§ 2. Постанова повинна містити фактичне і правове обґрунтування, якщо на неї може подаватися оскарження або скарга в адміністративний суд, а також коли вона була видана внаслідок оскарження постанови.

Ст. 125. § 1. Постанови, на які сторони можуть подавати оскарження або скарги в адміністративний суд, вручаються у письмовій формі.

§ 2. У випадках, зазначених в § 2 ст. 14, постанови можуть оголошуватися сторонам усно.

331

>>>332>>>

§ 3. Постанова, яка може бути оскаржена в адміністративному суді, вручається стороні разом з роз'ясненням про можливість внесення скарги, а також фактичним і правовим обгрунтуванням.

Ст. 126. До постанов відповідним чином застосовуються приписи § 2—5 ст. 107, а також ст. 109—113, а до постанов, на які може подаватися оскарження — також ст. 145—152 і ст. 156—159, але з тим, що замість рішення, про яке йдеться в § 3, 151, § 1 і 158 ст. 149, розуміється постанова.

Розділ 10. Апеляція

Ст. 127. § 1. На рішення, видане в першій інстанції, апеляція може бути подана стороною лише до однієї інстанції.

§ 2. Компетентним для розгляду апеляції є орган публічної адміністрації вищого ступеня, якщо законом не передбачений інший апеляційний орган.

§ 3. На рішення, видане в першій інстанції міністром або самоврядною апеляційною колегією, апеляція не подається, однак незадоволена рішенням сторона може звернутися до цього ж органу з пропозицією про повторний розгляд справи; до такої пропозиції застосовуються відповідним чином приписи, що стосуються апеляції на рішення.

§ 4. (вилучено).

Ст. 128. Апеляція не вимагає детального обгрунтування. Достатньо, коли з апеляції зрозуміло, що сторона не задоволена виданим рішенням. Спеціальні приписи можуть встановлювати інші вимоги щодо змісту апеляції.

Ст. 129. § 1. Апеляція вноситься до компетентного апеляційного органу через посередництво органу, який видав рішення.

§ 2. Апеляція вноситься у строк чотирнадцяти днів від дня вручення рішення стороні, а коли рішення було оголошене усно — від дня його оголошення стороні.

§ 3. Спеціальні приписи можуть передбачати інші строки для внесення апеляції.

Ст. 130. § 1. До закінчення строку для внесення апеляції рішення не підлягає виконанню.

§ 2. Своєчасне внесення апеляції затримує виконання рішення. § 3. Приписи § 1 і 2 не застосовуються, коли:

1) рішенню надано режиму негайного виконання (ст. 108);

2) рішення підлягає невідкладному виконанню за законом.

§ 4. Крім того, рішення підлягає виконанню до закінчення строку для внесення апеляції, коли із цією вимогою згодні всі сторони.

332

>>>333>>>

Ст. 131. Про внесення апеляції орган публічної адміністрації, який видав рішення, повідомляє сторони.

Ст. 132. § 1. Якщо апеляцію внесли всі сторони, а орган публічної адміністрації, який видав рішення, визнає, що ця апеляція загалом заслуговує на розгляд, він може видати нове рішення, в якому відхилить або змінить оскаржуване рішення.

§ 2. Припис § 1 стосується також випадку, коли апеляція внесена однією із сторін, а решта сторін висловили згоду на відхилення або зміну рішення згідно з вимогою апеляції.

§ 3. На нове рішення сторони можуть подавати апеляцію.

Ст. 133. Орган публічної адміністрації, який видав рішення, зобов'язаний переслати апеляцію разом з матеріалами справи апеляційному органові у семиденний строк від дня, у який він її отримав, якщо протягом цього строку він не видав нового рішення згідно зі ст. 132.

Ст. 134. Апеляційний орган стверджує шляхом постанови недопустимість апеляції, а також закінчення строку для внесення апеляції. Постанова в цій справі є остаточною.

Ст. 135. Апеляційний орган може в обгрунтованих випадках призупиняти негайне виконання рішення.

Ст. 136. Апеляційний орган може на вимогу сторони або за приналежністю здійснювати додаткове провадження з метою поповнення доказів і матеріалів в справі або доручити здійснення цього провадження органові, який видав рішення.

Ст. 137. Сторона може відкликати апеляцію перед виданням рішення апеляційним органом. Проте апеляційний орган не зважає на відкликання апеляції, якщо це призвело б до залишення в силі рішення, яке порушує право або суспільний інтерес.

Ст. 138. § 1. Апеляційний орган видає рішення, яке:

1) зберігає в силі оскаржуване рішення;

2) цілком або частково відхиляє оскаржуване рішення і в цьому обсязі висловлюється щодо суті справи, відхиляючи це рішення — закриває провадження першої інстанції або

3) закриває апеляційне провадження.

§ 2. Апеляційний орган може відхилити оскаржене рішення цілком і передати справу на повторний розгляд до органу першої інстанції, коли розв'язання справи вимагає попереднього здійснення з'ясувального провадження загалом або значною частиною. Передаючи справу, цей орган може зазначити, які обставини належить взяти до уваги при повторному розгляді справи.

333

>>>334>>>

§ 3. У справах, що належать до компетенції органів одиниць територіального самоврядування, апеляційний орган має право видати рішення про скасування і вирішення справи по суті, але тільки в тому випадку, коли приписи права не відносять визначення способу її вирішення до компетенції органу самоврядування. В інших випадках апеляційний орган, що розглядає апеляцію, обмежується лише скасуванням оскаржуваного рішення і передає справу на повторний розгляд до першої інстанції²⁰⁶.

Ст. 139. Апеляційний орган не може видати рішення не на користь сторони, що подає апеляцію, крім випадку, коли оскаржене рішення серйозно порушує право або суспільний інтерес.

Ст. 140. У справах, не врегульованих у ст. 136—139, в ході провадження в апеляційних органах відповідним чином застосовуються приписи про провадження в органах першої інстанції.

Розділ 11. Оскарження

Ст. 141. § 1. На видану в ході провадження постанову сторона може подати оскарження, якщо це передбачено кодексом.