§ 2. Приписи Кодексу адміністративного провадження не застосовуються також до провадження у справах:

1) (виключений),

2) (виключений),

3) (виключений),

4) належних до компетенції польських дипломатичних представництв і консульських установ,

якщо спеціальними приписами не встановлено інше. § 3. Правила Кодексу адміністративного провадження не застосовуються також до проваджень у справах, що випливають:

²⁰⁰ Закон Польщі від 14 червня I960 року (з урахуванням_змін_на 12 вересня 2002 року). Актуалізація перекладу ЦП*ЙР.

²⁰¹ УВАГА! З 1 січня 2004 року вилучається вислів «а також між цими органами та судами».

306

>>>307>>>

1) з організаційної підпорядкованості у відносинах між державними органами та іншими державними організаційними одиницями;

2) зі службової підпорядкованості працівників органів і організаційних одиниць, зазначених в пункті 1,

якщо окремими положеннями не встановлено інше.

§ 4. До провадження у справах, зазначених в § 1, 2 і пункті 2 § з, застосовуються, проте, приписи частини VIII.

§ 5. Рада Міністрів прийняттям розпорядження може поширити дію приписів Кодексу адміністративного провадження повністю або частково на провадження у справах, зазначених у § 2.

Ст. 4. Кодекс адміністративного провадження не зачіпає спеціальних положень, що випливають з дипломатичного та консульського імунітету, а також міжнародних угод і звичаїв.

Ст. 5. § 1. Якщо норма права посилається на приписи про адміністративне провадження, то під цим розуміються приписи Кодексу адміністративного провадження.

§ 2. Коли в приписах Кодексу адміністративного провадження йдеться про:

1) кодекс — під цим розуміється Кодекс адміністративного провадження;

2) адміністративний суд — під цим розуміється Верховний адміністративний суд²⁰².

3) органи публічної адміністрації — під цим розуміються міністри, центральні органи урядової адміністрації, воєводи, що діють від їхнього або від власного імені, інші місцеві органи урядової адміністрації (об'єднаної й необ'єднаної), органи одиниць територіального самоврядування, а також органи та суб'єкти, зазначені у пункті 2 Ст. 1;

4) міністрів — під цим розуміються Голова і віце-голова Ради Міністрів, що виконують функції міністра керуючого визначеним відділом урядової адміністрації, міністр, що керує визначним відділом урядової адміністрації, голови комітетів, що входять до складу Ради Міністрів, керівники центральних відомств урядової адміністрації, підлеглі, підпорядковані або підконтрольні Голові Ради Міністрів або відповідному міністру, а також керівники інших рівнозначних державних органів, що вирішують справи, зазначені у пунктах 1 і 4 Ст. 1,

5) громадські організації — під цим розуміються професійні, самоврядні, кооперативні та інші громадські організації;

6) органи одиниць територіального самоврядування — під цим розуміються органи гміни, повіту, воєводства, об'єднання гмін, об'єднання повітів, війт, бурмістр (президент міста), староста, маршалок воєводства та керівники служб, інспекції та службовці, що діють від імені війта, бурмистра

²⁰² УВАГА! З 1 січня 2004 року пункт 2 вилучається. ₂₀. 307

>>>308>>>

(президента міста), старости або маршалка воєводства, а крім того самоврядні апеляційні колегії.

Розділ 2. Загальні засади Ст. 6. Органи публічної адміністрації діють на підставі приписів права.

Ст. 7. У ході провадження органи публічної адміністрації стоять на сторожі правопорядку і вживають усіх заходів, необхідних для з'ясування фактичного стану, а також для розв'язання справи, маючи на увазі суспільний інтерес і слушний інтерес громадян.

Ст. 8. Органи публічної адміністрації зобов'язані здійснювати провадження таким чином, щоб поглиблювалися довіра громадян до органів Держави, а також правова свідомість і культура громадян.

Ст. 9. Органи публічної адміністрації зобов'язані належно і вичерпно інформувати сторони про фактичні й правові обставини, які можуть впливати на встановлення їхніх прав та обов'язків, що є предметом адміністративного провадження. Ці органи піклуються про те, щоб сторони та інші особи, які беруть участь у провадженні, не зазнали шкоди з причини необізнаності з правом, і з цією метою надають їм необхідні роз'яснення і вказівки.

Ст. 10. § 1. Органи публічної адміністрації зобов'язані забезпечити сторонам активну участь на кожній стадії провадження, а перед виданням рішення надати їм змогу висловитися щодо зібраних доказів і матеріалів та заявлених вимог.

§ 2. Органи публічної адміністрації можуть відступити від принципу, зазначеного в § 1, лише у випадках, коли вирішення справи не терпить зволікання з огляду на небезпеку для життя або здоров'я людей або зважаючи на загрозу надзвичайної матеріальної шкоди.