичну підготовку щодо використання альтернативних засобів вирішення спору. Сторони у провадженні щодо вирішення спору погоджуються про компенсацію нейтральної сторони, яка є справедливою і обгрунтованою відносно Уряду.